Шумить діброва, теплі крила хмар 
Прикрили поле неозореє. 
Хтось оре важко плодовитий пар 
І ржавий меч з землі виорює.

Лунає вечір співом молодим, 
В тисовій хаті гамір малечі, 
Та десь над обрієм здійнявся дим, 
І гострий зір шукає далечі.

Сміється небо нивам і лугам, 
Вода блистить сріблом і оливом, 
Вітри гарцюють, і старим Богам 
Схиляють верби буйні голови. 

Теги:

Схожі статті

  • 09.01.2017
    789

    Тобі приходжу уклониться,
    Як ницість душу обляга…
    Добра високого кринице,
    Моя

    ...
  • 24.07.2016
    1857

    На схилі до осені з літа,
    Де з яру — джерела-ключі,
    Два явори стали спочити,

    ...

Медіа