Якщо вас не тягне посміхнутися привабливій колезі по роботі, не тьохкає серце вслід молоденьким дівочим житечкам, якщо ви почали помічати в дружині лише мінуси — бийте на сполох. Найперш критично гляньте на себе: цигарка в руці, а частенько й чарчина, нелади в роботі, нервозність життя, суцільний негатив з екрану телевізора. До того ж погане харчування, відсутні для статевої системи вітаміни й мікроелементи в їжі, натомість захоплення штучними, низькопробними продуктами. Як наслідок — відсутність наслідку. А відтак колотнеча в сім’ї, взаємні звинувачення.

 

Не панікуйте! Мотайте цінні вісті на козацький вус. Коли ж немає — заведіть вуса, вони, виявляється, теж позитивно впливають на статевий дуж.

В жодному довіднику з фітотерапії ви не знайдете, що глід криваво-червоний лікує підупалу злюбну силу. Проте саме так. Коли починається гризота в сім’ї, Батько радили квіти саме з цієї дивовижної рослини.

Беруть 1 столову ложку з верхом суміші квітів глоду (10 г), собачої кропиви (20 г), золототисячника (10 г), листя ожини (25 г), сухоцвіту болотяного (15 г), заливають 250 мл окропу, настоюють дві години вкутаним. П’ють по 1 склянці на день при дратівливості, істеричних нападах, жіночому в’яненні.

Напевно, ще з часів трипільсько-арійської культури прийшов до нас цей, простіший пареної ріпи, припис. Правда, ріпу потрібно напарювати в молоці до двох годин на слабенькому вогні чи в духовці. Й щодня протягом місяця випивати цей літр цілющого молока, заїдаючи овочем, підсолодженим медом. Моя рукописна «Енциклопедія – воловник» у розділі «СуРАЙ Безсмертя» починається, здавалося б, простецьким, колись почутим від Батькового приятеля Діда Михайла (Шевченка) з хутірця Смолового приписом, схожим на попередній.

«Щоб гнало парубочі мислі по всім тілу, ти довжин на ніч випивати, зобід нічого не уївши, літер молока, в якім парився дебелий корінь петрушки. Краще в козячому. І сечовик це чистить, й нирки, і голову просвітлює»!

Від себе додам: судини звільняє від накипу, бо ж петрушка — дорогоцінність, що під ногами, дає добрий лікувальний наслідок при набряках серцевого походження, запальних явищах у сечовому міхурі, простатиті, розчиняє камені, поліпшує травлення. Особливо як сира, так і в молоці, вона цінна молодим мамам, бо значно збільшує кількість молока, припиняє породові кровотечі. Тут, звичайно, в поміч ще йде і кропива, родовик, полин-чорнобильник. А літнім людям — знижує рівень холестерину в крові, відновлює сили, розсмоктує закупорки в мозкові. За Батьковим висловом: «Провітрює все тіло». А відтак — позитивно впливає і на потенцію.

Як тільки приходить осінь і на зралених ґрунтах зацвітає свиріпа — кваптеся тиждень-другий поласувати її ніжним листом та суцвіттям. Смак весняної редиски. І …має неперевершену збуджуючу дію, покращує сперматогенез. Тож той, хто в похилих літах хоче ощасливити себе дитям, хай смакує тричі на день салатик свиріповий зі сметанкою. Помагає вона і для видужання після інсульту, запобігає епілепсії.

При виразці дванадцятипалої кишки помічний всім доступний припис. Подорожник, рум’янець (ромашка медична), сухоцвіт болотяний — по 200 г, деревію та плодів шипшини — по 100 г. Дві столові ложки сировини на півлітра окропу. Настояти в горщику й духовці 5–6 годин. Пити по півсклянки тричі на день до вживання їжі.

Житньою соломою, що не була під комбайном, у нашій родині перекладають яблука, коли квасять. Смак особливий. А ще солома лікує астму. 200 г соломи (не м’ятої комбайном) залити двома літрами крутого окропу, вкинути корінець валер’яни чи просто додати ложку аптечної настоянки і дві ложки медичного спирту. Накритися й дихати цією парою близько 15 хвилин, тримаючи казанець на плиті. Ядуха знімається з першого разу.

Попарившись, одразу ж лягти в ліжко. Для посилення лікувальної дії зцідити воду й гарячу солому покласти на груди, утеплити. Тримати півгодини.

При виразці шлунка одним із чудодійних засобів є насіння подорожнику вже на початку серпня. Чайна ложка неочищеного насіння на склянку окропу. Варити до 10 хвилин на окріпному ключі (водяна баня). Або ж у горщику настояти в печі три години. Хай постоїть укутаним ще годину. Це денна доля. Вранці — натщесерце. А так — за двадцять хвилин до їди.

Теги:

Схожі статті

 

Медіа