Прихильники «русского мира» породжені СССР. Вони вважають подією галактичного масштабу перемогу ГУЛага над Освенцімом у ІІ світовій війні, живляться ідеологією та культурним надбанням «страны советов». Совки, або по-сучасному – ватники, щиро вірять у багатовікову історію російської культури, логічним продовженням якої була культура СССР.

Дослідження всієї культурної спадщини комуністичної імперії не вмістить і розлога монографія, тому в цій статті розглянемо лише деякі аспекти музичної культури та естради СССР.

Музика в кіно

Оскільки засновник більшовицької імперії Ленін стверджував. що з усіх мистецтв, для комуністів найважливішим є кіно, то з нього і варто розпочати.

Найвідомішим композитором, чия музика супроводжувала найпопулярніші фільми сталінської кінематографії був Ісак Дунаєвський. Насправді, ім’я, яке дали своїй дитині Цале-Йосиф та Роза Дунаєвські, було трохи більшим: Іцхак-Бер бен Бецалель-Йосеф.

kor2

Зображення: Іцхак-Бер бен Бецалель-Йосеф Дунаєвський

Іцхак створив музику до найпопулярніших кінострічок часів сталінізму (назви подаються мовою оригіналу): «Веселые ребята», «Три товарища», «Вратарь», «Девушка спешит на свидание», «Дети капитана Гранта», «Цирк», «Волга-Волга», «Весна», «Кубанские казаки» та багатьох інших.

Крім того він був автором шлягерів: «Моя Москва» («Дорогая моя столица»), «Широка страна моя родная», «Марш веселых ребят» («Легко на сердце от песни веселой»), «Веселый ветер», «Песня о Каховке», «Марш энтузиастов», «Каким ты был, таким ты и остался», «Школьный вальс», «Ой цветет калина»та ще багатьох відомих творів. Не менш ві домим був і позашлюбний син Іцхака Дунаєвського – Максим, також автор численних шлягерів і та саундтреків до фільмів. Серед найвідоміших слід пригадати кінострічки та мультфільми: «Автомобиль. скрипка и собака Клякса», «Три мушкетера» (та всіх інших фільмів про пригоди д’Артаньяна режисера Юнгвальд-Хильткевича), «Ах водевиль-водевиль...», «Летучий корабль», «Пиф-паф, ой-ой-ой!», «Карнавал», «Кошкин дом», «Зеленый фургон», «Трест, который лопнул», «Мери Поппинс, до свидания!», «В поисках капитана Гранта», «Ребенок к ноябрю». «Гардемарины, вперед!», «Граница. Таежный роман», «Убойная сила-6», «Утесов. Песня длинною в жизнь». І це — далеко не повний перелік.

Популярною була й музика, що належала Віктору Дашкевичу – сину Анни Шнеєрсон та Сергія Дашкевича. Ним створена музика до кінострічок ( перелічуються лише більш-менш популярні фільми): цикл про Шерлока Холмса (з В. Лівановим та Ю. Соломіним у головних ролях), «Бумбараш», «Красавец мужчина», «Ярославна, королева Франции», серіал «Инспектор Лосев», «Пеппи Длинный чулок», серіал «Зимняя вишня», «Ворошиловский стрелок», «Петр Первый. Завещание» та інших.

У вісімдесяті роки минулого століття набули популярності твори Олексія Рибнікова – сина Лева Самойловича Беймшлага (скрипаля оркестру Олександра Цфасмана). Популярність Рибнікову принесли рок-опери «Юнона и Авось», «Звезда и смерть Хоакина Мурьеты». Крім того він створив музику до фільмів, найвідоміші з яких: «Остров сокровищ», «Приключения Буратино», «Про Красную шапочку», «Усатый нянь», «Новые приключения капитана Врунгеля», «Тот самый Мюнгхаузен», «Вам и не снилось», «Через тернии к звездам», «Срочно... секретно... губчека», мультфільмів про Мумі Троля, «Волк и семеро козлят на новый лад» та низки інших. Олексій Рибніков працював також у жанрі класичної музики, був автором опер та театральних постанов.

