Неначе в полі, у житах
Стежками вийшли на дорогу...
Рум'янець сяяв на щоках,
Хліба вклонялися Дажбогу,
Що з неба сяяв на Добро,
На мир і злагоду між нами...
А ми ішли і йшли житами
І несли щастя на руках...
І ми, і Сонце, і дитина, -
Усе, - як ця погожа днина:
Жита - життя, Дитина - вірність,
А Сонце й Небо - Наша вічність.
10.05.1995
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira