Як українська стрінеться тобі
Душа, що потребує допомоги,
Спаси її в життєвій боротьбі,
За це спасіння матимеш від Бога.

Спаси її за будь-яку ціну,
Заблудшу душу з тупиків обману,
Зацьковану нуждою хоч одну
Не здай ні юді, ані бусурману.

Змуруй в її сумлінні цитадель,
Модернішу за винахід Прокруста,
Аби не звабив душу ні бордель,
Ні наркота, ні розуму розпуста,

Бо тільки так ми зможемо спасти
Самі себе від супостата злого,
Бо тільки так збудуємо мости
До мурів української залоги,

Які нащадків оріїв спасуть
Від самоїдства та чужого трунку.
І ми, нарешті, зрозуміємо суть
Взаємної потреби порятунку, —

Потреби, що Конфунція сини
Угледіли на рівні ватерпасу
З Великої Китайської Стіни,
Яка спасає досі жовту расу.

Ми чули щось про Змієві Вали
І про кургани дещо нам відомо,
Але, щоб і надалі ми були,
Змуруймо Мури Духу Молодого!

Теги:

Схожі статті

  • 03.03.2016
    1748

    Українці, ми публіка чемна,
    І тому в нас панує лихвар.
    А нахабна брехня чужоземна —

    ...
  • 03.03.2016
    1751

    Чого іще? Кому тепер не ясно,
    Що наше не належить нам давно. 
    Вп'ялися клешні в

    ...

Медіа