Люди загинуть вiд незнання iстинного свiту,
або вiд невмiння користуватися законами природи.
Напис на пiрамiдах
Землю виснажує наше незнання.
В. В. Докучаєв

Природне землеробство: перспективи розвитку

Цiєю публiкацiєю автори вiдкривають цикл статей, в яких представлено погляд учених, практикiв, економiстiв на питання, що виникли в сiльському господарствi в останнє десятилiття. Вiримо, що цi статтi знайдуть вiдгук в умах i серцях багатьох аграрiїв i дадуть можливiсть реалiзацiї їх гiдних планiв.

«Людина» (рос. – «человек») в перекладi з санскриту означає «учень часу» («чоло» – учень, «вiк» – час). Чому ж ми навчилися за бiльш нiж двi тисячi рокiв iсторiї? І чи навчилися? Наскiльки ми розумiємо i сприймаємо принципи i закони Природи? На сьогоднi стало очевидним, що всi успiхи Людства досягнутi за рахунок деградацiї довкiлля, що серйозно загрожує iснуванню людини як бiологiчного виду. Це сталося внаслiдок iснування системи господарювання, яка суперечить законам Природи. Основний постулат цiєї системи – отримання прибутку будь-яким шляхом – призвiв до посиленого використання агрохiмiкатiв i вiдходу вiд «природних» форм землеробства. Людина, свiдомо або несвiдомо, порушила один iз засадних законiв Всесвiту: енергiя не з’являється нi з чого i в нiкуди не зникає: iснує тiльки перехiд енергiї з однiєї форми в iншу. Так чи було виправдане використання агрохiмiкатiв з точки зору енергетичної?

Частина І

Джерелом практично невичерпної i постiйно поновлюваної енергiї на Землi є Сонце. Рослини шляхом фотосинтезу здатнi акумулювати цю енергiю. Далi iснують тiльки шляхи перерозподiлу цiєї енергiї, в який активним чином включена i людина. Використовуючи всiлякi агрохiмiкати (для передпосiвної обробки, пiдгодiвлi, боротьби з бур’янами i шкiдниками), людина знижує родючiсть грунту, що веде до зменшення рослинного покрову i, як наслiдок, до погiршення якостi води i повiтря. З iншого боку, продукти, напханi хiмiєю, призводять до рiзкого погiршення здоров’я населення, наслiдком чого стає деградацiя нацiї як у фiзичному, так i в духовному планi. Україна, яка займає в Європi п’яте мiсце за чисельнiстю населення, стоїть на першому мiсцi по смертностi, а кiлькiсть померлих перевершує кiлькiсть народжених в 1,5 раза, що в два рази вище порiвняно з iншими країнами. Ми розумiємо, що мало хто знайомий з цiєю статистикою. Проаналiзуйте свої сiм’ї. Скiльки разiв на мiсяць ви звертаєтеся до лiкаря або заходите в аптеку? Вашi дiти мають таке ж здоров’я, як ви в їх вiцi? Вiдповiдi бiльш нiж очевиднi.

Мабуть, у аграрiїв минула ейфорiя вiд прибуткiв – земля виснажена i тепер собiвартiсть одиницi продукцiї стала вища: вимагається бiльше сучасних агрохiмiкатiв i ексклюзивного посiвного фонду. Виходом з ситуацiї, що створилася, може стати використання природних технологiй господарювання.

Історiя землеробства налiчує бiльше 6000 рокiв. З них агротехнiка природного землеробства застосовується усi шiсть тисяч рокiв, а традицiйна – близько 200 рокiв. Головне достоїнство традицiйної агротехнiки полягає в тому, що можна простi ше i швидше домогтися пiдвищення врожайностi сiльськогосподарських культур, а отже, прибуткiв. Але тiльки на початковому етапi. На однiй сотцi грунту досить розкидати декiлька кiлограмiв мiнеральних добрив. Звичайно, це зробити простiше, нiж при агротехнiцi природного землеробства, коли на ту ж сотку грунту необхiдно внести вiд ста до тисячi кiлограмiв органiчних добрив. І врожайнiсть буде приблизно однаковою. Тому-то сiльське господарство в багатьох країнах свiту з такою легкiстю почало освоювати традицiйну агротехнiку. Але буквально через декiлька рокiв, пiсля початку застосування мiнеральних добрив, урожаї почали падати. Землероби змушенi були вносити мiнеральнi добрива в усе бiльших об’ємах. Якщо в 50-х роках внесення тонни хiмiчних добрив збiльшувало урожай на 11,5 тонни, то в 60-х роках надбавка складала 8,3 тонни, в 70-х – вже 5,8 тонни (у два рази менше!), а в деяких країнах надбавка впала до нуля. Так, в США, щоб пiдтримати урожай на рiвнi 1980 року, щорiчно додають у грунт на 12–15 вiдсоткiв добрив бiльше, нiж у попередньому роцi. А що ж природне землеробство? На сьогоднi природне землеробство це об’єднуюче поняття, що включає усi альтернативнi системи ведення землеробства i сiльського господарства:

  • бiодинамiчне,
  • органiчне,
  • агротехнiки iз застосуванням енерго-iнформацiйних чинникiв,
  • агротехнiки iз застосуванням мiкробiологiчних препаратiв i препаратiв на основi спорiв мiкозостворюючих i сапрофiтних грибiв,
  • агротехнiки на основi черв’якоком- постiв, гумiнових препаратiв i сiдератiв,
  • iншi технологiї, що виключають використання мiнеральних добрив.

По сутi i за значенням усi цi напрями єдинi, i кожний є лише частиною одного загального i об’єднуючого їх поняття – Природне землеробство. Що є основнi напрями цього землеробства?

Органiчне землеробство. За визначенням Мiжнародної федерацiї органiчного сiльськогосподарського руху (IFOAM) «Органiчне сiльське господарство» – об’єднує усi сiльськогосподарськi системи, якi пiдтримують екологiчно, соцiально i економiчно доцiльне виробництво сiльськогосподарської продукцiї. Органiчне сiльське господарство спрямоване на роботу з екосистемами, бiогеохiмiчними циклами речовин i елементiв, пiдтримує їх i отримує ефект вiд їх оптимiзацiї. Тобто це така форма ведення сiльського господарства, у рамках якої вiдбувається свiдома мiнiмiзацiя використання синтетичних добрив, пестицидiв, регулювальникiв росту рослин, кормових добавок, генетично модифiкованих органiзмiв. Навпаки, для збiльшення врожайностi, забезпечення культурних рослин елементами мiнерального живлення, боротьби зi шкiдниками i бур’янами активнiше застосовується ефект сiвозмiн, органiчних добрив (гнiй, компости, поживнi залишки, сiдерати та iн.), рiзнi методи обробки грунту i тому подiбне Бiодинамiчне землеробство.

Бiодинамiчне землеробство виникло в Нiмеччинi, країнi, що бiльш за iнших використала хiмiю в сiльському господарствi. У пошуках виходу з становища, що створилося, фермери Нiмеччини, як би не дивно здавалося, звернулися до знаменитого нiмецького фiлософа, основоположника антропософiї (у перекладi з грецької – «мудрiсть людини») Рудольфа Штайнера (1861–1926). Вiсiм лекцiй фiлософа, прочитаних у зв’язку з цiєю проблемою в 1924 роцi фермерам Силезiї, стали теоретичною базою в розробцi на практицi бiодинамiчних методiв ведення сiльського господарства. Сам термiн «бiодинамiчний» виник з двох грецьких слiв: «бiос» – життя i «динамiс» – сила, рух. У основi бiодинамiчного землеробства лежить не просто вiдмова вiд хiмiчних методiв, а й прагнення створити таку систему вирощування рослин, яка забезпечувала б їхню стiйкiсть до всiх несприятливих умов. Бiодинамiчне землеробство грунтується на глибокому розумiннi процесiв, якi вiдбуваються в природi i спрямованi на полiпшення структури грунтiв, вiдновлення їх природної плодючостi i сприяють створенню екологiчно стiйких агроландшафтiв. Теоретичнi основи цiєї системи мiстять ряд положень.

