Зоря Красна іде до нас, як жона благая,
І молока дає нам у силу нашу і кріпость двожилу.
Бо ти, Зориня, Сонцю вістяща.

А вже чуємо, як вісники на конях скачуть до заходу Сонця,
аби управити його човен золотий до ночі,
аби віз із волами сумирними провести по степу синьому.
Там бо ляже Сонце спати на ніч. Так і ми спати лягаємо.
А вночі Велес пройде по Сварзі, по молоці небесному,
прийде до своїх хоромів прекрасних,
а на зорі повернеться до воріт.
Слава Велесу! Моїй родині на добраніч!

Схожі статті

  • 05.01.2017
    4148

    Батьку Громовиці, Перуне Великий благаю Тебе! Стань посеред нас і прийми дари наші, якими ми

    ...
  • 28.03.2016
    2708

    Земле рідна,
    Мати-Годувальнице,
    З Тебе виходимо Малими і безпорадними,
    Під

    ...