Сніжень, лютовій, сніговик

Слов'яни влучно нарекли січень: сніжень, лютовій, сніговик, льодовик, шипун, тріскун, студень. Всі ці назви вдалі для нього. Зазвичай це найхолодніший місяць року, за це його ще називають «царем морозів».

У січні сонце світить, та не гріє, з'являється не на сході, а в південно-східній частині горизонту, заходить на південному заході і навіть опівдні над небосхилом здіймається невисоко. Все ж день у січні росте, але при цьому росте й холод. Морози при ясному небі бувають настільки люті, що аж печуть, та новий рік народився, розганяє пітьму, кличе природу до пробудження, незважаючи на те що «січень снігом січе, а мороз пече», а «зимове тепло, як мачушине добро».

Із зимою наставав короткий перепочинок для селян. Із давніх-давен, маючи в цей період вдосталь вільного часу, вони вели спостереження за природою, поведінкою тварин і птахів, небом, зорями, Місяцем, погодою, прогнозуючи її на подальшу зиму, весну, літо, а також завбачали майбутній врожай, тому родом із січня багато народних прикмет із завбаченнями.

Зимові народні прикмети:

1. Білі хмари — на вітер. Сині — буде тепло.

2. Вечірній зіркопад — на нічний мороз.

3. Якщо у січні висить багато довгих льодових бурульок — урожай буде хороший, особливо на кукурудзу, ярину, ячмінь.

4. Півень зимою ввечері, збившись із часу, співає раніше чи пізніше звичайного — до потепління, відлиги.

5. Кури ввечері рано сідають — до морозу: чим вище, тим сильніший буде мороз.

6. Вечір зоряний — ніч морозна.

7. Снігур заспівав — на хуртовину.

8. Яскраво блищать зірки — до морозів. Мало їх на небі — буде негода.

9. Якщо під вечір снігопад припиняється, а небо не проясняється, то наступного дня йтиме сніг.

10. У січні часті снігопади та завірюхи — в липні часті дощі.