1. Землеробство необхiдно будувати з урахуванням не лише природних (тобто земних), але й космiчних чинникiв, оскiльки усе живе – це добре збалансоване цiле, яке знаходиться у взаємозв’язку з усiм iснуючим. Обробiток грунту, посiв, догляд за посiвами слiд проводити в сприятливi перiоди, настання яких обумовлене перебуванням Мiсяця в певному зодiакальному знаку. Розташування небесних тiл рекомендують враховувати при приготуваннi компостiв i боротьби з бур’янами. При цьому велика увага придiляється також взаємозв’язкам мiж живою i неживою природою; усерединi живої природи; природою i космосом i вiдповiдно до впливу усiх цих взаємозв’язкiв на рослину.

2. Використання впливу космiчних i iнших чинникiв на сiльськогосподарське виробництво шляхом використання спецiальних бiодинамiчних препаратiв. Спецiальнi бiодинамiчнi препарати повиннi дати рослинам необхiдну силу i активiзувати певнi процеси в грунтi. «Гумуснi» препарати виготовляють з рогiв тварин i гною, «кремнiєвi» – з рогiв i перемеленого кварцу. Окрiм цього iснують так званi «компостнi» препарати, якi регулюють живлення i розвиток рослин, їх виготовляють з рiзних трав – деревiю, кульбаби, кропиви, аптечної ромашки, дубової кори, валерiани i так далi, а потiм перемiшують з гноєм. Витяги, вiдвари i продукти бродiння рослин використовують як добрива (для позакореневої пiдгодiвлi i внесення до грунту), стимулятори росту i захиснi препарати. Основна теза бiодинамiчного землеробства – «годувати не рослину, а грунт». Грунт «годують» органiчним добривом, яке представлене, передусiм, компостом. У компостi поживнi речовини мiстяться у формi, найбiльш сприятливiй для рослин. Крiм того, завдяки щедрiй мiкрофлорi i дощовим черв’якам вiн являє собою так би мовити концентрат грунтового життя, свого роду закваску, що активiзує життєвi процеси у грунтi. Грунт, що удобрюється компостом, що добре перепрiв, дає усi можливостi для зростання здорових, повноцiнних рослин.

Агротехнiки iз застосуванням енерго-iнформацiйних чинникiв. Це агротехнiка iз застосуванням енергоiнформацiйних чинникiв, якi впливають на зростання i розвиток рослин, а значить i на отримання врожаю. До них вiдносяться:

  • психiчна дiя людини (безпосередня i опосередкована),
  • використання генераторiв i енергоакумуляторiв космiчної життєвої енергiї: пiрамiд, радiоестезичних батарей i тому подiбне, – використання механiчних i електро-магнiтних коливань,
  • використання намагнiченої, структурованої i кластерної води i так далi (це стимулююча, точнiше, «програмна» дiя на рослини шляхом використання «програми життя», закладеного в молекулi води i шляхом змiни або доповнення цiєї програми).

Усi перелiченi вище агротехнiки єдинi в одному: вони використовують Закони Природи, а отже, не вступають з нею в конфлiкт.

Вивчаючи досвiд застосування цих технологiй нашими i зарубiжними колегами, а також враховуючи свiй досвiд по застосуванню цих технологiй в лабораторному i польовому експериментi (про що в наступних статтях), ми побачили наступнi переваги цих технологiй.

  1. Такi технологiї позитивно впливають на довкiлля. На полях, де використовується природне землеробство, «дике життя» значно багатше i рiзноманiтнiше, нiж на полях з традицiйними технологiями. На таких полях дикорослих рослин, корисних для землеробства, в п’ять разiв бiльше, їх видовий склад збiльшився на 57 %. Такi поля зв’язують на 28 % бiльше органiчного вуглецю.
  2. Природнi технологiї покращують грунт. Такi поля мають тривалiшу вегетацiю, велику вологiсть верхньої кулi. Грунт таких полiв на 88 % багатший мiкроорганiзмами i черв’яками. Завдяки цьому на таких полях отримують бiльшi врожаї припосусi i, особливо, за сприятливих погодних умов. Органiчнi речовини роблять грунт менш щiльним i збiльшують його здатнiсть утримувати вологу. Цi чинники дозволяють корiнню глибше проростати у пошуках води. 
  3. Корми, вирощенi на таких полях, сприяють збiльшенню репродукцiї тварин. Експериментально показано, що тварини, що вживають такi корми, краще розмножуються. Кури, яких годують природним кормом, несуть на 28 % бiльше яєць.
  4. Природнi продукти безпечнi для здоров’я людини. Вони допомагають боротися з виникаючими захворюваннями i мiстять бiльшу кiлькiсть поживних речовин. Здоров’я людини 26 залежить на 50 % вiд способу життя, на 30 % вiд стану довкiлля, на 10 % вiд генетичної спадщини, на 10 % вiд лiкувальних процедур.

Фермери в Канадi, Канзасi i Небрасцi (США) використовують пестицид 2,4-D, який у людини може викликати небезпечну форму раку: non-Hodgkin’s lymphoma. Цей рак поширюється i на собак, яких вигулюють на газонах, обприсканих цим пестицидом. Дослiдження шведських учених показали, що феноксильнi гербiциди також здатнi викликати онкологiчнi захворювання. Це зарубiжнi науковi дослiдження. А щоб бути ближче до життя – поговорiть з працiвниками пiдприємств по виробництву мiнеральних добрив. Про що? Про здоров’я!

Роки спостережень показали, що з переходом на BIO-рацiон учасники контрольних груп почали почувати себе краще, в їх кровi додалася кiлькiсть захисних iмунних клiтин, якi протистоять вiрусним iнфекцiям, люди стають менш уразливими до простудних захворювань, швидше видужують, у них менше проблем зi станом шкiри i зубiв. Рослиннi речовини мають властивiсть стимулювати iмунну систему, налагоджувати тиск, боротися iз шкiдливими бактерiями i вiрусами. Їхнiй вмiст в екологiчно чистих продуктах на 10–50 % перевищує показники звичайних овочiв i фруктiв з супермаркету чи з ринку. Вживання екологiчно чистих продуктiв не лише пiдвищить рiвень антиоксидантiв у вашому органiзмi, але i допоможе iмуннiй системi. Вживання екологiчно чистих овочiв допомагає вивести з органiзму токсичнi речовини. У молоцi жiнок, якi харчувалися в основному продуктами, вирощеними в екологiчно чистих умовах, виявилося бiльше цiнних Омега-3 жирних кислот i ненасичених жирних кислот.

Овочi i фрукти, вирощенi за природними технологiями, мiстять у п’ять разiв бiльше салiцилової кислоти порiвняно зi звичайними. Салiцилова кислота – основний компонент аспiрину, вона протидiє склерозу артерiй i пригноблює розвиток ракових клiтин. Ця кислота природним чином виробляється в рослинах як захист вiд стресiв i ушкоджень. Коли для боротьби зi шкiдниками використовують пестициди, кiлькiсть салiцилової кислоти в рослинах зменшується.

Нещодавно компанiя «Globe and Mail and CTV News» провела дослiдження за вмiстом кiлькостi вiтамiнiв i мiкроелементiв у фруктах i овочах порiвняно з 50-рiчною давнiстю. Виявилось, що сучаснi фрукти i овочi мiстять значно меншу їх кiлькiсть. Наприклад, в картоплi зниження кiлькостi вiтамiну А складало 100 %, вiтамiну С – 57 %, залiза – 28 %, кальцiю – 28 %. Схожi результати отриманi на всiх 24 видах овочiв.

Результати 41 дослiдження показали, що фрукти i овочi, що вирощувалися за природними технологiями, утримують на 27 % бiльше мiкроелементiв i вiтамiнiв, нiж тi, що вирощувалися за звичайними технологiями. Бiлокачанна капуста утримує на 30 % бiльше вiтамiну С, те саме з’ясовано i вiдносно томатiв та яблук. На думку дослiдникiв, саме штучнi добрива, а також штучнi засоби боротьби з бур’янами (гербiциди) вiдчутно знижують вмiст вiтамiну С в овочах i фруктах. Якiсть злакiв залежить, передусiм, вiд вмiсту у них бiлка (амiнокислот). Кiлькiсть незамiнних амiно-кислот у пшеницi, вирощенiй в екологiчно чистих умовах, наприклад, вища. М’ясо тварин мiстить бiльше ненасичених жирних кислот. А вмiст Омега-3 жирних кислот в ньому буде вищий в 4 рази. Для природного тваринництва пiдходять тiльки природнi корми, в яких вони мiстяться. Гормони, кiсткове борошно, замiнники молока до використання забороненi. Тварини повиннi перебувати в умовах, близьких до природних, мiнiмум 200 днiв року. Разом з травою, сiном i iншими рослинами вони отримують бiльше поживних i корисних речовин. Без лiкування антибiотиками. Лiкувати хвору худобу можна тiльки гомеопатичними i натуральними засобами. Строгi вимоги обробки вiдносяться i до рослин, якi ростуть на пасовищах. Без ГМО.

5. Овочi i фрукти, що були вирощенi за природних технологiй, краще зберiгаються i зберiгають кориснi властивостi. Екологiчно чистi овочi ростуть повiльнiше, тому мiстять менше води i краще зберiгаються. Картопля, яку вирощували, не використовуючи штучних добрив, при зберiганнi втрачає на 50 % менше ваги, нiж звичайна, це пов’язано з високим вмiстом сухої субстанцiї i мiцнiшою структурою її тканини, яка робить плоди ще й стiйкими до шкiдливих мiкробiв. Дослiдження, проведене в Нiмеччинi, показує, що залишки пестицидiв часто зустрiчаються у звичайних продуктах (75 %), тодi як в екологiчно чистих овочах i фруктах в 95 % випадкiв їх слiдiв виявлено не було. До того ж було помiчено, що втрати овочiв пiд час зберiгання при традицiйному землеробствi збiльшилися в 1,5 раза. А втрати картоплi – майже в три рази! Багато хто, мабуть, пам’ятають виїзди на овочевi бази для того, щоб перебрати овочi i позбавитися вiд гнилих плодiв.

6. Природне землеробство може нагодувати свiт. У 2002 роцi всесвiтня органiзацiя Грiнпiс (Greenpeace) опублiкувала дослiдження, в яких показано, що природнi методи землеробства привели до значного збiльшення врожайностi в пiвденнiй пiвкулi. Паралельно зменшилося використання пестицидiв i мiнеральних добрив i припинилася ерозiя грунтiв. Збiльшився вмiст поживних речовин i вiтамiнiв на 1 кг продукцiї.

У Бразилiї, завдяки переходу на природне землеробство, збiльшення врожайностi на окремих полях склало 20–250 %, в Ефiопiї – 300 %, в Перу – 150 %. Нашi дослiдження, проведенi з використанням природних технологiй в 2009 роцi, показали пiдвищення врожайностi ячме- ню на 20 %, сої (залежно вiд сорту) – на 13–37 %, кукурудзи – на 10 %.

У 1998 роцi Інститут Родейла в Пенсильванiї (США) опублiкував результати п’ятнадцятирiчного дослiдження по куку- рудзi i сої, якi показують, що при застосуваннi природних технологiй врожайнiсть цих культур не знижується. Цим був розвiяний мiф, що природнi технологiї знижують врожайнiсть i, отже, не здатнi нагодувати свiт.

У Англiї на територiї Ротамстедської експериментальної станцiї проводиться унiкальний експеримент, де упродовж 150 рокiв порiвнюють природний i хiмiчний спосiб землеробства. Показано, що органiчнi поля на 1 га дають в середньому на 500 кг урожаю бiльше.

7. Собiвартiсть одиницi продукцiї при використаннi природних технологiй зменшується. Мабуть, це одне з найбiльш наболiлих питань для аграрiїв. Нещодавно закiнчилися 21-рiчнi дослiдження в Швецiї. Органiчнi поля заощадили 53 % витрат на пiдгодiвлi i 97 % на боротьбi з бур’янами i шкiдниками. Це вже – вiдчутний економiчний ефект.

Результати українських учених показали, що глобальне падiння родючостi грунтiв, зменшення грунтового енергетичного потенцiалу при скороченнi зв’язування сонячної енергiї в агроекосистемах призводить до колосальних непродуктивних енергетичних втрат, якi адекватнi кiлькостi енергiї, що добувається в країнi у виглядi нафти або вугiлля.

Наприкiнцi хочеться пiдкреслити, що комплексний монiторинг грунтової, промислової, бiологiчної i космометеорологiчної ситуацiї кожного агропiдприємства дозволить прогнозувати реальнi моделi i технологiї розвитку природного землеробства. 

Частина ІІ

Що за нiсенiтниця!
У цьому щось є.
Як ми ранiше до цього не догадувалися?!
Три мiри сприйняття нового

Стан грунтiв є дзеркалом, в якому вiдбивається
не лише матерiальний, але й духовний свiт людини.
В. В. Докучаєв

Нинi єднiсть речовини, енергiї та iнформацiї для дослiдникiв рiзних систем стає все бiльш i бiльш очевидною. Для живих систем цi складовi забезпечують не лише всi їх властивостi i функцiї, але й сам феномен живого стану. Науковi данi свiдчать про те, що вивчення речової складової складає 90–95 %, енергетичної – 5–7 %, а iнформацiйної усього 1–3 %. Отже, в такому ж спiввiдношеннi ми здiйснюємо i дiю на усе живе, є то людина, тварина, рослина або вiрус. Єднiсть цих складових передбачає гармонiйне спiввiдношення в їх використаннi. Генiальний Менделєєв ще в 1905 роцi так визначив триєднiсть свiту з позицiї об’єктивної науки того часу: «Як риба об лiд споконвiку билася думка мудрецiв у своєму прагненнi до єдностi в усьому, тобто в шуканнi «начала всiх начал», але добилася лише того, що повинна визнати нероздiльну, проте i не зливну, пiзнавальну трiйцю вiчних i самобутнiх: речовини (матерiї), сили (енергiї) i духу, хоча розмежувати їх до кiнця, без явного мiстицизму, неможливо».

Сучасне природознавство доводить, що будь-який процес, що протiкає в природi, безсумнiвно має своє енергетичне джерело. Первинним джерелом енергiї для живих систем є сонячна енергiя, яка при фотосинтезi використовується для утворення органiчних сполук. Тобто енергiя в живiй системi завжди знаходиться в структурах бiоорганiчної речовини.

Окрiм енергетичних, iснує ще один вид процесiв, якi можуть претендувати на статус загальних. Це – iнформацiйнi процеси. Без енергетичних процесiв не може йти мова нi про якi iнформацiйнi взаємодiї, тим бiльше нi про якi функцiональнi бiологiчнi процеси. Усi процеси катаболiзму й анаболiзму (розпаду й синтезу) управляються iнформацiйним шляхом, отже, i процеси отримання i використання енергiї в живiй системi так само управляються i регулюються iнформацiєю. У живих системах елементи одночасно грають роль i структурних ланок живого, i їх енергетичної складової, i носiя iнформацiї. Така унiверсальна властивiсть живого дозволяє говорити про єднiсть речовини, енергiї i iнформацiї, не дивлячись на те, що це рiзнi фiлософськi поняття. Очевидно, що тiльки вiд iнформацiї i кiлькостi енергiї залежить змiст, тобто склад i структура самої речовини. Отже, речовина в будь-якiй живiй системi займає, на жаль, не головну, а пiдлеглу роль!

