Колись давно, як ще чудес чекали
У ніч чарівну папороть цвіла...
Вогні купальські берегом палали -
Надії, віри, юності пора...

Горіла ватра, тихо мліли зорі,
Лукаво місяць з неба поглядав,,,
Сам Бог Кохання царствував на дворі -
Кохання незабутнє дарував...
Погасли зорі й ватра на світанні...
І ніч Купальська канула в літа...
Лиш диво квітка першого кохання -
Лишилась... наче мрія золота...

Теги:
 

Медіа