Едуард Колмановський, що походив з єврейської родини Савелія Марковича Колмановського та Раїси Наумівни Павловської, створив понад двісті пісень. Його музика лунала в мультфільмах «Гадкий утенок», «Али-баба и сорок разбойников», «Волшебник из Неаполя», кінострічках «Большая перемена», «По семейным обстоятельствам» та деяких інших. Серед найвідоміших пісень слід пригадати: «Хотят ли русские войны», «Алеша», «Черное и белое», «Диалог у новогодней елки», «Я работаю волшебником».

Юрій Ентін при народженні отримав ім’я досить поширене серед його народу – Йосиф. Здобув відомість у першу чергу як автор текстів пісень для мультфільмів. Серед них: цикл «Бременские музыканты», «Ну погоди!», «Летучий корабль», «Волк и семеро козлят на новый лад», «Баба Яга против», «Зима в Простоквашино». Його вірші можна почути в піснях фільмів: «Приключения Буратино», «Приключения Электроника», «Гостья из будущего», «31 июня», «Тот самый Мюнхгаузен», «Незнайка с нашего двора», «Мама», «Спортлото 82» та інших.

Не можна не згадати й сина Спартака (Моні) Пляцковського – Михайла. Його пісні «В траве сидел кузнечик», «Улыбка», «Учат в школе» мабуть і досі співають діти Московщини. Крім того Михайло Пляцковський автор численних віршів до пісень відомих совітських мультфільмів та кіно, які не будемо згадувати, аби не втомлювати читача.

Варто пригадати й сина Якова Борисовича та Іти Менделевни – уславленого композитора Володимира Шаїнського, автора численних шлягерів для дітей і дорослих, музики для кіно та мультфільмів. Згадаємо лише найвідоміші його твори: «Кузнечик», «Голубой вагон», «Песня Чебурашки», «Дважды два – четыре», «Улыбка», «Чунга-чанга», «Крейсер „Аврора“», «Вместе весело шагать», «По секрету всему свету», «Пропала собака»,«А он мне нравится», «Идёт солдат по городу», «Мы начинаем КВН», «Ну почему ко мне ты равнодушна», «Обручальное кольцо», «Родительский дом» і це далеко не повний перелік.

Естрадна музика

Брати Покрасс – Данило і Дмитрій Яковичі написали музику до культових пісень СССР: «Три танкиста», «Марш Буденного» («Мы – красные кавалеристы»), «Белая армия, черный барон», «Если завтра война», «Казаки в Берлине», «Москва майская» («Утро красит нежным светом»).

kor3

Зображення: Дмитро Якович Покрасс

Не менш популярну музику писав і Матвій Ісакович Блантер. «Катюша» стало відомою на весь світ, а його «Футбольний марш» і досі лунає на теренах колишньої СССР. Не на багато їм поступаються «Песня о Щорсе» («Шел отряд по берегу»), «Враги сожгли родную хату», «Жди меня», «В лесу прифронтовом», «Лучше нету того цвету», «В городском саду», «Чернобровая казачка», «Надежды маленький оркестрик». Загалом Блантер створив понад двісті пісень.

Абрам (Аркадій) Ілліч Островський створив такі знані в совдепі пісні, як: «Песня остается с человеком», «Красная гвоздика», «Пусть всегда будет солнце», «Спят усталые игрушки», «А у нас во дворе» і ще низка інших, менш відомих.

Помітним явищем у музичній культурі СССР, був Оскар Фельцман. Його пісні «Манжерок», «Ходит песенка по кругу», «Огромное небо», «За полчаса до весны», «Остров детства» та багато інших, свого часу стали справжніми хітами.

Нічим не поступався Фельцману і композитор Марк Фрадкін, що створив шлягери «А годы летят», «За того парня», Комсомольцы-добровольцы», «Красный конь», «Там, за облаками», «Течет река Волга», «Увезу тебя я в тундру», «У деревни Крюково» та інші.

Популярністю користувалися пісні Яна Абрамовича Френкеля «Русское поле», «Погоня», «Калина красная», «Журавли» («Мне кажется порою, что солдаты...»), «Вальс расставания» («Старый забытый вальсок»), «Ну что тебе сказать про Сахалин?» та чимало інших.

kor4

Зображення: "Русское поле". Музика: Ян Френкель, Текст: Інна Гофф. Виконавці: Ободзинський, Бернес, Кобзон.

