Травень - п’ятий місяць календарного року; останній місяць весни, коли, незважаючи на свої примхи, природа ніби святкує відродження буйним цвітінням, розмаєм трав, багатоголоссям пташиного царства.

З’являються перші овочі, длятварин — паша, тому й казали: «Дожити б до маю, а тоді вже сама природа подбає».

На цей місяць припадає багато старовинних Рахма́нський вели́кдень, Солов’ї́ний день (вели́кдень), пов’язаних як зі станом живої природи, так і з хліборобськими традиціями.

Всі свята супроводжуються старовинними обрядодіями, веснянками й хороводами, освяченими ще добрим Яри́лом — богом весни; не випадково травень (май) називали вінцем весни, бо «травень ліси одягає — літа в гості чекає».

У травні не радили одружуватися, бо «хто в травні звінчається, то буде вік маятися», «у травні оженився, то вік журився».

Погода у травні буває різною: «Буває май — під кущиком рай, а то май — коню сіна дай, а сам на піч залягай».

З місяцем пов’язано багато прикмет:

  • «Травень мокрий робить хліб добрий».
  • «Травневий дощ, як з грибами борщ».
  • «Сухий і теплий май — скупий буде врожай».
  • «Напочатку місяця з’явилися малі гусенята — на сонячне літо». 
  • Прийде май — сам про себе дбай (приказка).
  • Май холодний — не будеш голодний (приказка). 
  • Травень холодний — рік хлібородний (приказка).
  • Дощ у травні — врожай справжній (приповідка).
Теги:
Джерело: http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C#:~:text=%D1%82%D1%80%D0%B0%CC%81%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%3D%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%20%3D%20%D1%8F%D1%80%D0%B5%CC%81%D1%86%D1%8C%20%E2%80%94%20%D0%BF,%D1%82%D0%BE%D0%B4%D1%96%20%D0%B2%D0%B6%D0%B5%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%94
 

Медіа