Руки мої то вітри Стрибога,
Як могутня священна дорога
Підійму руки я і прокинуться давні моря,

Знаю слов'янського роду я
Рука меч , нога меч
Глянув в священну далеч
Наді мною могутній Бог
Ім'я йому Великий Сварог
Це Бог Вогню святих дорог
Глянув у Нав'євий світ
Там Велес складав завіт.
Щастя мені відрада
Бо зі мною Богиня Лада
Руки мої блискавки 
А ноги громи,
Нашле Морена на ворога холоди
Моя земля священні води,
Планета чекає великого чаклуна,
Жерця священного Перуна..
Природа це Зелений чоловік,
Завіт з слов'янами на вік.
Природа розквіт Сварога,
Ніч впаде на Вкраїни ворога..
Рука молот ,нога молот,
Страх ворога наче холод..
Руки мої то могутні моря,
Бо слов'янського роду я.
Погляд мій то вогонь
І світло з сильних долонь.
Дитя я священного Роду,
Прадавнього хороводу..
Шкода в предків було капище,
А в країні моїй попелище.
Покровителькою моєю є Макош
Що є Богинею долі також.
Ще не вмерли священні волхви поки є ми.
І проведу рукою я і прокинуться давні моря,
Викличу блискавку я.
Помолюсь і пройдуть дощі,
Бо слов'янські Боги вищі.
Святобор на землю прийде,
І врожаю море буде...
Я нащадок Богів слов'янських!
Не буде в мене звичок поганських..
Боги подарують священну воду,
Бо живу за законами роду!!!

Теги:

Схожі статті

  • 11.07.2016
    1857

    «Заворожи мені, волхве» — перший рядок одно­йменної поезії Т.Г. Шевченка, відомої також під

    ...
  • 31.01.2017
    1624

    Клекотала, мов серце, Хортиця
    В грудях сонячного Дніпра.
    Там, де верби додолу

    ...

Медіа