Трохи менше відомий композитор Сигізмунд Абрамович Кац – автор опер, естрадних пісень, музики до кіно та мультиплікаційних фільмів. І на ньому перелік євреїв композиторів не вичерпується.

Звичайно шалена популярність композиторів була б неможливою без праці поетів-піснярів та виконавців пісень. Аби не втомлювати читача, коротко пригадаємо лишень найвідоміших.

Поет Михаїл Ісайович Танич (Танхілевич) уславився не тільки як автор естрадних пісень («Черное и белое», «Текстильный городок», «Секундомер») але й цілої низки творів, що тяжіють до кримінального світу, так званого «блатняка», який московство сором’язливо охрестило «шансоном». Головним виконавцем блатних пісень Танича був гурт «Лесоповал».

Популярним автором текстів пісень був Ілля Рахміелевич (Леопольдович) Рєзнік, що уславився творами «Вернисаж»,«Золушка», «Маэстро», «Старинные часы», «Три счастливых дня», «Стюардесса по имени Жанна», «Яблони в цвету», та багатьох інших.

Ігор Шаферан (Гарольд Давидович Шаферман) створив вірші до хітів «Гляжу в озера синие», «На улице Каштановой», «Одна снежинка еще не снег», «Я у бабушки живу» та сили-силенної інших.

Можливо трохи менше відомим був син Сави Семеновича Галла та Есфірі Абелівни Хазан – Борис Дубровін. Доволі популярними були його «Две копейки» (у виконанні Олександра Барикіна), «Твоя улыбка» (Азіза), «Две звезды», «Путь домой» (гурт «Земляне»)«На Дерибасовской» (Й. Кобзон) та чимало інших.

Виконавців, що мали єврейське походження, мабуть достатньо просто перелічити, настільки відомими вони були. Отже (у дужках зазначено справжнє ім’я): Вадим Йосипович Мулерман, Марк Бернес, Йосиф Кобзон, Аїда Вєдіщева (Іда Соломонівна Вайс), Леонід Агутін (Леонтій Миколайович Чижов), Анжеліка (Марія Юріївна) Варум, Лариса Доліна (Кудельман), Олег Газманов, Тамара Гвердцителі, Жасмін (Сара Львівна Манахімова), Максим Леонідов, Лоліта Мілявська (Горелік), Борис Моїсеїв, Марина Арнольдівна Хлєбнікова, Михаїл Шафутинський, Михаїл Турецький (Епштейн), Валерій Сюткін... Цей список далекий від завершення, але з уже наведеного зрозуміла роль єврейства в розвитку естради СССР та сучасної РФ.

Наприкінці існування СССР особливої популярності набув слабенький поет, ніякий композитор, співак без слуху та голосу, алкоголік і наркоман – Володимир Висоцький. Правнук Мордки Бронштейна та Акима Райха, став по-справжньому культовою постаттю московства періоду пізнього совдепу.

Окремо варто згадати гумористів. Хоча вони практично не мають відношення до музики, але є артистами естради.

В одному з інтерв’ю, здається Ліон Ізмайлов, сказав, що поет пародист Олександр Іванов став ведучим телепрограми «Вокруг смеха» тільки тому, що був єдиним гумористом не єврейської національності у Москві. Мабуть тому немає сенсу перелічувати євреїв гумористів РСФСР. Згадайте кого завгодно, за винятком Іванова.

Джаз

Перший джаз-гурт в СССР створив у 1922 році Валентин Парнах (Парнох), син Якова Соломоновича Парноха та Олександри Абрамівни Ідельсон. Гурт мав простеньку назву: «Первый в РСФСР эксцентрический оркестр джаз-банд Валентина Парнаха».

Першим професійним джазовим колективом вважається московський оркестр Олександра Цфасмана, в якому грали батьки деяких вищезазначених композиторів.

kor5

Зображення: Лейзер Йосифович Вайсбейн (Леонід Утьосов)

Але найбільшої слави здобула джаз-банда Леоніда Утьосова (Лейзера Йосифовича Вайсбейна). Лазар «Утьосов» став по-справжньому знаковою постаттю культурного життя СССР. Він був уславленим кіноактором та найпопулярнішим виконавцем пісень розмаїтих жанрів.

