Дорогi мої, шанованi українцi! Я щиро вдячна всiм, i керiвникам конференцiї – цього прекрасного дiйства за те, що я є тут в запрошеннi. Я вперше на такому дiйствi, я у захватi вiд того, що почула дуже багато прекрасних лекцiй духовного, душевного напрямку. А про матерiальний напрямок я постараюсь вам розповiсти, oскiльки я є викладачем Іллiнецького державного аграрного коледжу.

Ви, звичайно, зрозумiли, що я не iсторик, не фiлолог, а я – простий агроном, хоч в дипломi пишеться «вчений агроном». Оскiльки я спiвавтор книги «Основи органiчного землеробства (виробництва)», i з такою вдячнiстю ставлюся до своєї професiї, що вдячна такiй вставочцi «вчений. агроном», яку давали у Бiлоцеркiвському аграрному унiверситетi. По сутi моя лекцiя про органiчну систему землеробства нiби й не пов’язана з пiснею, музикою тощо, але я хочу сказати: все наше все пiсенне дiйство (на конференцiї) почалося з хлiба. Ви бачили, що ми прямували («шествували») з хлiбом у зал. А хлiб – це є пiсня. А хлiб – це є святе. А хлiб починається iз землi, а земля починається з того, що вона – жива. І ось я зараз постараюсь вам довести, що дiйсно – земля жива. Оскiльки я так гарно усвiдомила, вислухала старанно, як учениця, усi доповiдi. Було сказано про все – про духовнiсть, про душу. Але поскiльки матерiальний стан наш на низькому рiвнi, i дуже мало було сказано про продукти харчування, тому хочу сказати дещо по моїй спецiальностi i моїй спецiалiзацiї, звичайно. Концентрується основне – продукти харчування в наш час.

Як на мене – на нашому короваї не вистачило калини, а це – наш герб. І калина має бути у гербi нашої країни, тому що – це наше древо, це наша рослина, це наше, українське. Як i народна пiсня. Тому, я хочу, хоч трiшечки, але почати все ж таки з пiснi.

Ой, повiй же вiтре яром,
Ой, повiй же вiтре яром
На пшениченьку яру,
Та повiй же по долинi,
Та повiй же по долинi
По червонiй калинi…

І так далi. Тому, що там – усе iде у спiвзвучностi з донькою i мамою, з батьком i сином. І ми це все чули сьогоднi. Але я хочу сказати iнше, тому, що сьогоднiшня конференцiя сколихнула мою душу. Ви зрозумiли, що душа у мене – хлiборобська, або хлiборобського напрямку i у вечiрнi, нiчнi години мене щось тягне до поезiї. Свою поезiю, звичайно, я не можу зрiвняти з великими поетами, але хочу сказати: оскiльки я пов’язана iз студентами, то земля менi пахне не тiльки хлiбом i вiтром, i сонцем, i дощем, i нiжнiстю, i радiстю, i, навiть, студентським борщем.

І так, я хочу свою лекцiю розпочати з того, що у свiтi iснують рiзнi технологiї вирощування сiльськогосподарських культур. І основою їх в усьому свiтi є нацiональнi, традицiйнi. Є англiйська традицiйна технологiя, французька, нiмецька. У нас є своя – українська традицiйна технологiя. Але її не називають українською. Я лише дам вам невеликi штрихи: з чого ж починається ось оця традицiйна технологiя. А починається вона у нас з обов’язкової оранки землi. Cкажiть менi, любi друзi: де в природi ви бачили чорну землю не покриту рослиннiстю? Ви її не побачите нiде. Кожнiй рослиночцi пiд сонцем є своє мiсце. І вона його знаходить. І лише з’являється десь мiсце – тобто, оце чорнозем’я – уже росте там рослина. А зелений колiр не дратує нi зiр, а нi нюх, тому що колiр спокiйний для ока. І от вся земля в природi покрита рослиннiстю. А що це означає? А це означає: мульча. А це означає, що земля не трiскає вiд надмiрного випаровування води, що земля зберiгає вологу в грунтi, що коренева система залишається в грунтi – а це є органiка. Що, я вже сказала, земля – це живий органiзм, що у землi є хробачки, черв’ячки, комашки, тичиночки тощо i навiть тi самi кроти, ми їх, люблячи, називаємо кротики, тому що вони роблять ходи, у якi потрапляють повiтря i вода. І от: повiтря i вода. З повiтря iде кисень, вода – ми знаємо, що це Н2О – i кисень i водень, i от з цих елементiв утворюється вуглецева кислота. А у грунтi ще працюють гумiновi кислоти. Завдяки вуглецевим i гумiновим кислотам проходить вiдповiдне розщеплення мiнеральних речовин у доступну для рослин форму.

