можливо від санскритського свару –жертовний стовп; пор. також санскритське сваруші – власна воля, бажання, радість, натхнення. Ім'я вже в часи Київ-ської Русі було рідковживаним, тому народна етимологія літописця-християнина надала йому значення “сварливий”.
Документальний фiльм «ЯСНОВИДЕЦЬ...»...
А хто в світі любить нерідних дітей?...
Співає Василь Литвин. Автор Тарас...
А в горі в горі в глибокім...
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira