Історичні джерела повідомляють про високий ступінь залежності  від ханів Золотої орди Володимиро-Суздальського та інших князівств, що згодом увійшли до Московського царства. Князі шукаючи ханської ласки, змушені були їздити на поклони до ханської ставки, і проводити там значний час. Це дало підстави Арсенію Насонову стверджувати, що московські князі, зокрема Іван Калита, проводили в Орді мало не половину свого життя. (Насонов А. Н. Монголы и Русь (история татарской политики на Руси). М.:Л.: 1940. – с. 7). Мабуть саме тому, в апологетичному творі «Задонщина» автор називає свою московську землю Заліською Ордою.

Ці твердження спонукали історика Юрія Селезньова перевірити їх використовуючи математичний аналіз. (Русь – Залесская Орда? М.: Родина, № 9, 2012. – с. 124 – 126).  Вийшло досить цікаво.

«Джерела фіксують перебування при ординському дворі протягом двохсот з невеличким років (1244 – 1445) 99 князів і трьох княгинь, які загалом здійснили 249 поїздок (у середньому кожен князь здійснював 2,5 поїздки в Орду). Усупереч розповсюдженій думці, що князі проводили там мало не роки, середній час поїздки в Орду та перебування  в ставці хана становило близько півроку (до півтори роки займав лише шлях до столиці Монгольської імперії Каракорума та назад)... Однак більшість поїздок до ординського двору здійснили лишень великі князі відповідних князівств, або найближчі претенденти на великокняжий титул. Щоправда, необхідно відзначити. що саме вони визначали шляхи розвою князівств, зокрема і Русі в ХІІІ – ХV віках уцілому». (Селезнев... - с. 125).

Селезньов не робить подальші обчислення наведених даних, а вони промовисті. Рахуємо. Одна подорож триває близько двох років: півтори роки шлях туди-сюди + півроку в ставці хана. Множимо кількість подорожей князів на час який вона займала: 249 х 2=498 (років). Майже пів тисячоліття провели «великороські» (московські = «російські») великі князі та кандидати на велике князівство в дорозі та гостинах у Хана Золотої Орди. Це притому, що саме «монголо-татарське іго (ярмо)» тривало вдвічі менше – якихось 240 років!  Що це були князівства, які в майбутньому склали московську народність, свідчить сам Селезньов.

«Покажчик широкої участі князів Галичини та Волині у військових заходах монгольської держави досить значний. Найчастіше – по чотири рази – зафіксовано участь у таких акціях Лева Даниловича Галицького та Мстислава Даниловича Луцького і Володимиро-Волинського. При цьому поїздки цих князів в ставку хана в джерелах не відзначені». (Селезнев... – с. 126).

Отже під тиском обставин князі України-Русі брали (щонайбільше чотири рази) участь у військових відправах монголів. Але не зафіксовано жодного факту плазування князів України на пузі перед ханом Золотої Орди і облизування його черевиків, що охоче робили Олександр Невський, Іван Калита та інші предки московських царів. Кожній неупередженій людині зрозуміла різниця між участю у військових заходах в якості союзників (як у синів короля Русі Данила Галицького) та рабської покори, в тому числі й у вигляді придушення проти монгольського повстання князя Андрія Ярославича його ж рідним братом і вірним рабом Золотої Орди, – Олександром названим, в часи Івана Грозного, за невеличку сутичку зі шведами, Невським.

money

Зображення: Монети князя Дмитрія Донського. Червоним виділений напис "Мухаммед"

А скільки ж часу провели в Орді облизуючи ханські черевики «Невський» та його нащадки? Селезньов наводить ці відомості в роках, та відсотках стосовно тривалості життя та урядування.

