Свято Богині Долі, це одне з ряду ворожільних свят, які припадають на час повного завершення жнив та підготовки до зимового періоду. Доля - донька Макоші та сестра Недолі, як і Мокоша, вона є втіленням Матері Ладі.

Доля має Віду (знання) про все, що було, є і буде з кожною людиною. Доля віщує, чого потрібно навчитися кожній людській душі, коли тая в черговий раз повертається на Землю. Має і свою зворотну сторону – Недолю, якою обертається до людей, що свій шлях життєвий занапащають, Рідну Віру-Віду зраджують, Покон Рода Всевишнього і закони Права не відають, до заповітів Предків не дослухаються. До кривдників Недоля приходить не сама, а з діточками своїми – Злиднями, вони від такої людини щастя і радість відбирають, здоров'я і добробут руйнують і до Нави тягнуть. Хто закони Прави знає, той з Долею домовитися може і шлях кращий одержати. Восени на свято Долі (23 листопада) дівчатка готують кашу і в горщику виносять за поріг, закликаючи Богиню "Доленько, Доленько, йди до нас кашу їсти!".

У лютому на Стрітення в сім'ях православних Рідновірів співаються пісні-замовляння на тепле і добре літо, робляться ворожіння. "Доленько, Доленько, дай мені збіжжя, теплого одягу ще й силу ведмедячу". Символами Долі є веретено, прясельце, клубок ниток. Це є знак того, що будь-яка доля – то є передусім робота, ким би людина не була, чи - господарем, чи витязем, чи волхвом. У кожного призначення своє, а через те і Доля різна.

Віра наша істинна, Богиня людської Долі (Стріча або Стреча), що веде людину від народження до смерті. Ще її називають Пряхою, бо пряде вона нитку життя, наскільки довгою вона буде, настільки довго людині жити. Вона, як і Макоша, є втіленням Матері Лади.

Вона має Віду (знання) про все, що було, є і буде з кожною людиною. Доля визначає,  чого потрібно навчатися людській душі, яка у чегровий раз повертається на Землю,  відповідає за вікові ініціації людини, вибір нею життєвого шляху. З нею в народі пов'язували бачення майбутнього, можливість його покращити.

Саме в день Долі дівчата влаштовували найголовніші ворожіння. Вважалося, що саме в ніч напередодні свята Долі (24 листопада) за зовсім простими прикметами можна дізнатися про судженого , про те, як складеться життя найближчі кілька років, про те, як оминути лиху долю.

Доля, як і Рід, відповідає за родинні стосунки, зв'язки між поколіннями. Окрім як ткати нитку життя конкретної людини, вона ще пряде павутиння роду, забезпечує нове народження померлих родичів в душах онуків. Пізніше в християнські часи, Долю стали визнавати суто жіночою Богинею, котра опікується нелегкою жіночою долею.

В народі побутувало безліч застережень жінкам від чого варто утримуватися в день Долі - у п'ятницю. Було заборонено робити звичну хатню роботу, прати, виносити сміття (бо можна було винести, викинути Долю).

Доля (божество) — Доля (Стріча) - Богиня, яка визначає призначення людини, тому при народженні наділяє немовлят всіма чеснотами, пророкує їм майбутнє. Доля, як і Мокоша, є втіленням Матері Лади. Вона має відає про все, що було, є і буде з кожною людиною. Доля визначає, чого потрібно навчитися кожній людській душі, коли вона у черговий раз повертається на Землю. Долю завжди треба умилостивлювати принесенням їй подарунків. Дослівно доля означає "частина, частка". Має і свою зворотну сторону - Недолю, якою обертається до людей, які зраджують Рідну Віру, закони Права і предківський Звичай-Покон. Восени на свято Долі (24 листопада) дівчата готують кашу і в горщику виносять за поріг, закликаючи її "Доле, Доле, йди до нас кашу їсти !".

1-2 лютого відбувається Стрітення - Зима зустрічається з Весною. У цей день співаються пісні-замовляння на тепло та добре літо, відбуваються гадання. "Доленько, Доле, дай мені збіжжя, теплу одежу ще й силу ведмежу".

Богиня доброї долі уявляється в образі вродливої молодої жінки, яка пряде міцну рівну золоту нитку людської долі. Символами Долі є веретено, прясельце, клубок ниток.

У Велесовій Книзі Доля-Стріча має ще ім'я Ясна. Вона згадується при народженні Дажбожих онуків "вже Ясна тче йому" (дошка 16), тобто мова йде про нитку життя, яку тче Богиня; Стріча (Перуниця) також є жіночою блискавичною потугою поруч з Перуном, що уособлює чоловічу громову потугу (дошки 7-В, 28).

В пожертву Долі приносилася: каша, вовна, нитки, вино, хустки, посуд, стрічки, хліб, мед, молоко.

Доля - парне божество, її парою є Недоля, що має своїми супутниками лихих духів: Злидні, Хвороби, Нещастя, які пиходять до людини, якщо вона нехтує законами Праві (Права).

Необхідним атрибутом Долі є прядка та веретено.

Днем Долі є п'ятниця, свято Долі святкують 24 листопада.

А ще святом Долі вважається Стрітення, бо Долю ще називають Стріча або Стреча. Дівчата готують кашу і  в горщику виносять за поріг, закликаючи: "Доле, Доле, йди до нас кашу їсти!"

Молитва-славлення:

Рано-раненько вийду я до річеньки, веретено в руки візьму, до Долі помолюсь.
Матінко рідненька, захиснице миленька, дай мені долі, доброї волі
Нехай жінкою я буду коханою, господинею гарною, хай дітки здорові зротають, добро та щастя в сім'ю прибувають.
Хай миленький мене любить, лише ніжно хай голубить.
Буду я дружиною вірною, порадницею мудрою.
Богам Рідним славу співаю, пожертву Долі у Вирій посилаю.
Річенько-водиченько, віднеси веретено до Долі у світлицю, хай згадає мене дівицю, як буде долю виплітати, коханого на подвір'я моє зазивати.

Теги:

Схожі статті

  • 14.12.2015
    1766

    Ярило - бог Весняного Сонця, розквіту природи, родючості, пристрасті. Корінь слова Яр- означає

    ...
  • 14.12.2015
    4434

    Чорнобог — бог темряви, ночі, зими, холоду, але водночас таємничості, ворожіння, марення, сну.

    ...

Медіа