Я вже сказала, що наша «традицiйна» технологiя починається з оранки. Але ж у свiтi iснують iнновацiйнi, дуже кориснi Землi технологiї. Шкода, що це не ми доду- мались до них, правда. Але нiчого не зробиш. Потрiбно вчитись i на чужих надбаннях у працi.

І так, у свiтi iснують iнновацiйнi технологiї, такi як: органiчна система i бiодинамiчна системи землеробства. Я дуже коротенько скажу, що органiчна система землеробства базується на тому, щоб вирощувати сiльськогосподарську продукцiю без внесення мiнеральних добрив (запам’ятайте) i без застосування хiмiчних засобiв захисту рослин. Зрозумiло? А тепер – бiодинамiчна система, що базується на основi органiчної, але iз застосуванням бiодинамiчних препаратiв, якi виготовляються на рослинницькiй продукцiї, iз тих рослин, що оточують нас, що ростуть на нашiй святiй Землi. І завдяки їм, цим рослинам, препарати стають стимуляторами росту iнших рослин. Завдяки їм можна боротися зi шкiдниками i хворобами сiльськогосподарських культур. Ви можете заперечити: як же можна виростити картоплю, не борючись iз колорадським жуком?

Нинi iснують препарати – мiкроорганiзми бiологiчного напрямку, якi виготовляються iз витяжок мiцелiю земляного гриба – це «Актофiт». Вiн працює так, що жук практично не вмирає, а нiби, гальмує свою функцiю поїдання. І за 48 годин, тобто, за 2 доби дiї цього препарату, жук повнiстю втрачає апетит i сидить на листочках, не поїдаючи рослини. А основною його їжею є родина пасльонових – картопля, помiдори, перець, баклажани. В результатi личинки, аналогiчно, засихають.

Люди часом лякаються. Кажуть: якщо хiмiчним способом поборотися – буквально ти тiльки обприскав, хвилин 10–15, i вони уже лежать. «Ось подивись: як я гарно обприскав, добре обприскав». А те, що ти поїдаєш i ще своїм дiтям даєш їсти цю отруту – нiхто не задумується. Ось у чому суть!

Бiодинамiчне землеробство вперше з’явилося – ви тiльки вдумайтеся – у 1861–1925 роки. Основоположником його був Рудольф Штайнер, нiмецький фiлософ. Вiн теоретично вивiв «принципи утворення життя рослинного свiту, принципи правильного приготування добрив, для подальшої передачi їх землi, принципи та методи приготування окремих бiодинамiчних препаратiв для покращaння добрив, принципи та методи приготування бiодинамiчних препаратiв для активiзацiї самої землi, i принцип та приготування препаратiв для боротьби з бур’янами, шкiдниками i хворобами». Практично через 20 рокiв застосував усе це Пфайфер, теж нiмецький фiлософ, вчений-практик.

Ви скажете: «Як же можна посiяти, чи посадити, не орючи землю?» Дорогенькi мої – тiльки завдяки поверхневому обробiтку uрунту. Гадаю, що бiльшiсть iз вас знає, що таке лiс, природнiй луг i пасовище. Лiс хтось поливає? Нi! Хтось його оре? Нi! Розрихлює, робить мiжрядний обробiток? Нi! Хтось пiдживлює його? Нi, дорогенькi мої. І, навiть, не боремося з тими хрущами, я вам скажу. Вони самi прилетiли й полетiли. Бачите як? Лiс живе, масиви такi живуть, луки i пасовища природнi – ростуть без нашого дiйства? Ростуть! Тому, що це все – природнє. А тому оця бiодинамiчна система на основi органiчної i є природною системою землеробства.

