Див

слов'янський Бог Ясного Неба, денного світла. Слова диво – чудо і дивний – незвичайний були близькими до божественний.

У “Слові о полку Ігоревім” вислів “уже вержеся Див на землю” мабуть, означає “настав день”, тобто світло. В ранніх “Поученіях” проти язичництва згадується “Диєва служеніє і кладення треб”, що означали вранішню Богослужбу.

Пізніше християнство перетворило Дия на Диявола, якого оголосило антиподом свого бога (Ісуса-Ягве). За Г. Дяченком, Див, Дій – тотожний римському Юпітеру.

Поділитися

 

Медіа