21 лютого – Весняний Стрибог віє до Весни.

У Володимировому пантеоні поруч із Перуном стояв кумир Стрибога, якого вшановували не менше, ніж Перуна.

У "Слові о полку Ігоревім" Стрибог згадується як Бог-родоначальник усіх вітрів: "Се вітри, Стрибожі внуки, віють з моря стрілами на хоробрі полки Ігоря...".

Це один із найстародавніших Богів у трипільців, етрусків, римлян.

У римлян він вважався Богом-винищувачем, Богом війни, жорстокої битви і був відомий під іменем Сатурна. Назва цього небесного грізного Бога, як вважають, походить від слова страта (стріті - знищувати).

Д. Шеппінг висловив припущення, що Стрибог є однією з іпостасей Перуна - його втіленням у повітрі.  Він, як і Перун, пов'язаний зі Стрильцем та його атрибутами: стрілами й луком. Його стріли летять за вітром, тому й Божество уособлює силу вітру. Хоча, незважаючи на всю суворість вітру, він є не тільки творцем негоди, але й творцем музичних мелодій. Адже саме "подих вітру" - дихання, дмухання у найпростіші музични інструменти (сопілки, дудки, ріжки) - створює музику.

Пізніше Стрибог отримав назву Позвізда, або Посвистача - покровителя погоди. Йому молилися щоб дав добру погоду на врожай.

Ім'я Стрибога залишилося у назвах сіл Стрибож (на Житомирщині), Стрижавка, Стрітівка (на Київщині). Найбільше назв із коренем Стр- трапляється між Дністром і Дніпром. У Польщі є струмок Стрибог. Цей корінь мають слова, які позначають швидкість: стріла, струмінь, стріляти, стрімкий, стрімголов, стрічати. Стрибог - Бог Вітру (вихору, бурі), покровитель погоди, Син Сварога (Сварожич).

Теги:
 

Медіа