Ми читаємо великi цикли лекцiй своїм студентам. І дуже прикро за наше керiв- ництво, тому, що до цього часу лежить у Верховнiй Радi «Закон про природне, або органiчне землеробство», i практично ще не розглянутий. Ось в чому бiда. І так подивiться: ми – з глибинки – Вiнницька область Іллiнецький район. У мiстi Іллiнцi, в аграрному коледжi пiднiмаємо це питання i навiть пишемо книгу. І у 2011 роцi у нас буде перевидання цiєї книги, є дуже багато доповнень, тому що маємо практичнi напрацювання.

Ви запитаєте: чи я застосовую на практицi цей метод? Аякже! Я вирощую, можна сказати, «ледачим» методом картоплю. Я саджаю картоплю i накриваю її соломою (замульчовую). Вона проростає – я її мульчую iще раз. Жуки, перш нiж впасти на мою картоплю, йдуть до сусiда. Бо його вже «в розетцi» – красива. А моя – лежить пiд шаром соломи до 15 сантиметрiв. А далi – сусiдську картоплю жуки майже доїдають, а моя – набралася сили i працює на стебло. Гарно розвивається також i лист- кова маса (а це легенi рослини i нашi легенi). І таку енергiю i силу росту набирає ця рослина, що її навiть жуки уже не можуть охопити. А якщо вони й з’являються, то я «пригощаю» їх «Актофiтом» – препаратом бiологiчного напрямку, що виготовляється iз витяжок мiцелiю земного гриба. Вiн працює так, що жук, практично, не вмирає, а нiби гальмує свою функцiю поїдання. І за 48 годин дiї цього препарату, жук повнiстю втрачає апетит, сидить на листочках, не поїдаючи рослини i – засинає вiчним сном. Його личинки вiд дiї «Афтофiту» також засихають. Жук, практично, вироджується, не дає потомства.

А для людини цей препарат абсолютно безпечний. А люди хiмiчним способом обробляють пасльоновi не менше двох разiв, а то й бiльше, бо цикл колорадського жука може бути до восьми поколiнь, то при застосованнi «Афтофiту» в органiчному землеробствi жук, практично, вироджується, бо не дає потомства. Ось у чому справа! Тож нам просто потрiбно допомогти природi бiологiчним способом – оцими мiкроорганiзмами.

Що далi? А далi нiчого не роблю й викопую врожай.

А тепер дивiться один лише штрих: чому поверхневий обробiток грунту кращий? У верхньому шарi грунту на глибинi приблизно вiд 10 до 20 см знаходяться мiкроорганiзми, якi працюють за допомогою кисню i переробляють органiчнi рештки. Вiдбувається аеробний процес. У нижньому шарi грунту – нижче 20 см працюють iншi живi мiкроорганiзми – без доступу кисню й називаються анаeробний процес. У результатi, якщо ви зробили оранку на 30 см, особливо пiд картоплю та цукровий буряк, i вивернули оту глибу, перевернули пласт землi – нижнiй шар нагору, верхнiй – донизу. Ви самi зробили задуху землi й створили мертвий грунт. А для того, щоб якось активiзувати його, ви повиннi вносити мiнеральнi добрива, дорогенькi мої. А мiнеральнi добрива – це все кошти. Це все – собiвартiсть вашої i нашої продукцiї i плюс – хвороби землi, рослин i людини.

Іще один єдиний штришок з фiзiологiї рослин. Вченими доведено, що рослина живиться: 50-мавiдсотками вуглекислого газу, 20-ма кисню, 15-ма – азоту, 8-ма – водню i лише 7-ма вiдсотками мiнеральних речовин, тих, що знаходяться в землi. а земля наша багатюща, у нiй не 7%, а знаходяться кiлограми й тисячi мiнеральних речовин. Але завдяки тому, що ми сиплемо мiнеральнi речовини – ми мiнералiзуємо грунт i ще й до того його оремо. У резульnатi вживання хiмiчних штучних добрив рослини не можуть отримати необхiднi природнi речовини з грунту, якi блокуються штучними препаратами. У пiдсумку ми маємо щось робити, тож починаємо «метушитися» – як не оремо, то додаємо мiнеральнi речовини.

