Небагато знайдеться оптимiстiв, котрi б стверджували, що українське суспiльство знаходиться на високому рiвнi розвитку. Пошук шляхiв його оновлення, вдосконалення, реформування є актуальним в сьогоднiшнiй українськiй науковiй, полiтичнiй та суспiльнiй думцi.

Дискусiї щодо моделей вирiзняються рiзноманiтнiстю та багатовекторнiстю, але жодна з них ще не змогла утвердитись в домiнуючому положеннi.

Попри величезнi природнi та iнтелектуальнi можливостi потенцiал України ще нiяк не розвинутий, мiсце України залишається на маргiнезi свiтової цивiлiзацiї. Однак саме українськi iнтелектуали, такi як Сергiй Подолинський та Микола Руденко, дають своїми працями, оригiнальними концепцiями можливiсть сьогоднiшнiй українськiй iнтелектуальнiй елiтi значно заглибитись у проблеми розвитку українського суспiльства, зробити якiсний крок у цьому питаннi.

Знаковими для розвитку України i розбудови українського суспiльства можуть стати здобутки представникiв української школи фiзичної економiї – С. А. Подолинського, В. І. Вернадського та М. Д. Руденка [1, с. 195]. Концепцiя фiзiократiв дає нам нове поле для роздумiв, стає iнтелектуальним надбанням, що є принципово новим в економiчних знаннях, стає новою сторiнкою в їхньому прогресi.

Першим кроком у розвитковi фiзичної економiї в Українi стали працi українського вченого та громадсько-полiтичного дiяча Сергiя Подолинського. Його науковi роботи «Праця людини i її вiдношення до розподiлу енергiї» та «Людська праця та єднiсть сили» стали першими новаторськими розвiдками в цьому питаннi. У цих працях була викладена перша спроба подати нову концепцiю людського буття, але рання смерть не дозволила Сергiю Подолинському розвинути i поглибити своє вiдкриття.

Сергiй Подолинський був високоосвiченою людиною, автором низки праць з рiзноманiтної проблематики: полiтики, економiки, соцiогенетики. Злет його творчостi припадає на 1880 рiк, на цей час вiн пiдготував двi працi: «Ремесла i фабрики на Українi» та «Праця людини i її вiдношення до розподiлу енергiї». Власне друга праця стала основою його вчення, що має шанс розвинутись на повну потужнiсть в ХХІ столiттi.

Праця Сергiя Подолинського мiстить низки iнновацiйних пiдходiв до проблем суспiльних, економiчних та енергетичних. Автор розцiнював свою працю «як вступ до бiльш докладного i фактичного розгляду постановлених питань» [2, с. 281]. Ключовим поняттям системи, виробленої українським ученим, є такий об’єкт, як енергiя. Подолинський доводив, що сума вселенської енергiї є сталою величиною, однак в окремих мiсцях Всесвiту вона розподiлена нерiвномiрно, що спричиняє тенденцiю до повсюдного її урiвноваження i поступового розсiювання.

У своїй працi Подолинський робив спробу показати здатнiсть людини впливати на процес руху енергiї та можливiсть її нагромадження. Намагався довести, що людина може знайти механiзми, якi дадуть можливiсть запобiгти марнуванню енергiї. По сутi теорiя, яку висунув Сергiй Подолинський, ставила людину на новий щабель, розглядала людину як iстоту космiчну, що здатна збiльшувати i накопичувати енергiю на Землi. Ця iдея показувала новi можливостi розвитку як окремої людини, так i всього людства в цiлому.

Ця праця перевертає усталенi погляди на економiчнi, полiтичнi, соцiальнi перспективи людства. Починаючи свої науковi пошуки в областi економiки, як теоретик соцiалiзму, Сергiй Подолинський виходить за встановленi межi як економiст. Йому довелося аналiзувати не лише питання економiчного розвитку суспiльства, а й мати справу з проблемами, що стосуються самого життя, проблеми виживання людства i його роль в еволюцiї планети. Вiн подав ряд iдей, якi могли б допомогти у розв’язаннi глобальних проблем екологiї, енергетики i т.д.

