Вінок - священний ритуальний предмет, який виплітають із свіжих квітів, листя, трави, хвої або із колосків, соломи, паперових чи полотняних квітів, стрічок тощо. Вінок відомий кілька тисячоліть у багатьох народів світу, як релігійний атрибут, як символ чи емблема того чи іншого ритуалу, Божества, як особлива сакральна річ.

Так у Греції жрець під час богослужби на честь Геркулеса вдягав собі лавровий вінок. Такими ж вінками наділялися і всі учасники ритуалу. В Прусії під час весняних свят Пергрубіїв жрець правив службу у лавровому вінку. Римляни увіншували переможців що відзначились на війні. Вінки одягали промовці під час виступів. Вінками нагороджуали переможців Олімпійських ігор. Із вінка як ознаки особливої пошани, пізніше, як службової відзнаки - виникла корона.

На нашій землі України вінок відомий з незапам'ятних часів. Найдавніші зображення Жінки-Богині вказують на головний убір з квітів чи гілля. Мокоша на вишивках зображена з цілим кущем на голові, що вказує на ритуальне використання вінка як символу Богині.

Символіка ритуальних вінків надзвичайно різноманітна, оскільки залежить від часу використання, обряду, матеріалу, з якого виготовляється вінок, його призначення. Магічна роль вінка дуже потужна, оскільки і самі вінкоплетини супроводжуються словесною магією (пісні, молитви), і особливі властивості рослин, що вплітаються у вінок, дають свою силу, і час проведення обрядів з вінками переважно відповідає космічним ритмам Всесвіту, коли Боги посилають на Землю свою божественну енергію.

Вінкоплетини - виключно дівоча і жіноча справа. У весняних обрядах вінком прикрашається Ярило - вибраний парубок, який водить вулицями гурт дівчат, танцюючи і співаючи - ритуал, що сприяє родючості полів, садів та городів. Вінки Зеленого або Русального тижня бувають плетені на березах, або вінки з трав, які носять як жінки, так і чоловіки для оберегу, їх також одягають худобі на голову, щоб уберегти її від злих духів, або "для міцності ріг". Вінки чіпляють також на ворота, криниці тощо.

Купальські вінки дівки використовують для прикраси, ворожіння на судженого, магічних дій (приворожування хлопця, лікування тощо).

Вінки перунового тижня - символ мужності- виготовляють дівчата і жінки для парубків та чоловіків. Це обов'язково мають бути вінки з дубового гілля, для сили і міцності мужів-воїнів. Чоловіки, отримавши такий вінок, мають обов'язково віддячили дівчині чи жінці, яка його сплела, грішми, цукерками, горіхами чи іншим подарунком.

Вінок у весільних обрядах - символ дівочої чистоти, подружньої вірності Обжинкові вінки виплітають із колосся.

Магічне використання вінків пов'язане з їхньою формою замкнутого кільця, чим вінок близький також до колача, перунового топірця (громової стріли), обручки та ін. Через вінок переливають воду для освячення. У прикрашене вінком відро доять і проціджують молоко, умиваються через вінок, протягують певні предмети, дивляться через вінок, цілуються тощо,

У слов'ян побутував звичай на свято Купайла проходити через великий вінок у зріст людини для оздоровлення всіх учасників обряду. Після обрядів вінки використовуються для лікування (заварюють для пиття, миття голови, купання), або ж їх спалюють для обкурення людей, тварин чи приміщень; кидають на город для родючості або, як захист від паразитів; закидають на дахи будівель як обереги, Іноді ритуально спалюють використані вінки, або пускають на воду. Не можна вінок викидати на смітник - це вважається наругою над святощами.

Ворожіння на вінках передбачає зміни зовнішнього вигляду; довго залишається свіжим - на добре, зів'яв - недобрий знак; розвився чи розірвався - чекай біди. Кинувши на воду вінок, дівчина дивилася, у який бік він пливе, або, кинувши два вінки (за себе і за парубка), спостерігала, чи зійдуться віночки докупи, та ін. Вінки підкладали під подушку, щоб побачити віщий сон. Дівки й жінки в Купальську ніч закидають вінки на дерева - якщо вінок одразу зачепився за гілку чи кілок, буде мати чоловіка.

В давні часи наші Предки прикрашали вінками ритуальних тварин, які приносилися в жертву. Вінками також прикрашали корів, які отелилися, новонароджених телят та ін .Перше молоко приносили в жертву виливаючи частину його в річку. Ці обряди мали на меті - забезпечити добробут родини, уберегти тварин від хвороби, зурочення та іншого лиха.

Магічною силою наділяється вінок, сплетений вагітною жінкою - він дає плодючість полям і худобі; вінок, сплетений дівчиною - чистоту посіву. В давніх слов'янських племенах існував звичай навесні приносити вінки з перших квітів у жертву Воді (річкам, озерам, джерелам), бо у водах живе Дух Божий. Тому й здійснювалися богослужіння біля Святої Води.

Теги:
Джерело: журнал "Сварог", №5, 1997

Схожі статті

  • 10.05.2016
    2129

    Традицiйний український рушник вiдноситься до тих предметiв народного ремесла i мистецтва, якi

    ...
  • 11.04.2016
    3122

    Перш нiж почати виклад запропонованої теми, вкрай необхiдно чiтко визначитися з формулюванням

    ...

Медіа