Від річки пахне прохолодою,
П’янить правічний дух смоли.
Чого так швидко ми проходимо?

Прийти не встигли – і пройшли.
І вже не наша ця долина
І ця безмежна далина,
І вітер тужить тополино.
Мов з того світу долина.
Лиш за долиною край поля,
Немов пізнавши суть мети,
До неба тягнеться тополя,
Щоб з цього світу утекти.

Теги:

Схожі статті

  • 09.01.2017
    1219

    Тобі приходжу уклониться,
    Як ницість душу обляга…
    Добра високого кринице,
    Моя

    ...
  • 24.07.2016
    5417

    На схилі до осені з літа,
    Де з яру — джерела-ключі,
    Два явори стали спочити,

    ...

Медіа