Чималий внесок у розвиток совітського джазу зробив Едді (Адольф Ігнатович) Рознер.

Щоправда джаз сильно постраждав від сталінської боротьби з космополітами, а згодом прийшли часи популярності інших музичних жанрів.

І тут євреї не пасли задніх. Варто згадати бардів (виконавців авторської пісні під гітару) Олександра Ароновича Галича (Гінзбурга) чи Олександра Розенбаума, або рок музикантів Андрія Макаревича, Олександра Кутікова, Євгена Маргуліса...

Серед інших, варто зупинитися на найпопулярнішому жанрі в «русском мире», що має назву блатняк або шансон.

Блатняк (шансон)

kor6

Зображення: Сонька Золота Ручка (Шейндля-Сура Лейбівна Соломоніак-Блювштейн)

Мабуть не випадково в піснях пов’язаних з кримінальною тематикою чільне місце посіли євреї. Варто хоча б поверхнево познайомитися з діяльністю Мішкі Япончика (Мойше-Яков Вольфович Винницький) чи Сонькі Золотої Ручки (Шейндля-Сура Лейбівна Соломоніак-Блювштейн), щоб переконатися, люди якої національності створили організовану злочинність в царські часи. Та і в СССР більшість злодіїв «у законі» походили або з Кавказу, або були нащадками біблійних Абрама і Сари.

Пригадаємо найпопулярніші пісні блатоти в СССР.

kor7

Зображення: Яків Ядов (Давидов)

Першість без сумніву належить Якову Ядову (Давидову), автору «Мурки», «Цыпленок жареный», «Бублички»,«Гоп со смыком», «Фонарики» та інших.

Першу платівку блатних пісень записав, з благословення Сталіна, згадуваний раніше Леонід Утьосов.

Свого часу в совдепі набула популярності пісня בײַ מיר ביסטו שײן («Бай мир бисту шейн»)– що в перекладі з ідиш означає «Для мене ти вродлива». В СССР ця пісня Шолома Секунда більше відома під назвою «В Кейптаунском порту».

Серед найвідоміших виконавців блатняка єврейського походження: Вілен Токарєв, Михаїл Шафутинський, Олександр Розенбаум (пісні про Семена), дядя Міша Гулько, Єфрем Амірамов, Катя Огоньок (Крістіна Пенхасова), Люба Успенська (Любов Залманівна Сицкер).

У 80-ті та 90-ті роки шаленим успіхом серед адептів «русского мира» користувалася група раніше згадуваного Таніча «Лесоповал».

Взагалі, за влучним висловом Мар’яна Беленького, колишнього совітського гумориста , що зараз мешкає в Ізраїлі: «Хасидские мелодии в Израиле человек русской культуры узнает сходу. Это «блатняк», или, как сейчас говорят, «русский шансон». Правда, тексты другие. Тоника-доминанта-субдоминанта. Блатной квадрат. Сюда вписываются мелодии всех песен Высоцкого. «Русские» в Израиле поначалу очень удивляются, услышав в синагоге кантора (хазана), который славит Господа на мотив «Соловьи, соловьи, не тревожьте солдат». А чего тут удивляться. Источник-то один».

Замість післямови

Звичайно в цій невеличкій розвідці згадані не всі єврейські митці, що творили музичну культури химеричного утворення, яке Нікіта Хрущов назвав «новою історичною спільнотою – совітський народ». Уже майже тридцять років не існує держави тої спільноти – СССР. Але лишився відповідний стан свідомості, який зветься совковим. І в творенні цієї ментальності євреї відіграли величезну роль в багатьох царинах, не тільки музичній.

Лишається тільки дивуватися потужній спроможності творчого духу єврейства, який зміг з одної химери (російської культури) створити іншу, ще більшу химеру – культуру СССР.

Теги:
Джерело: http://garmatny.blogspot.com/2018/04/blog-post_21.html

Схожі статті

  • 20.03.2016
    1153

    З сьогоднішнього дня портал «Рід і Віра» починає свою роботу.

  • 08.06.2016
    5839

    ...Нам повідомляють з різних місць, що в на­ших полках, в містах містечках і селах багато

    ...