На Бесарабці,
Де печаль осіння,
Де шум машин і гамір суєти,
Стоїть рука - така кричущо синя,
Що просто так повз неї не пройти.
Сказати важко, що символізує
Оця, заклякла на вітрах рука:
Вона за когось гордо голосує?
Або на щось прозоро натяка?
Рука, що сльози не зітре солоні?
Рука, що вже не звільниться з ярма?
Рука без ліній долі на долоні -
Бо і долоні у руки нема!
Стирчить собі, немов би синя брила.
Роззяв заїжджих глумом розважа -
Рука мерця. Частина того тіла,
В якому більше не живе Душа...
facebook.com/Ridivira
twitter.com/Ridivira
plus.google.com/Ridivira