Сергiй Подолинський показав шлях до накопичення енергiї через людську працю. Не випадково категорiя «праця» винесена на перше мiсце у назвi роботи. Адже саме через цю категорiю, на думку Подолинського, показано шлях до вирiшення названих проблем. Нагромадження енергiї можливе лише через усвiдомлену, корисну працю. «Пiд назвою корисної працi ми розумiємо всяке споживання механiчної та психiчної роботи людини i тварин, що має результатом збiльшення бюджету перетворюваної енергiї на земнiй поверхнi» [2, с. 281]. Разом з цим вiн дiйшов висновку, що людство своєю працею не створює нi матерiї, нi енергiї.

Суттєвим внеском Сергiя Подолинського у нацiональну науку стало створення нової парадигми цивiлiзацiйного розвитку. Вiддаючи належне проблемам глобального характеру, вiн у своєму вченнi пiшов далi. Розгляд життя на Землi як невiд’ємної складової частини Всесвiту дозволив ученому трактувати процес господарювання на планетi як економiку Всесвiту. Цi складнi розумiння залишаються i до сьогоднi слабо розвинутими, майже не вивченими. Подолинський розвинув вчення фiзичної економiї у глобальному руслi, заклав основи методологiї, що нинi iменується аналiзом глобального рiвня господарювання [3, с. 227].

Висновки Сергiя Подолинського слiд розглядами через призму оновлення всього суспiльства в планетарному масштабi. Його теорiя обгрунтовує суспiльно-господарський прогрес. У цьому прогресi важлива участь як iндивiдуального, так i суспiльного збагачення, через нагромадження сонячної енергiї. Вiн доводив, що правильне використання земельних ресурсiв, якими так багата наша країна, є найлiпшим видом корисної працi, яка збiльшує збереження сонячної енергiї на земнiй поверхнi. Отже, змiнюється i система розумiння багатства за допомогою якої людина може реалiзувати свої матерiальнi та духовнi потреби. Сергiй Подолинський вводить розумiння прогресу суспiльства через «прагнення до швидкого нагромадження енергiї» [2, с. 280]. Критикує вчений i суспiльство споживання через те, що замiсть акумуляцiї енергiї воно її розсiює.

Головний висновок i настанова людству вiд Сергiя Подолинського: «Головною метою людства в працi повинно бути абсолютне збiльшення енергетичного бюджету, тому що при сталiй його величинi перетворення нижньої енергiї у вищу незабаром досягає межi, далi якої воно не може вiдбуватись без зайвих витрат на розсiювання енергiї» [2, с. 282].

Але вчення Подолинського було швидко позабуте пiсля його ранньої смертi. Лише подекуди вченi звертались до його праць. Вiн став «забутим генiєм». Однак його працi були вiднайденими, перевиданими. Вiн став фундатором новiтньої нацiональної наукової школи фiзичної економiї. Його iдеям не було рiвних аналогiв у свiтi, що дозволяє говорити про їх новизну. Інтелектуальне надбання Сергiя Подолинського набуває дедалi бiльшого значення для розвитку нацiональної та свiтової наукової думки. Українськi вченi мають можливiсть стояти в авангардi нових пiдходiв, нових iнiцiатив для розв’язання глобальних проблем суспiльства.

Істотним внеском у розвиток нацiональної школи фiзичної економiї є доробок українського вченого Миколи Руденка. Вiн не мав можливостi ознайомитись з творами Сергiя Подолинського, але створив свою оригiнальну концепцiю, яку доречно назвати фiзичною економiєю Всесвiту [3, с. 229].

Руденко пiдiйшов до оцiнки економiко-фiлософських знань з критичним пiдходом. Вiн оцiнював цi доктрини через їх iнструменти, а не через їх догматичнi положення. Адже, на його думку, вiд завдань, що ставить собi влада, тобто суб’єкт, цi теорiї можуть або сприяти розвитковi людства, або бути iндиферентними, або вести суспiльство до регресу. Пiдтвердження цього ми можемо прослiдкувати в сьогоднiшньому суспiльствi. Про це нам говорить та криза, в якiй опинилась сьогоднiшня цивiлiзацiя, свiтова економiка.