Як же використовувалися цi складовi в аграрному виробництвi? Вплив на речовину (шляхом хiмiчних сполук i обробiтку землi) складав увесь спектр агроприйомiв. Адже саме це давало швидкий, хоча i тимчасовий прибуток. Нiколи не йшла мова про енергетичнi, а тим бiльше iнформацiйнi дiї. Таким чином, стався розрив єдностi живої системи, що i призвело до глобальних наслiдкiв. Саме тому ми i зупинилися на вивченнi i практичному застосуваннi основних, усеосяжних технологiй природного землеробства – бiодинамiчному землеробствi i землеробствi iз застосуванням енергоiнформацiйних технологiй.

У основi бiодинамiчного землеробства, як вказувалося ранiше, лежить не просто вiдмова вiд хiмiчних заходiв, а прагнення створити таку систему вирощування рослин, яка б не роз’єднувала структуру живої системи. Таке землеробство грунтується на глибокому розумiннi єднання речовини, енергiї, iнформацiї i процесiв, якi вiдбуваються в природi. Вже давно стало очевидним, що живi системи в принципi не можуть нi iснувати, нi функцiонувати, нi розвиватися тiльки на фiзико-хiмiчнiй основi. Довкiлля – це не лише повiтря, питво i їжа, це ще космiчнi випромiнювання i випромiнювання Землi, оскiльки усе живе – це добре збалансоване цiле, яке знаходиться у взаємозв’язку з усiм iснуючим. Саме тому обробiток грунту, посiв i догляд за посiвами за технологiєю бiодинамiчного землеробства слiд проводити в сприятливi перiоди, настання яких обумовлене положенням мiсяця та iнших небесних тiл. Цi ж цикли рекомендують враховувати при приготуваннi компостiв i боротьби з бур’янами. Саме у цих процесах простежується єднiсть енергiї та iнформацiї з речовиною.

Окрiм цього, в бiодинамiчному землеробствi широке застосування знайшли спецiальнi бiодинамiчнi препарати. Вони повиннi дати рослинам необхiдну силу i активiзувати певнi процеси у грунтi.

У науковiй лiтературi зустрiчаються ще критичнi зауваження з приводу бiодинамiчного землеробства. Вони торкаються недостатнього експериментального пiдтвердження теоретичних постулатiв цього напряму i великих труднощiв в досягненнi на основi бiодинамiчного землеробства таких же урожаїв, як i при традицiйному землеробствi. Довгий час лише вузьке коло ентузiастiв наполегливо наводило докази того, що, застосовуючи бiодинамiчну методику, можна домогтися iстотного полiпшення грунту. І в 1993 р. ця наполегливiсть була пiдтверджена публiкацiєю результатiв 4-рiчного дослiдження, в ходi якого порiвнювалися спецiально вiдiбранi пари бiодинамiчних i звичайних ферм. Цей звiт групи учених з унiверситетiв Вашингтона i Массей (Нова Зеландiя) став вiдомий серед бiодинамiкiв як «Звiт Рейганольда», вiд iменi ведучого, доктора з Вашингтона Джона Рейганольда. В ходi дослiджень з’ясувалося, що за приблизно однакових фiнансових умов бiодинамiчнi ферми досягли iстотного полiпшення грунтiв. При цьому як випробовуванi були вибранi пари садiвничих господарств, пари оранжерей, а також пари змiшаних ферм з рiллею i молочною худобою. Грунт оцiнювався за 17 рiзними показниками, включаючи дещо не зовсiм звичайних. Одним з таких є показник дихання грунту. Дихання грунту оцiнювалося по тому, наскiльки швидко зразок грунту використовував кисневу подушку. Це говорить про змiст мiкроорганiзмiв у грунт – чим бiльш вони активнi, тим бiльше їм потрiбно кисню для дихання. Таким чином, зразок, який використовує бiльше кисню, ймовiрно, мiстить бiльше працюючих мiкробiв, швидше за все, бiльше дощових черв’якiв i iнших великих органiзмiв. Дослiдження Рейганольда показали, що бiодинамiчнi ферми в цiлому мали iстотно вищий показник дихання грунту, нiж у звичайних фермах, i це є ключем до розумiння реальної рiзницi мiж звичайним i бiодинамiчним сiльським господарством.

Звичайне сiльське господарство придiляє особливу увагу живленню рослин, тодi як бiодинамiчне сiльське господарство в першу чергу придiляє увагу живленню грунту i його органiзмiв. Грунт – живе середовище, де безлiч живих творiнь переробляють органiку i мiнеральну субстанцiю в прийнятну для рослин форму. Наприклад, недавнi дослiдження в унiверситетi Массей довели, що дощовi черв’яки здатнi вивiльняти з суглинкiв, якi були виявленi в бiльшостi грунтiв, великi кiлькостi вуглекислого калiю. Цей факт пояснює давно помiчене бiодинамiками явище: в їх грунтах рiвень доступного для рослин калiю збiльшився, не дивлячись на те, що нiяких штучних калiйних добавок не застосовувалося! Для того щоб збiльшити кiлькiсть грунтової живностi, бiодинамiсти готують i застосовують спецiальнi бiодинамiчнi препарати, один з яких вiдомий пiд назвою «роговий гнiй», або «500». Його показник дихання (кiлькiсть споживаного кисню) виявляється дуже високим, що говорить про високу бiологiчну активнiсть. Іншi експерименти пiдтверджують, що протягом зимiвлi в землi у такому виглядi фекальнi бактерiї замiнюються гумусостворюючими. Пiсля двох-трьох операцiй по внесенню цього препарату протягом 18 мiсяцiв або близько того агрономи зазвичай помiчають вражаючi змiни в грунтах. З’являється велика кiлькiсть дощових черв’якiв, поглиблюється корiння трав, з’являється безлiч рiзновидiв конюшини i їй подiбних, грунт стає м’яким i розсипчастим, черв’яки проникають глибше в грунт, виносячи на поверхню шари пiдгрунтя. Інодi можна помiтити навiть поглиблення родючого поверхневого шару. Бiодинамiки мають у своєму арсеналi ряд iнших подiбних методик, якi пiдтримують Природу, не руйнуючи її. Вони використовують також 6 рiзних препаратiв зi спецiальних видiв дозрiлих трав для контролю органiчних процесiв у компостi i добривi й спрямуваннi їх у потрiбне русло, а також для утворення декiлькох мiкроелементiв, необхiдних культурнiй рослинi. У багатьох країнах iснують Асоцiацiї Бiодинамiчного Землеробства, де садiвники i фермери можуть обмiнюватися досвiдом. Асоцiацiї пiдтримують фермерiв, що тiльки починають, проводять дослiдження, органiзовують практичнi семiнари на полях, щоб люди могли наочно прослiдкувати, як почати застосовувати бiодинамiчнi препарати на їх землях. Майже усi асоцiацiї мають свої перiодичнi журнали, якi публiкують щорiчнi Бiодинамiчнi мiсячнi календарi з усiх областей землеробства, пропозицiї вiд бiодинамiчних ферм своєї продукцiї, насiння, препаратiв, статтi i багато цiкавої iнформацiї.

В Українi бiодинамiка тiльки-тiльки починає застосовуватися окремими фермерами. З 1994 року у Санкт-Петербурзi почали друкуватися росiйською мовою мiсячнi календарi вiдомих у свiтi нiмецьких бiодинамiстiв Марiї Тун та Матiаса К. Тун. У Росiї перша бiодинамiчна ферма з’явилася у 1992 роцi за iнiцiативи Бернарда Хака, соратника М. Тун, в 130 кiлометрах вiд Москви в селi Болотове. В Українi з 2008 року львiвський Клуб органiчного землеробства спiльно з Клубом iз р. Броди почали виготовлення бiодинамiчних препаратiв. За їх вiдгуками, цi препарати дiйсно справляють позитивне враження. Ось їх вiдгук про препарат «роговий гнiй»:

1. Активiзує дiяльнiсть грунтових мiкроорганiзмiв, бактерiй (тобто препарат виступає природним бiостимулятором), що сприяє швидшому перетворенню верхнього родючого шару грунту на гумус.

