Рецепція змії у свідомості українського народу - Хто такі змії

Змії – рептилії з холодним, вкритим лускою тілом, які живуть у воді і на суші. За традицією змій поділяють на отруйних, які при полюванні використовують отруту  та неотруйних, що обвивають свою жертву власним тілом та душать її.  Далеко не всі змії небезпечні, проте майже всі мають негативну славу. На території України живе багато видів змій. Основні ареали зосередження: гори Карпати, Кримський півострів, степи Центральної та Східної України, Полісся.

У світових релігіях змія часто відігравала чи не найголовнішу космогонічну роль чи була атрибутом богів-творців. Наприклад, у скандинавській міфології змія бурі Мідгард тримає світ у своїх обіймах, у африканців змія-Веселка впирається хвостом у підземний світ, де живуть померлі, а головою досягає небес, індуїстський бог Вішну спирається на змію Анату, а бог Індра вбиває змію хаосу Вітру, аби звільнити води, що вона стерегла, в американській міфології широко відомий образ бога, що поєднує в собі риси птаха і змія.

Християнська традиція схильна вважати, що змії, як і вовки, походять із крові Каїна, а отже, як такі, несуть шкоду людському тілу та душі. Згідно законів Мойсея, будь-яка змія  – нечиста, а отруйна й поготів. Дуже часто змія у християнстві вважається дияволом, найбільшим ворогом Бога, це саме через неї люди втратили дар вічного життя. Єврейський Талмуд відкриває таємницю, що на змію-спокусницю Єви перетворилась Ліліт – перша дружина Адама. Проте, що стосується, наприклад, українських замовлянь, відомий навіть симбіоз образу змія із християнськими символами, іменами тощо. Наприклад, надання змієві християнських імен, таких, як, скажімо, Саул.