Не встигли випити сей вечір –

                                              тиху свічку.

Найдовша ніч.

                       Минулося.

                                         Різдвяний сніг.

І вперше Божич молодий зійшов над річку,

Та під льодами ще святі і грішні сни.

Я так чекала Коляду – від сліз до льоду.

Я упивалась голосом вітрів, бо Ви

Ще в них жили.

                         Ще віра Вашого приходу

Світилась мрійно в недоспіваній траві.

 

Вона така ж –

                       шампанно-біла над снігами!

Ми ще!

              …Який сумний Святвечора мотив.

Та вже Волхви вістять,

                               скриплять у Світ возами.

І пахне в хаті сіном –

                                  Вік наш Золотий.

Несла кутю.

                    Та не відкрили серця дхармі.

То хто ж Ви є без масок, гриму і перук?

О Роде, гаряче! –

                            Се Дідух над Світами!

Дзвенить,

           біжить Різдвяне Сонечко до рук!

 

Медіа