Семаргл Сварожич був Богом місяця і вогню, богом вогненних жерт­вопринесень і домашнього вогнища. Щоночі виходив він у небеса, щоб стояти на сторожі зі своїм вогненним мечем. Він не пускав у світ зло.

Та тільки богиня ночі Купалиця стала кликати його до Ра-ріки на ру­салії. Так називалися ігри, де юнаки й дівчата знаходили собі пару. Усе не погоджувався бог домашнього вогнища йти із Купалицею. Адже якби він пішов зі свого посту, то в земний світ міг би проникнути Чорний Змій. Жорстокий був цей Змій: відбирав молоко у корів, винищував посіви, за­бирав маленьких діточок з їх колисок.

Але от якось усе-таки домоглася свого Купалиця. Покликала вона Семаргла Сварожича. Залишив він свою варту в день Осіннього Рівнодення. Тоді Ніч стала довшою за день й у світ чорною хмариною проникнуло зло. Так відбувається тепер щороку.

А в день Літнього Сонцестояння, через дев'ять місяців, у Семаргла і Купали ці народжуються діти — Кострома і Купала. У цей день починаються Купальські свята.  

І от якось у день Купали до Ра-ріки прилетіла птаха смерті. Її звали Сирин. Вона співала чудові пісні. Тільки їх не можна було слухати. Адже всі, до кого долітали прекрасні звуки, забували про все на світі. Вони могли йти за цим птахом куди завгодно. Тоді Сирин заводила їх царство Нави.

Саме в той день біля Ра-ріки гуляли Купала і Кострома. Хоча матуся попереджала їх про птаху смерті, вони не послухалися її. Підійшли якнайближче і стали слухати прекрасний спів птаха.

Так брат і сестра повинні були розстатися назавжди. Володар Пітьми наказав гусям-лебедям і птахові Сирин віднести маленького Купалу за три­дев'ять земель. Кострома ж так і залишилася на березі ріки.

Багато років Кострома виходила на берег. Багато років кликала свого бра­та. Тільки він усе не з'являвся, усе не відкликався. Засумувала Кострома, ста­ла квіти й трави перебирати і сплела вінок. Надягла вона його собі на голову. Раптом налетів сильний вітер і зірвав вінок з голови дівчини. За повір'ям це означало, що вона повинна тепер вийти заміж. Вінок упав у воду і поплив по ріці. А підібрав цей вінок Купала, що у своєму човні повертався додому.

 

Кострома не впізнала рідного брата. Брат же не впізнав сестри рідної. За звичаєм юнак і дівчина одружилися. Тільки після веселого весілля дізна­лися Кострома і Купала про те, що вони брат і сестра.

Від такої ганьби взялися брат із сестрою за руки і кинулися в глибоку ріку. Кострома стала русалкою. Але боги пожаліли юнака й дівчину і перетворили їх на квітку кугіала-та-мавка. Тепер вона називається брат-і-сестра.

Теги:

Схожі статті

  • 14.12.2015
    2570

    Ярило - бог Весняного Сонця, розквіту природи, родючості, пристрасті. Корінь слова Яр- означає

    ...
  • 14.12.2015
    5159

    Чорнобог — бог темряви, ночі, зими, холоду, але водночас таємничості, ворожіння, марення, сну.

    ...

Медіа