Коріння горіння життю подає, 
Помпує вогонь із безодні,
І дуб прекремезний з безодні встає
На величну славу Господню.

Галузку, мов руку, відірве бурвій,
Та велет зализує рани,
І знову з життям устає він на бій
На злість буревіям-тиранам.

Коріння — це жили, немов мотузки,
Тримають зелене вітрило.
Якщо ж ти перервеш ці жили-зв'язки —
Умить спопеліють всі крила!

Коріння — це суть, це оте джерело,
Звідкіль підіймаються віти!
Вони ловлять сонця ласкаве тепло
І ліплять плоди всі на світі!

Коріння людини — це віра століть,
Це сила звичаїв, традицій, —
Вогонь це буття, що священно горить,
Цілюща вода із криниці.

Коріння здорове — людина росте, —
На світі докопує чуда.
Як корінь усохне — загинуло все:
Людину затоптують люди.

На світі лиш ціниться той, хто дає,
Хто робить, дерзає і творить, —
А творять лиш ті, в кого є щось своє —
Вогонь, що несе у простори!

Теги:

Схожі статті

  • 03.03.2016
    17750

    Він збагачує самобутню духовну скарбницю Українського Народу. Нині, як бачимо, прийшов час, щоб

    ...
  • 03.03.2016
    5511

    На двері глянь. А чи нема хреста,
    О, гугенот, під ніч Варфоломія.
    Столицю ж бо

    ...

Медіа