2. Значно покращує поверхневу i глибоку аерацiю, що сприяє кращому розвитку рослинностi на обробленiй цим препаратом дiлянцi й пiдвищує врожайнiсть.

3. У 6–9 разiв зменшується негативний вплив радiоактивного стронцiю i цезiю на поверхню грунту на заражених радiонуклiдами територiях, нейтралiзує негативний вплив iнших екологiчно небезпечних забруднювачiв. Це було пiдтверджено неодноразово бiодинамiчними фермерами усього свiту. А як же ми? Ми, як i ранiше, будемо займатися генетично модифiкованими органiзмами, застарiлими голландськими технологiями, пестицидами, добривами i сподiватися на «дагстьбi(г)» або на резолюцiї зверху? Адже правий був Теодор Рузвельт, коли на виправдувальнiй промовi говорив: «Роби, що можеш; з того, що маєш; там, де ти є». Нинi для всiх вже стало очевидним, що прийнята в нашiй країнi концепцiя агрохiмiчного землеробства завела нас на помилковий шлях. Спроба штучно забезпечити рослини усiм необхiдним, не рахуючись iз законами Природи, призвела до того, що витрати енергiї i iнших матерiальних ресурсiв на отримання одиницi сiльськогосподарської продукцiї зросли в десятки разiв. При цьому врожайнiсть полiв на короткий час пiднялася в 2–2,5 раза, пiсля чого почала рiзко знижуватися. Змiст гумусу в знаменитих українських чорноземах впав з 10–12 % до 5–6 %. В результатi виснаження грунтiв стався розвал сiльського господарства i наша країна потрапила в залежнiсть вiд постачань продуктiв з-за кордону. Вмiст пестицидiв i нiтратiв в овочах i iншiй зеленiй продукцiї iстотно перевищує гранично допустимi концентрацiї. Наслiдки вiдомi: з’являються патологiчнi явища у людей i тварин у виглядi розладу шлункового тракту, порушення обмiнних процесiв, зниження лактацiйної здатностi, змiни iмунологiчного статусу, недокрiв’я, помiтного погiршення вiдтворення, появи ознак генетичних зрушень, зростання захворюваностi раком. У той же час створення великих автоматизованих скотокомплексiв призвело до того, що гнiй з цiнного добрива перетворився на одне з головних джерел екологiчного забруднення. Як i ранiше, на полях спалюються гори соломи. Гнiючi харчовi вiдходи на мiських звалищах отруюють усе живе навкруги. З розвалом сiльського господарства тiсно пов’язане скрутне соцiальне становище на селi. Престиж сiльськогосподарських професiй впав практично до нуля. Повним ходом йде деградацiя сiльського населення. Хто змiг – виїхав у мiсто, хто не змiг – потрапив пiд вплив алкоголю, наркотикiв, а лiтнi люди просто вимирають. Розгул пияцтва, грабiжництва i бездуховностi не дозволяє стати на ноги навiть тим хазяям, хто намагається зайнятися сiльським виробництвом. Зараз вже можна з упевненiстю довести, що почалося це з того, що ми забули заповiдане нашими предками святе, дбайливе ставлення до Матерi-землi, Землi-годувальницi.

Прямим виходом з кризової ситуацiї, що створилася, може бути змiна агрохiмiчної концепцiї землеробства на агробiологiчну, таку, що враховує закони Природи. Закони цi простi. Рослини засвоюють i концентрують в собi енергiю Сонця, частково передають її тваринам. Вiдмерлi рослини i тварини i їх видiлення потрапляють в землю i дiстаються грунтовим мiкроорганiзмам. А грунтовi мiкроорганiзми знову передають накопиченi речовини рослинам, добуваючи те, чого не вистачає, з повiтря i грунтових мiнералiв, використовуючи для цього все ту ж накопичену рослинами сонячну енергiю. Саме у цьому кругообiгу, що триває вже мiльйони рокiв, i полягає запорука продовження життя на Землi. І якщо ми не хочемо перервати це життя, ми повиннi зрозумiти закони Природи i мудро їх використовувати. Практично це зробити не так важко. Мабуть, багатьом просто страшно.

В основi агробiологiчної концепцiї землеробства лежать всього два принципи. Перший – треба якомога менше заважати (а по можливостi, допомагати) грунтовим мiкроорганiзмам працювати над пiдвищенням родючостi грунту. Для цього глибока вiдвальна оранка замiнюється оброб- кою землi без обороту пласта i використовується дрiбне (до 5 см) поверхневе розпушування грунту. Другий – треба не удобрювати грунт, а годувати незлiченних мешканцiв, що живуть у ньому. Для їх годування пригодна практично будь-яка органiка – гнiй, солома, тирса i багато що iнше, що зазвичай вважається вiдходами i забруднює довкiлля. Нагодуєте, створiть умови для роботи – i грунтовi органiзми самi забезпечать вашi рослини усiм необхiдним!

У агрохiмiчному землеробствi земля, як i ранiше, розглядається лише як засiб виробництва i отримання прибутку. При такому пiдходi з метою отримання максимального доходу, не замислюючись про завтрашнiй день, використовуються гербiциди i пестициди, що руйнують Природну рiвновагу i ареал життя людини. Украй небезпечна технологiя, що також отримала розвиток останнiм часом – генна iнженерiя. На сьогоднi усi її негативнi наслiдки навiть не можна передбачити.

Коротко перелiчимо основнi досягнення бiодинамiчного землеробства.

  • Накопичений величезний досвiд переробки, знезараження i використання для пiдвищення родючостi грунту органiчних вiдходiв, включаючи мiськi (органiчнi) вiдходи i фекалiї.
  • Розробленi й успiшно використовуються методики управлiння процесами компостування, посилення грунтових мiкробiологiчних процесiв, а також безпосередньо зростанням рослин.
  • Накопичена й частково систематизована велика кiлькiсть експериментальних даних по взаємодiї рослин мiж собою (як культурних, так i дикорослих). Цi данi дозволяють використовувати змiшанi посадки рiзних рослин (на вiдмiну вiд прийнятої зараз монокультури) з метою максимального використання сонячної енергiї, грунту i потенцiалу самих рослин.
  • Важливо вiдмiтити надзвичайно високу якiсть урожаю, отриманого бiодинамiчними методами. Це пiдтверджується як хiмiчними аналiзами (пiдвищений вмiст бiлку, вiтамiнiв, мiкроелементiв i так далi), так i вiдмiнним смаком продуктiв. Отриманi бiодинамiчними методами продукти добре зберiгаються.
  • Бiодинамiчнi методи дозволяють вiдмовитися вiд хiмiчних засобiв захисту рослин за рахунок створення здорового грунту i пiдтримки чисельностi комах-хижакiв.
  • Бiодинамiчнi методи дозволяють органiзувати самодостатнє фермерське господарство. (Тобто господарство, здатне iснувати необмежено довго без залучення зовнiшнiх ресурсiв добрив, пестицидiв, а при використаннi для обробки землi домашнiх тварин i без викопного палива.)
  • Вiдзначимо, що бiодинамiчна система землеробства – це не повернення до старого селянського господарства, а розвиток його на якiсно новому науковому рiвнi.