Найбільші покажчики належать Нижегородсько-Суздальським князям Василю Дмитровичу Кирдяпі (7 років), та його брат Семен (9,25 років = 41,6% від удільного князювання, або 17,5% свого життя). З великих князів тривалими гостинами відзначився Василь І Дмитрович Московський – 3,5 роки = 9% життя і 14,5% князювання.

sartak

Зображення: П. Риженко. Володар Улуса Джучі старший син Бату-хана Сартак і князь Олександр Невський. Частина триптиха "Сонце землі Руської". 2008 - 2009 р.

Олександр Невський здійснив 5 подорожей до хана, і час сукупного перебування  склав чотири роки = 41,7% удільного  + 13,5% великокняжого князювання. Іван Калита  та Симеон Гордий мандрували до Орди по вісім разів, та користувалися гостинністю хана близько п’яти років. Син Калити Іван Красний їздив у ставку хана 7 разів, як і Великий князь Володимирський Олександр Городецький. Дмитрій Донський мандрував на поклон хану тричі, і провів там 3,5% свого життя, що складає  5,2% удільного + 5,4% великокняжого князювання.   

Якщо врахувати, що Селезньов числить виключно час безпосереднього перебування в Орді, без часу на подорож до ханської ставки, (а вона тривала іноді втричі більше), то можна відзначити – московські і промосковські князі проводили в Орді левову частку свого владарювання та й життя в цілому. Варто врахувати тодішні засоби зв’язку – подорожуючи до Орди князі не мали жодного впливу (а часто й уявлення), на те, що в той час відбувалося в їхніх князівствах. А хтось там порядкував під невсипущим оком баскаків...

Саме ординські звичаї, набуті невськими та калитами стали підвалиною подальшого державного життя Московщини. Але, як то кажуть, краще раз побачити, ніж сто разів почути.  Отже поглянемо, яким бачили життя Московщини іноземці 16 століття – віку правління нащадків Олександра Невського та Івана Калити на Московщині – князів Василів та Іванів.

Московія в гравюрах європейців ХVІ ст.

pidnes dar

Зображення:Великий князь московський приймає подарунки. З книги Сигизмунда Герберштейна "Нотатки про Московію", 1576 р.

Привертає увагу, що князь і його оточення вдягнуті по-східному: халати, тюрбани, башмаки ... І це не помилка.

zysrtdich

Зображення: Московський боярин зустрічає європейського посла. С. Герберштейн "Нотатки про Московію", 1576 р.
vasul3
Зображення: Московський князь Василь ІІІ, казанський хан Шиг-Алей та Сигизмунд Герберштейн на полюванні. "Нотатки про Московію", 1576 р.

З часом мало що змінюється. Ось так виглядає царський двір за першого Романова.

duma

Зображення: Засідання боярської думи за Михайла Федоровича. Прийом гольштейнських послів. Гравюра з "Подорожей" Адама Олеарія, 1656 р.

Особливо цікаво порівняти це зображення із двором Османського султана.

syltan

Зображення: Урочистості при дворі султана Селіма ІІ (1524 - 1574).

І в московитів, і в османів привертають увагу високі шапки вельмож. 

bojare

Зображення: Московські бояри. Реконструкція Ф. Солнцева за гравюрами Адама Олеарія

Ось так виглядали посли Московії.

poslu

Зображення: Московське посольство на чолі з Захаром Сугорським при дворі Максиміліана ІІ, 1576 р.
poslu2
Зображення: Вручення подарунків посольством Сунгоровського імператору Максиміліану ІІ, 1576 р.

Як можна побачити в московітах немає й натяку на європейськість.  Але вони чомусь цураються ординського походження своєї державності, оповідаючи байки про «переїзд» Русі з Києва до Москви...

Теги:
Джерело: http://garmatny.blogspot.com/2017/12/blog-post.html
Подобається rid i vira?
Допоможіть зробити її кращою!

Ваша фінансова допомога дасть нам змогу активніше розвивати проект, впроваджувати нові рубрики та сервіси.

Зробіть покупку
будь-якого товару у нашому магазині
Замовте розробку сайту
10% від його вартості піде на розвиток порталу
Пожертвуйте кошти
Будь-яка сума буде корисною

Медіа