Чорний і білий янголи

Чорний і білий янголи 
Мали однакові очі 
Обидва вродилися мужніми й гарними 
І бачили сни пророчі. 

Чорний молився дубові 
Кумирів тесав дерев'яних. 
Та мав в собі вади, які я так грубо 
Висміюю в християнах. 
А білий - біблійське мазання 
Втовкмачив собі в макітру. 
І ніц не здогадувавсь, як сильно пов'язаний 
З землею, вогнем і вітром. 
Чорний казав- бий першою! 
Кров за вино міцніша! 
Жалість - це вада, повір мені, з рештою 
Перемагає сильніший. 
А білий любив уявляти, 
Що ріки- планети кров. 
Ми разом дивились, як підлість затяту 
Перемагає любов. 
Чорний сказав- ми сила, 
Що здатна змінити світ! 
Тільки довірся- я дам тобі крила 
І ворогам- привіт! 
А білий зі мною мовчки 
На схилі старого даху 
Дивився на зорі, і кожної ночі 
Я знову ставала птахом. 
Чорний сказав - ти Явище! 
Сили й жаги верстат! 
А білий зі мною приходив до капища, 
Хоч вірив в свого Хреста. 
Він брав мене майже пусту 
І розмальовував вІршами. 
Він бачив в мені щонайменьше святу 
І я від того світлішала. 

Світло і темінь в парі 
Цілим керують світом. 
Правда ховається кузкою в шпарі, 
Правду доносить вітром. 
Світу буденного й містики 
Змішані кольори. 
Очі закривши, ти ближче до істини, 
Пил осідає з гори. 
Марно чекати дива - 
Диво - саме життя! 
Диво - це парость, це в засуху - злива, 
Моря й річок злиття. 
Чорне і біле- в кожному 
Горнилом балансу й борні. 
...І я обираю душею тотожне, 
Щоб світло росло в мені.