Микола Руденко у своїх фундаментальних працях «Енергiя прогресу», «Гносис i сучаснiсть», «Економiчнi монологи» та iн. розв’язував глобальнi економiчнi, соцiальнi, фiлософськi, культурнi та глобальнi цивiлiзацiйнi проблеми, як назвав їх сам Руденко «апокалiптичнi» проблеми [4, с. 18].

Ключовою категорiєю в науковiй концепцiї Миколи Руденка стала енергiя прогресу. Енергiю прогресу вчений розумiв як абсолютну додаткову вартiсть, що породжується самою Природою як щорiчний додаток сонячної енергiї, яка має виняткове мiсце в хлiборобствi. Цi висновки логiчно додалися до такої наукової конструкцiї, як фiзична економiя. Вчений доповнив i розвинув iснуючi знання, зробив значний крок уперед в категорiях i законах фiзичної економiї. Продовжив Руденко новiтнє осмислення започаткованого Подолинським дослiдження енергетичних аспектiв взаємодiї мiж суб’єктами та об’єктами.

Розумiлися Сергiй Подолинський та Микола Руденко i на проблемах українського суспiльства. Маючи вiдмiннi полiтичнi переконання, вони своїми працями давали вiдповiдi як без полiтики вивести Україну до передових країн свiту, показували її перспективи. Вони були основоположниками нової економiчної методологiї, створили свiтогляднi передумови для змiни економiчних, соцiальних, духовних, ментальних позицiй українського суспiльства.

Однак власне вiдмiннiсть фiзичної економiї вiд полiтичної в тому й полягає, що рiзна полiтична позицiя нiяк не впливає на економiчну теорiю. В цьому генiальнiсть Сергiя Подолинського як людини, що по сутi першою розвинула цю тезу. Пiзнiше Микола Руденко звернув увагу на цю тезу, на фiлософiю Подолинського. Українськi вченi на перше мiсце поставили глобальнi проблеми i показали шлях до їх реалiзацiї, шлях не лише для українського суспiльства, але й для всього людства. Зв’язавши учення Подолинського з iсторичною та релiгiйною традицiєю, Микола Руденко пiшов далi у розв’язаннi проблем Всесвiту, проблем фiлософського плану.

Вченi запропонували нову категорiю вартостi, що грунтується на кiлькостi отриманої сонячної енергiї чи витраченої енергiї з їжею та продуктiв приготування [4, с. 349]. Коштує лише сонячна енергiя, котру ми витратили в працi, а не сама праця.

Перебуває сонячна енергiя у формi зерна, соломи та диких трав. Тобто вчення вiдкидає монетарний пiдхiд в економiцi та встановлює енергетичний. Микола Руденко, говорячи про перспективи України, прямо заявляє: «Утверджуючи долю України, не модою слiд керуватися, а Істиною» [4, с. 350]. Перспективи розвитку України Сергiй Подолинський i Микола Руденко бачили у розвитку сiльського господарства. Капiтал має стати саморухом сонячної енергiї в економiчному органiзмi. Нi Сергiй Подолинський, нi Микола Руденко не заперечували промисловостi, i її вдосконалення. Але панiвне становище в їхньому вченнi належало землеробству.

Сергiй Подолинский також видiляє людський фактор, фактор гiгiєни [2, с. 310] як необхiдний для прогресу суспiльства, тобто вiн ставить питання в прогресi через оздоровлення людини. З цим фактом неможливо не погодитись. Здорова нацiя – одна з головних вимог подальшого прогресу всього суспiльства. Майбутнiй суспiльний прогрес Сергiй Подолинський бачив на основi суспiльної солiдарностi, зменшення нерiвностi. Поставив вiн проблему моральностi у людських взаємовiдносинах, консолiдацiї сили та знання людей [5, с. 33].

Микола Руденко прямо вказує на необхiднiсть ревiзiї у вiдносинах промисловостi та сiльського господарства. Сьогоднiшня модель грунтується на залежностi сiльського господарства вiд промисловостi, український же вчений пропонує земельну реформу, яка б гармонiзувала вiдносини промисловостi та сiльського господарства [4, с. 394]. Про рiвномiрний розподiл писав i Подолинський майже пiвтора столiття тому.

