Барма

1) глина з домішкою залізної руди, що дає червоний колір (форма слова барва, фарба);

2) з московської дослівно “той, що бубонить”; ім'я одного з будівників Московського храму Василя Блаженного, осліпленого християнськими попами, щоб більше не міг збудувати подібного храму, ім'я другого будівничого, що з ним вчинено те саме, – див. Постник.

Поділитися

 

Медіа