Питання не в тому, кого обирати президентом, і хто це має робити — народ на прямих виборах чи парламент. Питання в тому, чи в змозі ми розібратися в самих собі і дати відповідь на питання: хто ми — мешканці чи вільні громадяни незалежної держави? Ким ми хочемо бути — населенням чи Народом, Українською Нацією? Важливішого питання важко собі уявити, а ще важче — знайти на нього відповідь.

Хочу висловити свою особисту думку з цього приводу. Можливо, хтось вважатиме мене єретиком і буде готовий спалити мене на кострищі чи закидати камінням, але я переконаний: доки не матимемо своєї Української Біблії, будемо ходити манівцями, або нас водитимуть манівцями усілякі поводирі, які, як засвідчує історія, часто самі є сліпцями. Доки ми не повернемося до своєї споконвічної Віри, яку заховали, забетонували, а натомість нав’язали нам Християнство, запровадили насильно, мечем та кров’ю, і вручили нам єврейську Біблію як світоч, як духовний світ нашого життя, — доти будемо такими, якими є сьогодні. Народ України буде лише населенням і за шматок хліба чи ковбаси ходитиме під будь-якими прапорами, ніколи не стане Народом, вільними громадянами своєї Держави, Українською Нацією. А нація — поняття космічне.

Українською Біблією на мою думку, має стати Священна книга слов’ян “Велесова книга” і “Кобзар”. Геній духовного батька української нації Тараса Григоровича Шевченка здатен підняти наш народ з колін, збудити громадянську свідомість, як це було вже не раз в історії України. Для цього маємо вивчати “Кобзар”, запам’ятовувати і кожною клітиною усвідомлювати Шевченкове Святе писання. У ньому є відповіді на запитання, як стати Громадянином, як перетворитися на могутню Націю. Великий Кобзар заповідав нам: “Поховайте та вставайте, кайдани порвіте…” Глибоко усвідомивши суть цього історичного провидіння, ми маємо шанс відродитися, як Український народ і відтворити сутність космічного поняття своєї нації. Тоді ми повернемося до першоджерел своєї культури. Тоді ми повернемося до тих джерел, які засипані, забетоновані християнством. Тоді ми маємо шанс скинути з себе цю облуду і стати українцями, українською нацією. Не зробивши цього, ми залишимося тими, якими нас зробило останнє тисячоліття, і далі будемо повторювати, мовляв ментальність, “де три українці, там два гетьмани”, “моя хата скраю…”. Нам дуже вправно це підкидають, щоб ми вовтузилися, чубилися, а ті, хто пише сценарії всіляких “змін” та “реформ”, лише потирають руки і роблять свою справу.

Творець, Вищий Розум, Бог, який створив Людину, подарував їй найвищу цінність і найвище природне право — право вибору, свободу вибору — служити Добру чи Злу. Навіть коли людина каліка, без рук без ніг, у неї все одно залишається свобода вибору. Лише той, кого Бог за якісь провини покарав і відібрав у нього розум, позбавляється свободи вибору і стає вільним від бога — божевільним…

Поки що у нашого населення, кожного мешканця, а не вільного громадянина України, залишається право вибору — або й далі кланятися єврейській Біблії і їхньому Богові, або повернутися до першоджерел своїх прапращурів, скинути з себе облуду християнської релігії і відновити в душі свою Віру. Не релігію, а Віру. І тоді ми справді зможемо стати Українською Україною. Ми станемо вільними громадянами незалежної Держави, відродимося як Українська нація.

Те, що нині відбувається в Україні, твориться за дешевим сценарієм недалеких, тимчасових правителів, залежних чи від Москви чи Вашингтону, які нас зневажають. У нас немає українського Президента, у нас немає українського уряду, немає українського парламенту — його чи не в повному складі можна зарахувати до ізраїльського кнессету, американського Конгресу чи російської Думи. На сьогодні у нас немає нічого українського. Абсолютна більшість цих так званих державних діячів — перекотиполе, для яких батьківщина — не Україна, а закордон — там, де валютні рахунки, де нерухомість. І мені гірко й боляче, коли ті, хто видає себе за поводирів українського народу, після відомих грудневих подій у парламенті пороз’їжджалися на канікули у “теплі краї”. Замість зустрічей з виборцями у злиденних селах і провінційних містечках вони сіють “зелень” на канарських та багамських “виборчих округах”. У них вибір інший — де завгодно, аби не в Україні. Отак.

