Міф. Християни моляться творцю, а язичники-творінню.

Відповідь. А хто є Творцем в іудохристиянстві? Єгова? Дуже юний він, у свої десь 5700 років, для творення землі, якій мільярди років, і тим більше Всесвіту. Може Христос? Вже можна сміятись. Нема в християнстві Бога-Творця, ніколи не було і ніколи не буде. А вищезгадані пройдисвіти, які нарекли себе деміургами, будуть осміяні і викинуті на смітник історії. Що стосується українського язичництва, то варто розуміти, що філософія віри рідновірів діаметрально протилежна аврамічному сприйняттю світотворення християнства. Сонце і Земля є творіннями Бога, але вони є і Творцями світла, урожаю, можливості життя на нашій планеті. І так відбувається у всьому, по Божих законах, бо

Творець є у всьому і всі ми є діти Богів, і самі Творці. Іудохристиянство має лінійне сприйняття розвитку, тобто, людина народилася в муках, вона вже грішна, як і її батьки, тому має все свідоме життя каятись і вимолювати царство небесне, думаючи весь час про смерть і сподіваючись, що так званий люблячий зверхник не підсмажить її у пеклі. Навіщо тоді взагалі народжуватись? Потім помирає і жде, що знов таки, хтось, хто її любить нарешті влаштує страшний суд і дасть вічне життя. Язичницьке сприйняття законів світотворення циклічне. Людина народилася від кохання батьків, це найбільше щастя для родини. Вона розвивається, радіє життю і намагається якнайповніше реалізувати свій потенціал. На відміну від християнства, яке є релігією смерті, язичник сповідує віру життя.

Він продовжує себе у дітях, онуках, намагаючись передати нащадкам все найкраще, що він осягнув за своє життя. І коли приходить час, він не журиться тим, що доводиться переходити на інший рівень, бо є його продовження. Язичник чітко знає, що його фізична смерть не є кінцем усього, а лише перехід на новий етап розвитку і повернення у новому тілі своїх нащадків, творячи дійсно вічне життя. І чим достойніше і порядніше прожите життя, тим більш щасливими будуть нащадки. Це і є одна з головних світоглядних основ язичництва, прожити життя вільним, чесним, достойним і праведним. Кажуть християни, а от язичники моляться деревам, річкам, зорям. А в мене ось питання, а кому моляться вони? Шматкам дерева, на яких намальовані якісь іудейські фізіономії і ганчіркам, які називають іконами? Ні, кажуть вони, ми молимось образам.

От і ми молимось образам, лише справжнім. Сварога- як живого Вогню, Даждьбога-як Дателя буття, Дані-святій Воді, Стрибогу -Вітру. Ми щодня бачимо і відчуваємо силу і велич наших Богів, бо ми їхні діти. і наша віра і звичай є торжеством життя. А ви, поки що зацьковані і залякані карами іудейських вигадок- раби. Давайте ставати людьми, українці! Слава рідним Богам!

Теги:

Схожі статті

  • 03.03.2016
    13820

    Він збагачує самобутню духовну скарбницю Українського Народу. Нині, як бачимо, прийшов час, щоб

    ...
  • 03.03.2016
    3422

    На двері глянь. А чи нема хреста,
    О, гугенот, під ніч Варфоломія.
    Столицю ж бо

    ...

Медіа