Їду на гору високу, далеку, по хмарах, по воді, а на горі високій терем боярський, а у теремі боярськім сидить красна дівиця.

Ти дівчина молодечесенька, йду за тебе під рать на супостатів моїх, ворогів-лиходіїв воювати. Вийми ти, дівчино, батьківський меч-кладенець, дістань ти, дівчино, панцир дідівський; відомкни ти, дівчино, шолом богатирський; відчини ти, дівчино, коня вороного. Мені, меч-кладенець, будь ти другом, мені, панцир дідівський, будь рідним братом, мені, шолом богатирський, будь вінцем заручним, мені, кінь вороний, будь вірним молодцем. Іди ти, дівчино, у чисте поле, а по чистому полі стоїть рать могутня, а в раті зброї немає кошторису. Закрий ти, дівчино, мене своєю фатою: від сили вражої, від пищання, від стріл, від борця, від кулачного бійця, від лицарства, від дерева чужинського: від дубу, від в'язку, від клену, від ясени, від ялини, від горобини, від поліна довжиною не довгого четвертинах, від липи, від жимолості, від верби, від сосни, від яблуні, від курослепу, від ліщини, від ялівцю, від сіна, від соломи, від кістки, від заліза, від укладу, від сталі, від міді червоної, зеленої, дроту, від срібла, від золота, від пташиного пера, від невірних людей: нагайских, німецьких, мордви, татар, башкирців, калмиків, гулянців, бухарців, жидів, кобитей, вовулів, бумірців, турченів, якутів, лунасів, черемисів, вотяків, лібанів, китайців...

Ви, дерева, від мене (онука такого-то), воротіться; ви, залізо і мідь, і сталь, і злато, відлітайте, і ви, люди невірні, відбігайте. А буде, що вернуся я по-живу і по-здорову, і буду, красна дівиця, тобою вихвалятися, своєю молоденькою ходою показуватися. Твоя фата міцна, як камінь горючий Алатир; моя молоденька хода сильна, як вода млинова. Дух духом, всіх стусаном, немає нікого, я один, по-живу, по-здорову.

Теги:
Джерело: З книги: "Магічні заклинання"

Схожі статті

  • 17.05.2016
    955

    Всім полеглим під Крутами ця пісня...

  • 03.03.2016
    1243

    Історія велична і кривава
    Для щастя не кувала нам підків.
    Згадаймо, браття, князя

    ...