У моїй душі — свій Всесвіт і свій Бог. Прості речі: мій Бог і Творець, який створив Людину, це — Добро, Правда, Справедливість і Любов. Це не біблійні заповіді, це сутність Людини, як результат творення Вищого Розуму і Матері Природи. На мою думку, не можна ототожнювати Віру і Релігію, це неідентичні поняття. Релігія — це знаряддя, за допомогою якого нав’язувалася віра. Моя Віра — вона в мені. Коли у мене є духовна потреба спілкування з Творцем, я як людина не хочу мати для цього посередника, тому мені не потрібна ні синагога, ні мечеть, ні костел, ні церква, ні проповіді священників. Я можу спілкуватися з Творцем напряму. Мені не потрібні зображення на картинах релігійного змісту чи іконах образів Творця, я хочу думками звертатися до нього напряму. Якщо ж я вчинив якийсь негарний вчинок, то не у попа мушу каятися, сповідатися і просити вибачення, а в того, перед ким я завинив, і у Творця.

Коли б Людина свідомо привела свій духовний світ у Гармонію із Всесвітом, вона ніколи не була б рабом, чи напіврабом будь-якої громадсько-політичної системи, вона відчувала б себе Вільною Людиною, сином Божим, сином Творця і свої вчинки зіставляла б з вищою сутністю — Любов чи Ненависть, Добро чи Зло, Правда чи Брехня, Справедливість чи Несправедливість.
        Якщо ми кажемо, що є Вищий Розум, і це так, що є Творець Всесвіту, то Бог єдиний? А скільки існує релігій, скільки конфесій? Скільки їх діаметрально протилежних, людиноненависницьких, які чужовірців вважають невірними? І протистояння мусульманського та християнського світів загрожує людству катастрофою планетарного масштабу. Коли ми кажемо, що Бог — це Любов, про що записано у Біблії, то я хочу запитати християн: чому ж насаджували Християнство, фізично знищуючи тих, хто його не сприймав: Винищувалися культи, які історично існували у різних народів до християнства. Іспанська інквізиція, заживо спалювала нехристиян оголошуючи їх слугами диявола. А яка різниця між іспанською інквізицією і катівнями НКВС в період правління більшовицько-комуністичного режиму, або гестапо за фашистського гітлеризму в Німеччині? Отже, між ідеологією християнства (хрестові походи, тортури і багаття інквізиції), комуністичною (катівні НКВС, ГУЛАГ) і фашистською (катівні гестапо, концтабори та “З нами Бог” на пряжках есесівців), або сіоністською ідеологією можна ставити знак рівності.

Я розумію, що за ці думки мене можуть піддати анафемі, і сприймаю це спокійно. Бо коли, час від часу, маю розмови із священиками різних рівнів, найвищими церковниками в Україні, відчуваю, що в глибині душі вони згодні зі мною.

У Біблії записані певні цінні настанови, які необхідно пам’ятати і які не варто нікому й ніколи забувати. Наприклад, “все зло від злата”. Але ті, хто насаджував християнство чи іслам, мали одну мету — підкорити населення на певній території, встановити свою абсолютну владу, яка приносила б незліченні матеріальні багатства — те саме “злато”. І християнські церковні ієрархи не можуть спростувати або аргументовано заперечити це.

Нашу Віру було знищено, щоб відрізати наше коріння і таким чином знищити нашу пам’ять. На території, яка нині називається Україною, існувала розвинена цивілізація — країна Аратта ще за сім тисячоліть до появи християнства. Наші пращури, які населяли територію, де ми з вами зараз живемо, мали письменність, мали культуру, мали свою Віру задовго до появи християнства. Під Мелітополем Запорізької області знаходиться наша прапращурська бібліотека, якій більше десяти тисяч років — “Кам’яна Могила”, про яку мало хто знає, Біблія наших предків — “Велесова Книга”... Тут, на цій землі, було зроблено найперший, найдавніший і найважливіший винахід — колесо. Тут вперше посіяли жито і випекли хліб. Тут приручили дикого коня. Ми маємо бути щасливі тим, що живемо тут!