Нинi склалася парадоксальна ситуацiя. Методи бiологiчного землеробства розробленi i досить широко випробуванi. Використання цих методiв економiчно вигiдно для сiльських хазяїв, воно зменшує потребу господарства в мiнеральних добривах i пестицидах i дозволяє у декiлька разiв пiдняти врожайнiсть усiх культур. Бiологiчне землеробство є благом i для Природи, оскiльки рiзко зменшується забруднення довкiлля, вiдновлюється i нарощується родючiсть грунтiв. Продукти, що були вирощенi методами бiологiчного землеробства, є екологiчно чистими, що добре i для споживача. Чому ж впровадження в широку практику бiологiчного землеробства йде неприпустимо повiльними темпами, а частенько крок вперед в цьому напрямi супроводжується двома кроками назад? Є декiлька причин такої ситуацiї. Перша причина полягає в тому, що людина приймає свої рiшення на пiдставi iнформацiї, що надходить до неї. Інформацiя по бiологiчному землеробству, в принципi, доступна, але всi книги i статтi на цю тему виходять мiзерними накладами. У той же час сiльськогосподарськi видання заповненi рекламою мiнеральних добрив, пестицидiв. Виробники усього цього обiцяють чудеса – бiзнес є бiзнес. А сiльгоспвидания, по сутi, i живуть за рахунок реклами. Бiологiчне ж землеробство iснує i розвивається за рахунок мiсцевих поновлюваних ресурсiв, i за його рекламу грошей нiхто не дасть. Таким чином, склалася крайня недостатнiсть i однобокiсть iнформацiї про методи i технологiї бiологiчного землеробства для широкого кола землеробiв. До цього додається властива багатьом людям iнертнiсть мислення i крайня бiологiчна неписьменнiсть, що не дозволяють швидко освоїти i застосувати новi знання.

Друга причина полягає в тому, що методи бiологiчного землеробства розрахованi на тривалий термiн. Вiдновити i пiдвищити родючiсть грунту можна лише протягом декiлькох рокiв. Для переходу на бiологiчнi методи землеробства потрiбнi початковi вкладення коштiв i тим бiльшi, чим сильнiше земля була отруєна хiмiєю i знiвечена глибокою оранкою. В той же час хiмiчнi методи дають вiддачу протягом одного сезону, хоча i за рахунок подальшої деградацiї землi. Система кредитiв, якою користуються багато господарств, а так само бажання сiльгоспвиробникiв отримати негайний прибуток, не замислюючись про завтрашнiй день, стимулює використання агрохiмiчних методiв сiльського господарства. Ситуацiя тут як в казцi про мужика, у якого була курка, що несе золотi яйця. Мужик продавав цi яйця i тим годувався. Але цього йому здалося мало i вiн вирiшив вiдразу розбагатiти. Узяв i зарiзав курку. І нiкому стало нести золотi яйця. Нiкого не нагадує?

Третя причина в тому, що споживачi сiльськогосподарської продукцiї частенько самi провокують виробникiв використовувати хiмiчнi методи господарювання. Адже навiть початкуючому землеробовi нiчого не варто виростити раннi огiрочки, використовуючи велику кiлькiсть азотних добрив. По виду це будуть огiрки, за якiстю – щось, отримане з невеликою допомогою насiння. Проте продукцiя, вирощена поза сезоном, продається за пiдвищеною цiною. Виробник отримує прибуток, покупець – розлад шлунка. Люди бажають мати продукцiю, вирощену поза сезоном i згоднi платити за неї велику цiну, незважаючи на якiсть. Попит, як вiдомо, народжує пропозицiю. Нагадаємо, що продукцiя, вирощена за допомогою великої кiлькостi мiнеральних добрив, особливо азотних, гiрше зберiгається. Частенько втрати при зберiганнi перевищують збiльшення урожаю вiд застосування добрив. Але давайте замислимося над тим, а чи треба це? І звертатимемо увагу не лише на кiлькiсть, але i на якiсть продукту. Як бачимо, в основi усiх трьох причин лежить людський чинник, точнiше, прийнятий у суспiльствi свiтогляд i система цiнностей. Тому особливо важлива участь у введеннi в життя Природного землеробства кожної людини, що усвiдомила цю необхiднiсть.

Унiкальну технологiю впровадили в селi Михайлики Полтавськiй областi. Спiвробiтники сiльськогосподарського пiдприємства порушили усi сучаснi аграрнi канони, вiдмовившись вiд мiнеральних добрив i засобiв захисту рослин вiд шкiдникiв. Усе роблять старим дiдiвським способом, без хiмiї. Керiвник цього господарства – «Агроекологiї» – Семен Антонец i його господарство без мiндобрив отримують найвищi врожаї в регiонi. За екологiчно чистими зерновими записуються в чергу. Семен Антонец пiдкреслює: «...наша продукцiя – це вже лiки. Нiмцi частково купують чи то гречку, чи пшеницю. Вони це розумiють».

На сьогоднi в Українi 92 органiчних сiльських господарства. Землi, сертифiкованi як органiчнi, знаходяться на Одещинi, Миколаївщинi, Херсонщинi, Полтавщинi, багато у Вiнницькiй, Закарпатськiй, Львiвськiй областях. Схiдний же регiон органiчним виробництвом представлений мало.

Найбiльш молодий напрям в Природному землеробствi – енергоiнформацiйнi впливи. Енергоiнформацiйна технологiя в сiльському господарствi мiстить у собi цiлий комплекс заходiв. Основний вплив придiляється енергетичним i iнформацiйним дiям на насiння рослин, грунт, що оточує середовище шляхом активацiї енергiї Простору i Землi.

Нами були проведенi дослiдження в двох господарствах: Науково-виробничiй агрокорпорацiї «Степова» i АТ «Агро-Союз». Дослiдження проводилися на ячменi, рапсi, люцернi, сої, кукурудзi i горосi. Кожен вид рослин був роздiлений на групи. 1-ша група була контрольною, 2-га група експериментальною. Насiння цих рослин було оброблене бiлим свiтлом з правовинтовою спiновою поляризацiєю фотонiв, що забезпечувало трансляцiю iнформацiї, спрямованої на пригнiчення паразитарної мiкрофлори i регенерацiю недосконалої генної структури рослини до норми. Пiсля посiву рослини цiєї групи перебували пiд впливом потоку правовинтового торсiонного поля простору. Це забезпечувало прискорення усiх ферментативних процесiв.

У перiод вегетацiї було проведено декiлька заборiв проб – у фазi одного листка, 3–4 листкiв i отриманого зерна. Данi, отриманi на ячменi, рапсi, люцернi, такi, що знаходяться у фазi 3–4 листкiв, показали, що кiлькiсть загального бiлка в зеленiй масi рослини зросла на 10–30 %, активнiсть ферментiв, вiдповiдальних за зростання i розвиток рослини на 18–50 %. Збiльшилася, в порiвняннi з контролем, i кiлькiсть хлорофiлу.

Дослiдження зерна показали, що вро- жайнiсть ячменю при дiї енергоiнформацiйних чинникiв зросла на 20 %, кiлькiсть бiлка в зернi – на 14 %. Аналогiчнi данi по декiлькох сортах сої («Пiвдень-30», «Пiвдень-40», «Дiона») дозволили дiйти висновку, що подiбнi дiї не лише впливають на врожайнiсть (пiдвищення склало 13–37 %) i кiлькiсть бiлка (на 5–22 %), але й на розвиток кореневої системи i створення клубенькових бактерiй. Зростання врожайностi по гiбриднiй кукурудзi склало 9 %, бiлка в зернi – 18 %.

Лабораторнi дослiдження з 4 сортiв гороху («Фаргус», «Феномен», «Фундатор», «Петронiум») показали, що подiбнi умови «прибирають» зараженiсть зерна грибком, збiльшують показники балансу лiнiйного зростання надземної й пiдземної (коренева) частин рослин в 1,5–2 рази.

Нашi данi показали, що енергоiнформацiйнi впливи в зонi своєї дiяльностi прямо або опосередковано виправляють структуру Простору, наближають його до стану Гармонiї. Усе, що знаходиться або потрапляє в цей Простiр, починає розвиватися у напрямi Гармонiї. Дуже важливо прийняти цю iнформацiю як природну складову оточуючого нас свiту, не намагатися звести цi впливи в ранг панацеї, важливо зрозумiти, що людина завжди мала i матиме повну свободу вибору, свободу ухвалення рiшень. Такi впливи можуть бути використанi у момент переходу вiд агрохiмiчного до природного землеробства, щоб зробити цей перехiд менш важким i непосильним для аграрiїв. Далi свою справу зроблять Природа, Земля i Простiр.