Важливою перепоною для реалiзацiї вчень Подолинського та Руденка є той факт, що з ними ознайомлена лише дуже мала частка українських економiстiв. Твори українських фiзiократiв видаються сотнями або тисячами, а не десятками i сотнями тисяч. Вiдсутня пiдтримка держави в цьому напрямку.

Для реалiзацiї програм, що розробили українськi вченi Сергiй Андрiйович Подолинський та Микола Данилович Руденко, потрiбна «революцiя» в методах управлiння. Використання унiкальних iнтелектуальних ресурсiв для переходу до виробництва перспективної iнформацiї. Необхiдно перебороти хронiчну недовiру до власної iнтелектуальної традицiї, iдеологiї, що пропонує новий пiдхiд до вирiшення сучасних, глобальних проблем, iдеологiя, що побудована з урахуванням специфiки українського суспiльства. Потрiбна iнтеграцiя українцiв до ключових елементiв сучасної свiтової системи, ознайомлення з українською iнтелектуальною традицiєю.

Необхiдне створення нової елiти, що мала б унiверсальнi або багатофункцiональнi знання (такi мали, як приклад, i Сергiй Подолинський, i Микола Руденко). Владнi пости мають зайняти багатофункцiональнi професiонали, це зменшить вiрогiднiсть помилок. Цей процес надзвичайно складний, однак вартий зусиль. Подiбну модель управлiння пропонував Сергiй Подолинський, але й до сьогодення проект цей залишається не розробленим. Перспективи суспiльства, яке очолюватимуть багатофункцiональнi експерти, має бiльше шансiв вирiшувати глобальнi екологiчнi, культурнi, полiтичнi, соцiальнi, економiчнi проблеми.

Учення Сергiя Подолинського та Миколи Руденка створюють передумови для наступникiв, дають шанс українським ученим, українським полiтикам стояти в авангардi розвитку та поширення здобуткiв на свiтове товариство. Українська елiта має можливостi вiдiграти роль своєрiдного центру, де сучаснi знання модифiкуються у нову модель економiко-фiлософського вчення.

Отже, працi українських учених дають нам як чисто теоретичнi, так i практичнi поради щодо подальшого розвитку українського суспiльства, окреслюють його перспективи. Сьогоднiшнiй iнтелектуальнiй елiтi пощастило, що започаткованi Подолинським та Руденком знання пристосованi до українських реалiй, можуть вже сьогоднi працювати. Здобутки українських науковцiв мають можливiсть змiнити образ науки та суспiльства, вписати Україну до когорти свiтових лiдерiв.ъ

Лiтература:

  1. Шевчук В. Еволюцiя новiтньої економiчної парадигми i перспективи розвитку української наукової школи / В. Шевчук // У зб. Економiчна теорiя: сучасна парадигма та її еволюцiя на порозi ХХІ столiття: Матерiали мiжнародної науково- практичної конференцiї 1–2 березня 2000 року. Ч. 3. – К.: КДТУ, 2000.
  2. Подолинський С.А. Вибранi твори / С.А. Подолинський // Упоряд.: Л. Я. Корнiйчук. – К.: КНЕУ, 2000.
  3. Шевчук В. Українська наукова школа фiзичної економiї / В. Шевчук // Руденко М. Гносис i сучаснiсть (Архiтектура Всесвiту). _ Тернопiль: Джура, 2001.
  4. Руденко М.Д. Енергiя прогресу. Нариси з фiзичної економiї. Видання друге, доповнене / М. Д. Руденко. – Тернопiль: Джура, 2005.
  5. Подолинський С. Вибранi працi / С. Подолинський // Упоряд. М. Кратко. – Луцьк, 2004.
Теги:

Схожі статті

  • 02.03.2016
    3514

    Зі здобуттям Україною незалежности ми почали пильніше придивлятися до своїх коренів, а заодно –

    ...
  • 19.02.2016
    1909

    Зачин. Договірна (людська ) «правда» хазарського штибу І істинна правда-віда Творця У Велесовій

    ...