Отже, сутність нашої доби полягає не в змінах до Конституції і не в способі обрання президента. У концентрованому вигляді сутність нації виявляється в тому, як вона реагує на своє найвище природне право — Свободу Вибору. І ми стали свідками таких подій у Румунії, Албанії, Болгарії і щойно — у Грузії! Грузини викликають повагу, вони вільні громадяни своєї держави. Це нація, яка опікується своїм майбутнім і зробила свій Вибір, хоч грузинів менш, як два мільйони.

Таким чином, якщо і ми хочемо зробити перший крок, то вже треба підніматися з колін і вчитися ходити. Тих, кому не байдужа доля держави Україна, в якій жити нам, нашим дітям, онукам і правнукам, а не тільки кільком “обраним” зоною, я закликаю: піднімайтеся, спирайтеся на того, хто стоїть, він підтримає! Так, один за одним, і встанемо, і перетворимося з сірого натовпу мешканців на Громадян, вільних громадян незалежної держави, яких Творець наділив найвищим правом — Свободою Вибору.

Ось вона, готова, лежить, написана генієм Українського народу Тарасом Шевченком українська Біблія — “Кобзар”. Вивчимо її, зрозуміємо, усвідомимо, а відтак виконаємо найважливіший, священний постулат Тараса Шевченка — “Заповіт” і станемо українською Нацією. Пам’ятаємо при цьому, що Нація — це творіння Бога, це поняття Космічне, поняття Всесвіту. З історії цивілізації відомо, що та нація, той народ, який цього не усвідомлював, назавжди зникав з лику Землі. Зараз у нас є унікальний шанс — стати Вільними Громадянами Незалежної Держави і в своїй сутності, своїй єдності стати Українською Нацією і повернути нашу споконвічну Віру. Зламати, прорвати, пробитися крізь бетон тисячоліть християнства і повернутися до першоджерел нашої прапращурської Віри. І тоді Україною вже не керуватимуть іновірці, інородці, ми станемо Господарями на своїй споконвічній землі, дарованій нам Творцем.

Прогнозую і маю надію, що скоро, за 5—7 років, відбудеться творення нових людських стосунків, нової культури. Більше того — настане оновлення світової цивілізації, зміняться її основи, з’являться якісно інші інформаційні поля і значно розшириться спілкування між людьми, що спричинить появу якісно іншої людини як найвищого творіння Всесвіту. Відбудеться багато дивних, як на сьогодні, подій і священики повинні будуть шукати цьому якесь пояснення, щоб зберегти владу тієї чи іншої релігії. Нині ми вже спостерігаємо занепад християнства як релігії, вона вже вичерпала себе зокрема й тому, що не була сприйнята з Любов’ю, а насаджена насильством, вогнем і мечем, кров’ю і смертю.

Почнеться духовне очищення земного світу, відбудуться зміни свідомості на всій планеті як прорив енергії перетворень і змін. І це почнеться в Україні! Почнеться відродження, проростання нашого коріння, яке вважалося знищеним тисячу років тому. Почнеться духовний розквіт України. Сюди буде паломництво, щоб ступити босою ногою на священну Українську Землю, на її вранішню росу, мовчки постояти на Кам’яній могилі і доторкнутися до того місця, звідки починалася “біла цивілізація” на Планеті.

З України почнеться поштовх до розвитку абсолютно нової світової цивілізації. І у відносини людей будуть закладені істинні поняття Творця — Любов, Добро, Справедливість, Правда.

Теги:

Схожі статті

  • 03.03.2016
    14405

    Він збагачує самобутню духовну скарбницю Українського Народу. Нині, як бачимо, прийшов час, щоб

    ...
  • 03.03.2016
    3588

    На двері глянь. А чи нема хреста,
    О, гугенот, під ніч Варфоломія.
    Столицю ж бо

    ...

Медіа