Щороку в третій четвер травня Україна та її друзі по всьому світу відзначають День вишиванки.

Традиційно в цей день люди вдягають на роботу або навчання різноманітні вишиванки. Але чи правильно називати сорочки та сукні з вишивкою вишиванками та який орнамент не можна носити чоловікам?

Про це PRM.UA запитав у старшого наукового співробітника Всеукраїнського центру вишивки та килимарства Юрія Мельничука.

- День вишиванки — чому це свято важливе для української спільноти?

З одного боку, це важливе і правильне свято. З іншого — мені не подобається саме формулювання – слово “вишиванки”. По-перше, це новомодне слово — правильно говорити “вишитої сорочки”. По-друге, вишита сорочка — це частина вбрання і ми маємо на увазі не буденну, а святкову оздоблену сорочку. Вишиванка це просто вишита річ: наприклад, серветка або рушник також можуть бути вишиванками.
Мода вдягати святкову сорочку з подертими джинсами — це некоректний спосіб застосування цього елементу одежі. Ми, як і весь цивілізований світ, маємо йти не до параду вишиванок, а до параду національного костюму. “День вишиванки” має перетворитися у свято народної ноші.
До того ж, сорочка — це спідня білизна. Чоловік не може вдягнути лише сорочку і піти без штанів. А жінки вдягають сорочку, як сукню, і крокують, підв'язавшись якимось шнурком. Це повне невігластво, нерозуміння культури і традиції свого народу.

- Увага до вишитої сорочки — це просто модний тренд, тимчасове явище, що скоро мине?

Ні. Це речі, які є глибоко в генокоді кожної людини. Як кажуть, “свій до свого по своє”. Африканці роблять собі на голові якісь неймовірні зачіски, люблять свої тканини з малюнком, яскравим колоритом. Індуси люблять своє сарі і так далі. Кожен народ тягнеться до рідного минулого. Буває, що заради солідарності, в інших країнах вдягають наші сорочки — але це виключно жест підтримки, іноземці на наші сорочки дивляться як на екзотику, їм просто подобається естетика. Зараз різні дизайнери почали вишивати й поєднувати ручну й машинну вишивку. Але саме наші традиційні сорочки з давньою орнаментикою тримають дуже потужний код, який гармонізує людину. Вони, в першу чергу, потрібні нам самим — ми маємо розуміти, яким багатством володіємо.

- Які чинники вплинули свого часу на формування різноманіття сорочок та орнаменту: побут, спосіб життя українців, вірування?

Україна за етнічним складом досить неоднорідна: за визначенням нашого вітчизняного етнолога Федора Вовка, є п'ять антропологічних типів українців. Взагалі, це п'ять різних цивілізацій. Якщо для подолян традиційна темна, чорна вишивка, то для поліщуків це неприйнятно. Подоляни вишивають навіть на весілля чорним кольором сорочку, а в багатьох інших краях це однозначно жалобні сорочки. Чому Полісся любить червоний колір? Тому що там така природа, тому що там болотиста лісова місцевість. Червоний — це колір життя, який активує енергію. Без цієї активації в цьому болоті можна згинути.
Він є і в інших місцевостях, як і решта основних кольорів. Червоний, білий, чорний, синій і жовтий - це найбільш поширена природна п'ятірка кольорів у сорочках, інші з'явилися з виробництвом мануфактурних ниток. Це багатство, яке в нас є по регіонах - наслідок етногенезу з одного боку. З іншого, це всі ті історичні перипетії, тому що Україна є на перехресті важливих міграційних потоків: один з відрогів “шовкового шляху” з Європи в Азію і “лляний шлях” з півночі на південь. Завжди на таких перехрестях кипить і вирує життя. Сюди торговими караванами привозилися і тканини, і матеріали для вишивання, і оздоблені різноманітними орнаментами речі. Щось запозичувалось у технологіях, щось у колористиці, якісь елементи кроїв... Це все асимілювалось і адаптовувалось, а не просто копіювалось бездумно. Йшов дуже тривалий історичний процес формування, мова йде, можливо, не про сотні, а й тисячі років.
Коли індустріалізація в Західній Європі почалася ще триста років назад, то швидко за мануфактурними тканинами занепала ручна вишивка. Але Україна є землеробською країною, тут збереглися давні традиції вишивання. Землеробські країни взагалі мають дуже багаті пласти вишивок, тому що є річне коло, різні обряди — родинні, громадські тощо.

- Що означає орнамент?