Основою бiодинамiчного землеробства є принцип: годувати не рослину, а грунт – отi живi мiкроорганiзми. Tому що тiльки вони – жива бiотика – зможуть утилiзувати органiчнi рештки, переробити їх на доступну для рослин форму мiнеральних речовин 

А тепер дивiться: тут звучала дуже прекрасна теза про воду. Вода для мене – це теж святе. Чому? Тому, що вона всотує в себе дуже багато iнформацiї. Ви можете через воду зробити людинi прикрiсть або радiсть, вилiкувати її через воду. Вода – це iнформативний центр. А тому – подивiться, тут було сказано, що гарно ростуть рослини, якщо їх якось там полити. Я вам скажу наступне: це закон природи. У при- родi є азоту 78 %, а рослина не може його вхопити. Вiн у недоступнiй для неї формi. А у доступнiй формi може дiстатися тiльки через бобовi культури, такi як конюшина, люцерна, горох тощо. Бо тiльки вони можуть фiксувати вiльний азот з повiтря своєю кореневою системою i в бульбочках вiдкладати у грунт. А тодi цей азот буде збагачувати нам землю уже в доступнiй для рослин формi. Та тут ще є свої «але». Рослина може тiльки тодi вловити азот, коли iдуть грозовi дощi, i є великий електричний розряд. Іони азоту сполучаючись з оцим розрядом електрики, падають на землю у виглядi краплин дощу, в доступнiй для рослин формi. А тому i вам батьки казали, i я кажу своїм дiтям онукам i правнукам: збирай дощову водичку i поливай рослини – побачиш: будуть рости, як з води. Бачте, навiть народний вислiв такий: росте, як з води. Але з води, звичайно, не трубної, не зашлакованої, а лише iз тiєї у розчинi якої є вiдповiднi елементи.

А далi у бiодинамiчнiй системi землеробства враховується сусiдство рослин. Ми знаємо що з i сусiдами можна жити гарно. Кажуть: не треба рiднi – май гарного сусiда. Так i в рослинництвi. Тому що рослина є космiчним провiдником мiж Землею i Космосом. Це космiчний провiдник. Ось я вам довела, що вона живиться, практично, речовинами iз повiтря.

Ви всi знаєте столовий бурячок. Тут говорилося про людськi хвороби, i що, особливо при гiпертонiї, треба пити такий-то й такий-то сiк у такiй-то дозi тощо, в тому числi й буряковий як особливо збагачений вiтамiнами й мiнералами. Хто з вас вiзуально спостерiгав, як отi елементи, вiтамiни, накопичуються у коренеплодi? Нiхто. І я цього не бачила. Усе вiдбувається у результатi хiмiчного процесу фотосинтезу. Вiн для людини невидимий. Ми бачимо лише що? Що ми посiяли зернинку – виросло два справжнiх листочки, далi – ще два. Далi виходить росточок. Все листя на земнiй кулi – це нашi легенi, дорогенькi мої. Отже, тi, хто вирубують дерева, знищують кущi – знищують своє здоров’я. Я проспiвала про калину, дерева, кущi, трави – це наш кисень, нашi легенi. А легенi усiх рослин – листочки. Бо через листя проходить процес фотосинтезу. Всi органiчнi речовини, якi утворюються природним способом, вiдкладаються i перерозподiляються у коренеплiд. І якщо ви у молодому вiцi викопаєте коренеплiд – там буде корiнчик. Якщо ви викопаєте через 100–120 днiв – так, ви побачите кладову вiтамiнiв.

Я вам щиро дякую за увагу.

Теги:

Схожі статті

  • 14.04.2016
    1312

    У контексті національної ідеї превалює етнічна складова. Але етнос має свою окремішність

    ...
  • 09.04.2016
    25507

    Ми непогано знаємо своїх достойників ХVІІІ-ХХ ст., знаємо, що випало на їхню долю. Але чомусь

    ...

Медіа