Необхiдно пiдкреслити, що головна мета програми наших наукових дослiджень – досягнення високого сiльськогосподарського, економiчного i екологiчного ефектiв за рахунок нового розумiння процесiв, що вiдбуваються в Природi й суспiльствi, – буде досягнута лише при розкриттi механiзмiв явищ, що спостерiгаються, i їх високої повторюваностi, що передбачає проведення подальших дослiджень.

Люди хочуть обдурити Природу, замiсть того щоб пристосуватися до неї. Вони декларують на словах своє єднання з Природою, а на дiлi протиставляють себе їй. Адже ми прекрасно уживаємося з деякими бактерiями i вiрусами. Без кишкової палички Коллi-17, наприклад, неможливий процес травлення, а паличка Коха або вiрус СНІДу наводять на нас жах. Мабуть, рокiв так мiльйон назад i вiрус СНІДу, i паличка Коха дружили з Людиною, виконуючи взаємнi функцiї. Вiдтодi змiнилася структура Простору, змiнилася програма взаємин Людини з цими органiзмами, i ось ми дiйшли до «життя такого». Пам’ятаєте, як у М. Булгакова: «...розруха не на вулицях, а в головах людей».

Ця публiкацiя не передає i не в змозi передати усю повноту даного аспекту проблеми. Як передати той стан, який охоплює тебе, коли ти бачиш, як люди, що працюють на посадцi сої в агрокорпорацiї «Степова», розмовляють iз зерном i благословляють його? А агроном iншого господарства вже який рiк шукає вiдповiдь на питання, як прибрати з полiв паростки геномодифiкованого рапсу, який рiс на них 4 роки тому? Тому найбiльше, на що ми можемо розраховувати, що таких людей стане все бiльше i бiльше, а ментальнi образи, спроектованi на папiр i у Всесвiт, допоможуть довести Простiр до стану Гармонiї i саме тодi наше життя вiдповiдатиме поняттю Бiблейського Раю.

Частина ІIІ

Справжнiй прогрес людства залежить не стiльки
вiд винахiдливого розуму, скiльки вiд свiдомостi.
В.І. Вернадський

Починаючи публiкацiю, ми розумiли, що буде певне коло людей, якi прочитають цей цикл статей вiд початку i до кiнця. З цього кола тiльки частина читачiв усвiдомлюють iдею написаного i шляхи її реалiзацiї. Ще менше буде тих, хто захоче пiти по запропонованому шляху. І тiльки одиницi щось робитимуть для цього. Виникає резонне питання: чи варто усе починати i навiщо були потрiбнi цi публiкацiї? Мабуть, це усе було треба, оскiльки вiдразу пiсля першої статтi ми почали отримувати вiд гуки i думки читачiв з питаннями i пропозицiями. Люди усвiдомлюють, що сьогоднi в аграрному секторi склалася парадоксальна ситуацiя: в країнi, яка володiє третиною чорноземiв свiту, спостерiгається плачевний стан сiльського господарства; країна, яка дала свiту твердi сорти пшеницi i високу хлiборобську культуру, купує сiльськогосподарську продукцiю за кордоном. Ми не ставили собi за мету узагальнити i переказати наявну iнформацiю по природному землеробству, це доступно i повно зробили iншi. Наша мета – сколихнути ту волю до дiї i ту любов до землi, яка є в душi кожного. Запорука процвiтання Людства в тому, щоб включитися у великий кругообiг Природи i мудро його пiдтримувати. Порушення цього кругообiгу i спроба пiдмiнити його штучними технологiями – шлях до загибелi. Головним учасником цього спiвтовариства є людина, надiлена розумом i любов’ю. І зрештою саме вiд нашого мудрого вiдношення i любовi до землi залежить, бути або не бути нашiй Землi прекрасним садом.

Людство пiдiйшло до переломного етапу свого розвитку. Адже усе в Природi i у Всесвiтi має своє призначення, i кожен елемент, будь то планета, рослина, тварина або людина, є вiд’ємною частиною цiлiсного Всесвiту. Вiдчувши цiлiснiсть Всесвiту, людина усвiдомлює, що не можна заподiювати зло iншiй iстотi не тому, що покарають люди або Бог, а тому, що муки цiєї iстоти вiдгукнуться болем у власнiй душi. Людина – єдина iстота на Землi, надiлена розумом. Але розум повинен поєднуватися з вiдповiдальнiстю за усi свої думки, слова i вчинки, тiльки тодi вiн перетворюється на мудрiсть. А посилання на те, що одна людина нiчого не може змiнити, недоречнi. Досить часто люди намагаються науково довести неможливiсть вирiшення тiєї або iншої задачi, оскiльки не звикли або не хочуть брати на себе вiдповiдальнiсть. Адже вiдповiдальнiсть вiд слова «вiдповiдь». І тримати вiдповiдь доведеться не лише перед начальником i колегами, а й перед своїми дiтьми, совiстю i майбутнiми поколiннями. Спробуйте просто поглянути на землю, що лежить пiд ногами, грунт як на живу iстоту. Таке уявлення може здатися багатьом незвичним, але це дiйсно так. Як i всяка жива iстота, грунт розвивається за своїми законами, дихає, живиться, а при неправильному доглядi може захворiти i навiть померти. Як i будь- яка жива iстота, земля хоче вiд людини любовi i лагiдного ставлення. Так чому це зробити так важко?

Землеробство це не дар жерцiв i не дар Бога, це пiдручник, написаний Богом живою мовою землею, вiдкритий для усiх i дає можливiсть для людства, займаючись свiдомо землею, повернути знання першоджерел. Це саме пiдручник, тому при його вивченнi треба обов’язково думати i мислити. Пiдручник по усвiдомленню Божого задуму. Люди, саме вам дано землеробство, тiльки воно за допомогою процесiв фотосинтезу в рослинах здатне зберiгати i перетворювати енергiю Сонця. Саме енергiя є нарiжним каменем життєздатностi будь-якої системи. Згадайте, про що найчастiше йде мова на рiвнi держави: нафта, газ, фiнанси; на рiвнi сiм’ї: грошi, продукти харчування; на рiвнi органiзму: продукти харчування, повiтря. Так от нафта, газ, фiнанси, продукти харчування, повiтря – це якраз i є та енергiя, яка потрiбна для пiдтримки життєдiяльностi тiєї або iншої системи. Саме цей постулат лiг в основу нової енергетичної парадигми економiчної теорiї, яка розроблена українським вченим Сергiєм Подолинським.

Сергiй Подолинський прогрес суспiльства пов’язує iз збереженням i накопиченням енергiї. Вiн пiдкреслює, що збереження i накопичення енергiї вiдбувається завдяки осмисленiй, творчiй працi людини. Учений показав, що корисною можна вважати тiльки ту працю, результатом якої є збiльшення енергетичного бюджету Землi. Вiн роздiляв два види працi: той, що сприяє нагромадженню енергiї безпосередньо, i той, який сприяє цьому опосередковано, зберiгаючи енергiю вiд розсiювання. Разом з цим учений попереджав про те, що сама праця не створює нi матерiї, нi енергiї. Сергiй Подолинський довiв, щоправильне землеробство є найкращим видом корисної працi, що покращує збереження сонячної енергiї на земнiй поверхнi. Тобто iстинним збагаченням людини може бути та кiлькiсть сонячної енергiї, яку вiн здатний уловити, зберегти i використовувати для задоволення своїх матерiальних i духовних потреб.

З iншого боку, людська дiяльнiсть, пов’язана з використанням створеної природою енергiї, вже накопиченої на Землi у виглядi живої речовини, покладiв енергоресурсiв i iнших корисних копалини, є протилежним видом, тобто збiдненням i навiть грабунком нащадкiв, а з точки зору вiчностi – самообкраданням людства. Тобто, за С. Подолинським, людська дiяльнiсть, пов’язана з використанням корисних копалин, що дарованi природою, може бути економiчно i екологiчно виправданою тодi, коли цi поклади використовуються з метою накопичення енергiї на земнiй поверхнi.

