можливо від санскритського свару –жертовний стовп; пор. також санскритське сваруші – власна воля, бажання, радість, натхнення. Ім'я вже в часи Київ-ської Русі було рідковживаним, тому народна етимологія літописця-християнина надала йому значення “сварливий”.
Пісні на слова Тараса Шевченка та...
Cлова Соломія Українець, музика Дмитро Суботенко
Український романс "Плаче захмарене...