Сорочка — це продовження людини, її маркер, її оберіг. Раніше по орнаменту можна було чітко бачити - звідки людина, це молодиця, чи жінка, якого віку і так далі. Зараз ці знання відпали і всі сприймають вишивку як оздоблення: чим більше вишито, тим краще, і тим дорожча сорочка. Але потрібно розуміти, що чим старшою ставала жінка, тим скромнішою за шиттям на ній була сорочка. Так само було і з чоловіками: чим старше людина, тим менше червоного і яскравого, застосовувалися більш стримані й спокійні кольори. У глибокій старості носять часто однокольорові з білою, чорною, природних відтінків вишивкою сорочки. Кольорова вишивка взагалі з'явилася у XX столітті з появою мануфактурних ниток. До цього були одно-, дво-, а ще рідше, триколірні зразки.

На жаль, зараз багато людей вдягають зразки сорочок з більш пізнім та рослинним орнаментом вишивки “хрестиком”. Це так звана “брокарівська вишивка”, яка започаткувалася на наших теренах як вишивання червоним і чорним хрестиком рослинних, барокових мотивів і геометричних узорів. Але це зовсім пізній пласт і всі ці “хрестикові” натуралістичні зображення від дизайнерів є українськими лише тому, що в Україні зроблені. У давнину у вишивці існувало більше ніж 300 швів, які виконувались на основі 20 технік. Переважно це рахункові шви, які дають чітку побудову геометричного орнаменту.
Хрестик і кольорова гладь, яку ми найчастіше зараз бачимо на сорочках, це два шви, які останніми прийшли в Україну. Із Західної Європи - хрестик і зі Сходу — гладь. Чоловіки повинні носити геометричний орнамент, без квіточок, а жінки навпаки — рослинний орнамент з плавними хвилястими лініями. У весільній вишивці часом ми бачимо однакові орнаменти, які вишиваються і жіночому, і в чоловічому варіанті сорочок.
Є помилка, від якої я хочу застерегти: в інтернеті є маса орнаментів, але для сорочок їх треба підбирати не від розуму, а за інтуїцією та з батьківщини своїх предків.

- Скільки часу потрібно для виготовлення вишитої сорочки?

Найбільш пишні за оздобленням, зі складним поєднанням швів, найбільш трудомісткі сорочки робили на Полтавщині й Покутті. “Писані” рукави вербовецьких сорочок дівчині треба шити всю зиму, а іноді бувало й так, що два рукави весільної сорочки вишивали дві сестри.
У мене в колекції є сорочка з Вербовця, на якій на кожному рукаві вишито по 9 тисяч маленьких спіральок. Це все виконано нитками двох кольорів — червоним і синім. До речі, це давнє поєднання. Таке шиття, ясна річ, трудомістка і одноманітна робота.
Для того, щоби вишивати білим по білому, недостатньо було за один сезон вибілити нитку. Наприклад, на Полтавщині традиційно три роки поспіль відбілювали нитки, і лише після цього сакральний візерунок на сорочках і рушниках можна було вишивати біллю — тобто добре вибіленими нитками.

- Як відрізнити машинну та ручну вишивку?

Машинна вишивка передбачає “верхні” і “нижні” нитки, а ручна шиється однією ниткою наскрізь. Ручна робота охайна і максимально акуратна, під час такої вишивки рахуються ниточки полотна. Машинна вишивка ці нитки “не бачить”. Нитки машинної вишивки зовні й зсередини можуть бути різного кольору. При цьому на внутрішній стороні це ще й часто виглядає дуже неохайно.
Хочу підкреслити, що традиційна українська вишита сорочка є розкішною, у неї стільки вкладали праці, що ніякі світові бренди і марки білизни не можуть з нею конкурувати.

- Де знайдена найстаріша вишита сорочка?

На жаль, вишивка на наших теренах мало зберігається в археологічних розкопках через клімат. Найдавніша знахідка - поховання багатої сарматки з Соколової Могили (с. Ковалівка Миколаївського р-ну Миколаївської області), датоване першим століттям нашої ери. Жінка-жриця у похованні була вдягнута в білу довгу лляну сорочку вишиту шовком і золотими нитками, а зверху тунікоподібний червоний плащ, теж оздоблений шовком і золотом.

Теги:
Джерело: https://prm.ua/vishivanka-chi-vishita-sorochka-potuzhniy-ukrayinskiy-kod/?fbclid=IwAR0ZR3prKPLkGq3ULEEMVvKeW8tw2vwKsyIp0ZnCvHmNf2d_j39TuIC4VWQ

Схожі статті

 

Медіа