24 лютого – Лелечини, давнє свято тотемного українського птаха

Вважається, що цього дня лелеки починають світ переліт з вирію в Україну. Згідно з повір’ями, мають повернутися до 22 березня.

У дохристиянські часи наприкінці лютого (24 числа) прадавні українці відзначали Лелечини, свято свого тотемного Птаха. Важають, що з цього дня птахи починають свій політ з Вирію (Раю). Лелечини символізують початок пташиних свят.

Ці птахи в українців вважаються  священними, бо вони двічі народжуються: «перший раз — гладке (яйце), а другий раз — пухке (пташеня)». Збереглася також  інша назва цього свята, Будник,  або Обернення. Вона підкреслює початок нового Циклу життя та нового Року, що святкувався праукраїнцями на початку весни. Лелечинами починаються двотижневі пташині свята: Лелеки, Ластівки, Сорочини. З цього дня починаються закликання Весни і виготовлення писанок, розучування щедрівок, що співалися на Щедрий вечір, напередодні Нового року (Новоліття визначалося за 1-м весняним Молодиком  — молодим місяцем).

1 березня святкували наступне з двотижневих пташиних свят  —Ластівку, з цього дня починали співати веснянки, закликаючи весну.

9 Березня святкували Сорочини — пробудження Матінки Землі. Здійснювали закликання сорока різних пташок, що прилітають із різних країв. Закликання відбувається через виготовлення ритуальної випічки – бубликів. Бубликами закликали пташок із Вирію (сорок бубликів або печива у вигляді пташок — «жайворонків», що роздавали дітям).

Вважається, що птахи, прилітаючи, приносять на крилах Весну.  В цей День ритуальною іжею для сім’ї є галушки, і також проганяють Мороза, викидаючи йому за вікно по одному з житніх колобків. Їх випікали спеціально цієї ж дати.