Яровит

у балтійських слов'ян Бог весняного буяння природи; зберігся запис промови жерця храму Яровита, яку він виголосив від імені Бога, зустрівшись у лісі з селянином:

“Я – Бог твій, я той, хто вдягає поля муравою і листям ліси; в моїй волі плоди нив і дерев, приплод черед і все, що служить на користь людині: все це даю тим, хто шанує мене, і відбираю в тих, хто нехтує мною”.

Яровита уявляли у вигляді витязя у військових обладунках. Герборд писав, що Яровит “по латині називаємий Марсом”. У Волегасті було святилище Яровита, де на стіні висів священний щит мистецької роботи, покритий золотом; нікому зі смертних не дозволялося торкатися його, бо це було по-в'язане з релігійним пророцтвом. Цей щит виносили тільки під час війни і несли попереду війська як священну реліквію, що приносить перемогу.

Поділитися

 

Медіа