Культура харчування в Україні має багато-тисячолітню історію. Книга Рен-Бойковича «Колиска культури людства» на основі науково підтверджених археологічних досліджень стверджує, що наш кореневий український нарід десятки тисяч років тому створив надзвичайно могутньої потуги культуру, яка стала основою для розвитку всіх народів світу.

Давньоукраїнська система родинного звичаєвого укладу життя базувалась на астрономічному посівному календарі з чітко визначеними сівозмінами, на знанні про благодатні та несприятливі дні посадки, обробітку і збору врожаю. В науково-популярному фільмі Сергія Марченко «Відгомін забутого неба» бачимо давньоукраїнські астрономічні споруди збудовані 4 тисячі років тому.

Незважаючи на спустошливі нападницькі війни з боку близьких і далеких сусідніх народів, на найлютіший голодомор у минулому столітті, родинна пам'ять багатьох українських родів зберегла звичаєву культуру в тому числі знання про живу їжу, яка захищала, захищає і буде захищати генофонд народу.

Їжа визначає активність мислення, працездатність, довголіття і в давні часи наші пращури мали три види харчування:

  • для виконання буденної роботи в полі, в кузні, в саду і т.д.;
  • для піднесення сил у воїнів у багатоденних військових переходах і боях;
  • урочисто-святкове і обрядове.

Всі три види в залежності від пори року, вікових особливостей кожного мали багато доповнень із зілля, квасків, затерух, медів і найвищепоціновуваних оживляючих страв та напоїв — живої їжі. Для приготування живоїїжі бондарі виготовляли спеціальні млинки з дерева, щоб берегині-господині родин мали змогу швидко готувати зцілюючі страви і напої з пророщеного насіння полби, пшениці, жита, гречки, ячм­ню, вівса, проса, щириціамаранту, сочевиці, гороху, любистку, ріпи, гуньби та іншого насіння, молодих пагонів та свіжого насіння бобів, зерна, горіхів. Пророщені зерна вживали із зеленню ( яглиці, петрушки, кропу, пастернаку, селери і т.д.).

Сучасна наука тільки підступає до усвідомлення знань наших пращурів. Прагнення науки повернутись до природи обличчям, обумовлене тим, що сучасна псевдо цивілізаційна харчова індустрія позбавила людину живих натуральних харчів. В наш час існує така класифікація їжі:

  1. біоінертна, тобто некорисна, яка дає насичення важко стравними витребеньками, подразнює смакові рецептори, притупляє мозок, на засвоєння цієї їжі організм витрачає недоторкані запаси енергії, які дані людині для довголіття. Ця їжа виснажує усі органи і системи, утворює важкорозчинні токсини. До цього виду належить усе смажене: картопля, м'ясо, риба, яйця та ін., вироби з рафінованих борошна, цукру та ін., алкогольні вироби;
  2. біоактивна, свіжо приготовлені при температурі до 40 градусів Цельсія фрукти, ягоди, овочі, зерно, боби, сочевиця, горох, нут, сушена зелень, амарант та ін. Топлене при температурі до 40 градусів Цельсія коров'яче масло, холодного віджиму нерафіновану олію;
  3. біогенна — свіжа з грядки та пророщенна їжа з насіння, зернових, бобових, молодої зелені, молодих горіхів, свіжо приготовлені соки (до 10 хв. з моменту виготовлення). Проростки і молоді пагони забезпечують організм енергією проростаю чого зерна, яке має здатність силою у сотні кілограм пробивати асфальт. Зерно в момент проростаючого виробляє ферменти, мінеральні речовини, мікроелементи, вітаміни, незамінні амінокислоти, хлорофіл і антиоксиданти, яких зажди не достає людині. Махатма Ганді — прославлений філософ і політик-стратег підтримував здоров'я пророщеним зерном і мав хороший зір до старості. Український філософ Григорій Сковорода не вживав м'яса і риби, але був прихильником живоїїжі.

В наш час, як і в давнину, щоб зберегти здоров'я, ясний розум і працездатність кожному необхідно підіймати рівень свідомості, постійно засвоювати знання здорового буття наших пращурів. Жива їжа — це вишукано смачні дешеві, легкі в приготуванні і зцілюючі проростки та молоді пагони рослин, здатні відновлювати організм людини на генному рівні. А генетично кожен з нас несе пам'ять про проблеми предків, тому щоденне вживання проростків сприяє підсиленню родини і нації на генному рівні. Зокрема найбагатшим джерелом кальцію є проростки кунжуту — одна чайна ло­жечка на добу — забезпечує потребу в кальції, а після 50-ти років, особливо у жінок спостерігається значна втрата кісткової маси. Щоденно 3-4 столові ложки пророщеної пшениці або 3 столових ложки пророщеного насіння соняшника чи 2 столових ложки пророщеної сочевиці забезпечать потребу у макро- і мікроелементах, допоможуть людині усунути нервове напруження, стати спокійною і розважливою.

 

Теги:
Джерело: З книги "Вустинська книга вістей духовного творення Руси - України"

Схожі статті

 

Медіа