У роботах ученого пiднiмається актуальне питання про ефективне використання рiзних видiв енергiї i обгрунтовується положення, що в державi повинна зростати роль невичерпних i поновлюваних джерел енергiї. Пiд поновлюваними джерелами треба розумiти енергiю, яку отримують при спалюваннi бiомаси. До невичерпних джерел енергiї вiдносяться: первинна електроенергiя, яку отримують з сонячної енергiї, енергiї вiтру, енергiї припливiв, гiдрогеотермальна i ядерна енергiя. Саме цi iдеї Сергiя Подолинського i лягли в основу української школи фiзичної економiї, яка не має аналогiв у свiтi. Академiк В. І. Вернадський, який називав С. Подолинського своїм науковим попередником, ввiв у наукове середовище категорiї живої речовини, бiосфери i ноосфери. Саме вiн, засновник Української академiї наук, пiдняв цi iдеї до рiвня свiтового визнання. Ідеї ще одного нашого спiввiтчизника, Миколи Руденка, оформленi в оригiнальну концепцiю, на думку професора Володимира Шевчука, можна назвати фiзичною економiєю Всесвiту.

За визначенням Миколи Руденка енергiя прогресу – це абсолютна додаткова вартiсть, джерелом якої є космiчне випромiнювання, а її поява можлива внаслiдок використання фотосинтезу. Це та методологiчна основа свiтоглядної конструкцiї фiзичної економiї, яка охоплює як вже iснуючi, так i самостiйно вiдкритi ученим категорiї i закони. Інтелектуальнi досягнення Миколи Руденка у фiлософських знаннях про свiт i реальнiсть проявляються в усвiдомленому приходi до Бога як до першодвигуна i рухової сили прогресу i шанування Бога – це ставлення до природи як до святинi. Важливий аспект фiзичної економiї в розумiннi Миколи Руденка полягає в тому, що вона стає ключем до вирiшення екологiчних проблем, якi, загострюючись, ставлять на розгляд вже не питання прогресу, а виживання людства. Учений описує можливiсть i необхiднiсть виходу людства з цiєї пастки i переконано говорить про безсмертя людства: «...немає пiдстав думати, що коли-небудь припиниться фотосинтез. Тобто нiщо не заважає затвердженню нашого безсмертя, окрiм нашого незнання». Вiдкритi ним новi пропорцiї прогресу досить простi: умовна одиниця об’єму продукцiї, вирощеної протягом року, має бути розподiлена по 5-ти основних напрямах: 2/5 (у виглядi соломи i трави) – для згодовування худобi i добрива землi органiкою, 1/5 (у виглядi зерна) – залишається у селян для споживання самими виробниками цiєї продукцiї, i 2/5 ( у виглядi зерна) – для споживання працiвниками промисловостi i задоволення потреб держави. У разi порушення цiєї пропорцiї починається регрес i занепад країни або свiтової цивiлiзацiї в цiлому. Микола Руденко перетворює цю пропорцiю на науковий iнструмент потужної свiтоглядної i пiзнавальної сили, який дозволяє зрозумiти глибинну суть розвитку нацiонального i свiтового господарства. Звiдси витiкає досить простий висновок автора: «...енергiя прогресу нарощується через прогресивне збiльшення родючостi грунтiв».

Що з цього виходить? Перед аграрiями постають дiйсно великi завдання, але їх виконання залежить вiд вiдповiдальностi, яку захочуть взяти на себе цi люди. Спершу треба чiтко визначитися iз завданнями. Усiх цiкавить майбутнє, i багато хто уявляє його собi як чiтку визначенiсть. Але спершу поставте собi питання: що ви хочете побачити у своєму майбутньому? Якi у вас плани? Якщо у вас немає нiякого плану i ви нiчого не хочете, то ви нiчого i не отримаєте! Своє майбутнє треба планувати, ставити завдання i визначати свої дiї для вирiшення цих завдань. Нiщо не обмежує людину. Людина обмежує себе сама своєю бездiяльнiстю. Адже будь-яка робота дає результат, а який – залежить тiльки вiд вас. Плануємо не лише ми – передусiм планує Свiтовий Розум, програмуючи для земного людства шляхи розвитку на вiки i тисячолiття. Благословенний той народ, який зумiв своєчасно налаштуватися на цю глобальну програму, визначивши своє мiсце у свiтовому русi. Щоб не помилитися, треба побачити напрям розвитку людства хоч би на одне столiття. А бажано i набагато далi. Як сказав Лiндон Ларуш: «...пророком здатний стати кожен, хто опанував фiзичну економiю». Багато хто заперечить: який план, якi завдання, були б грошi, i тодi б я... Але не з цього потрiбно починати. Потрiбна чiтка програма: куди, навiщо i в що вкладати грошi i величезна вiдповiдальнiсть за свої дiї. Оскiльки часто люди уявляють себе бiговими кiньми, що мчать до своєї мети, а насправдi у коней шори i вони не бачать, що бiгають по колу, їм здається – бiжать вперед. Для постановки мети i вироблення стратегiї зараз є досить знань i iнформацiї. Багато вчених давно пiдкреслюють, що iнформацiя є головним стратегiчним товаром нового тисячолiття.

Будучи iнформованими, маючи чiткi цiлi i завдання, необхiдно починати дiяти. Адже якщо ви сьогоднi не усвiдомлюєте життєвої необхiдностi впровадження природного землеробства, то вже завтра це зробить хтось iнший. Але тодi успiх i достаток теж дiстануться цьому комусь iншому. Як то кажуть, треба вмiти працювати локально, а мислити глобально. «Практично це означає наступне: максимум фiнансiв слiд пропускати через землеробство – наше збагачення вiдбувається тут i тiльки тут. Давно вiдомо: засiяне поле в нормальних умовах подвоює вкладенi в землеробство кошти. Нiде бiльше ми не отримуємо стовiдсоткового доходу. До того ж ми тут маємо справу з багатством абсолютним, а не вiдносним, тобто з нарощуванням нової матерiї, отже, i новiтньої енергiї, що є доходом не лише бухгалтерським, але й космiчним. Отже, це дуже просто: кидаємо в землю одне зернятко кукурудзи, а восени отримуємо сотню. Як же можна тут (саме тут!) не побачити абсолютну додаткову вартiсть, яка потiм через працю вливається в суспiльство, продукуючи велику кiлькiсть промислових товарiв? Пiд цим законом фiзичної економiї стоїть закон збереження i перетворення енергiї» (Лiндон Ларуш).

Усвiдомлюючи критичний стан в сiльському господарствi й проблеми, якi на сьогоднi стоять перед аграрiями, Днiпропетровський громадський фонд, Науково-виробнича агрокорпорацiя «Степова» i Днiпропетровський державний аграрний унiверситет стали iнiцiаторами створення Приднiпровського центру природного землеробства iм. Миколи Руденка. Метою центру є створення iнновацiйної системи виробництва i переробки сiльськогосподарської продукцiї, а також формування культури споживання продуктiв харчування. Наслiдком такої роботи стане нова економiчна модель життєдiяльностi суспiльства. Ми знаємо, що для цього потрiбно зробити, i бачимо шляхи вирiшення цих завдань. Конфуцiй свого часу сказав: «Людина пiднесена розумiє, що добре; людина низька розумiє, що вигiдно». Так з ким i по якому шляху пiдемо? Є одна давня притча. До святого прийшла убога, немiчна людина i з сльозами розчулення на очах попрохала: «Я хочу, щоб усi люди на землi були щасливими, багатими i здоровими. Як це зробити?» На що просвiтлений старий вiдповiв: «Як ти можеш дати людям те, чого сам не маєш»? І якщо ми хочемо бачити Україну сильною, здоровою i процвiтаючою державою, то починати потрiбно з себе.

Теги:

Схожі статті

  • 14.04.2016
    1366

    У контексті національної ідеї превалює етнічна складова. Але етнос має свою окремішність

    ...
  • 08.04.2016
    25613

    Ми непогано знаємо своїх достойників ХVІІІ-ХХ ст., знаємо, що випало на їхню долю. Але чомусь

    ...
 

Медіа