Народна медицина українців належить до маловивчених сторінок біографії нашого народу. Лише останнім часом офіційна наука зацікавилась нетрадиційними методами лікування, які здавна були в арсеналі знахарів, бабок-шептух та інших Відаючих людей.

Ми торкнемось тільки медицини магічної, оскільки українське травознавство досить широко представлене у науковій літературі, а інші способи лікування народними методами зараз досліджуються солідними науковими установами і, маємо надію, у недалекому майбутньому займуть належне місце у медичній практиці.

Народна медицина тісно пов'язана з народною магією, тому неможливо говорити про одне, не згадуючи про інше. Найперше, магічна медицина українців має три напрямки: перший — лікування за допомогою магічних замовлянь, дій і предметів; другий — лікування чарівним зіллям; третій напрямок є поєднанням перших двох. Розглянемо лікування чарівним зіллям. Воно близько стоїть до народного травознавства, але має чимало нашарувань — трансформованих язичницьких молитв-подяк, прохань тощо. Магічне травознавство характерне для епох давноминулих і практично не збереглось до нашого часу, на відміну від лікування суто трав'яного, без містичного забарвлення, хоча раніше ці способи лікування не мислились один без одного.

Трави збирались у свій «сильний» час, тобто в період цвітіння. Вважалось, що найкращий час для збирання звіробою, полину, кропиви, лопуха, любистку, м'яти, деревію, ромашки, безсмертника, материнки, пустирника та деяких інших — ніч на  Купала. Перед тим як вирушати до лісу за зіллям чи ягодами, потрібно було помитись, одягти чисту сорочку. Прийшовши в гущавину, туди, «де не чути крику півня», треба було роздягтися і збирати трави чи копати коріння. Якщо лишити на собі одяг, трави втратять свою магічну силу. Збираючи зілля, співали тихим голосом пісні або шепотіли замовляння . Інколи в заклинаннях називалось ім'я хворого, для якого призначені були трави, інколи розкидали довкола себе гроші, цілували трави або землю, словом, дякували землі за магічну силу трав, коріння і ягід. Із зібраного зілля готували відвари, настойки, перетирали на порошок, використовували для підкурювання. Причому вважалось, що однаково добре діють трави на людей і на худобу, тому від «лихого ока» обкурювали і худобу, і хлів, і хату, і хвору людину.

Такою ж магічною була ніч на Зелені  Свята (початок  травня, точна дата визначається щорічно, за астрономічним календарем), в цю ніч так само, як і на Купала, і з такою самою атрибутикою збиралось лікарське зілля. Для лікування деяких шкіряних хвороб, а також болів у суглобах була ніч на Перуна, аж до сходу сонця. Роса о цій порі, вважалось, має цілющі властивості: немічним потрібно добряче викачатись у росянистій траві, і всі болячки минуться.

Лікувальні властивості роси, згаданих трав і правильність вибору часу для їхнього використання і збирання підтверджені медициною.

Вважалось, що трава-плакун, зібрана на  Купала і викопана без ножа і заступа, відганяє від дому нечисту силу, допомагає зняти закляття зі скарбу.

Нечуй-вітер — трава, що приносить щастя рибалкам і успіх тим, хто переправляється через ріки. Але знайти цю траву можуть лише сліпі у ніч перед Різдвом Коляди, в день зимового сонцестояння.

Сон-трава — найкращий засіб для присипання, якщо класти його під подушку на ніч. Тирлич росте і збирається тільки у Києві, в ніч на  Купала на Лисій горі, але знайти його може лише той, хто раніше здобув плакун.

Розрив-трава (ломикамінь) допомагає відкривати скарби на будь-якій глибині. Дається в руки лише тим, хто має плакун і цвіт папороті.

Осика — гілля осики використовувалось для охорони домівок, городів, худоби від нечистої сили.

Деякі хвороби лікувались магічними травами і магічними діями.

Проти «вроків», хвороби від «лихого» ока чаклуни застосовують такий метод: беруть склянку води, ніким не питої, додають три жаринки з печі, освяченої солі; дують над нею тричі, плюють тричі ліворуч, кроплять тричі хворого, дають три ковтки, витирають груди проти серця та обличчя сорочкою, залишки води виливають під припічок.

Від наврочень використовують різного роду замовляння, наприклад:

«Свята Богиня Дана, Вода і Діва! Помагаєш, Вода явленна, очищаєш, Вода явленна, луки, береги і середину. Очищай ти, Вода явленна,свята Богиня Дана  від пристріту придуманого, і стріченого, і водяного, і вітряного, і жіноцького, і мужицького, і дівоцького, і парубоцького; йдіть ви, вроки, на сороки, на луки, на очерета, на болота, на море». Після цього дають хворому напитися святої Води.

Але найдійовішим лікуванням від пристріту і від переляку вважалось викачування яйцем. Брали чашку і ніж, ножем креслили знак Перуниці  , мовлячи: «Кринице-помічнице , Вода Дана, очищаєш кремінь і камінь, очисть (ім'я). Викачую слабість, від пристріту (ім'я). Боже, щастям, здоров'ям його наділи. Дай,йому Боже , щастя й здоров'я ( три рази)». Потім беруть куряче яйце, до хворого підходять . Потім яйцем від голови до ніг качати зі словами: «Я приступив качать, переляк вимовлять, вимовляю, Божим духом надихаю, і подую, і покачаю, всі Сили небесні, всіх  Богів і Богинь  на поміч запрошаю., поблагословіте і поможіте вимовлять і на поміч стать. Чи це пристріт жіночий, чи парубочий, чи страх, чи жах, чи вітром навіяло, чи сонцем напекло. Іди собі на болота, очерета, там тобі бувати, там тобі гуляти, каміння кидати, пісок пересипати, (ім'я) не займати, червоної кровоньки не пити, жовтих костів не ламати, йди собі на очерета, на болота, там тобі водою перемивати, рожденного (ім'я) не займати. Боже, допоможи в помочі стати, святою рукою захищати і спасати. Дай, Боже, здоров'ячка. Святий понеділок, святий вівторок, свята середа, святий четвер, свята п'ятниця, свята субота і неділя. З неділі — місяць, з місяця — рік, з роком щоб на все життя Бог дав здоров'я. Хай буде так!».

Після цього треба оперезати собі груди, приказуючи: «Я перепоясуюсь, щастям, здоров'ям наділяю, Богів і всіх святих на поміч запрошаю, дай, Боже, сили». Потім ножем треба осінити знаком Перуниці  тіло хворого зі словами: «Я тебе посічу і порубаю, я над тобою силу маю і (ім'я) обороняю. Боже, допоможи». Після цього ножем розбити яйце, яким викачувався переляк, і вилити в чашку, до половини заповнену водою. Тим таки ножем треба  осінити знаком Перуниці  хворого. Знову осінити  знаком Перуниці себе  ножем, злизнути з нього і тричі сплюнути, сказавши при цьому: «скачись-полічись».

Так докладно ми описали це лікування не випадково, саме у ньому відчутне поєднання язичницького ставлення до природи. Ще давнішими можна вважати замовляння від зубного болю і від гризоти. Це звернення до Місяця — першого Божества із небесної тріади, та до Гризя, який у народній міфології асоціюється не лише з болем у суглобах, а й зі станом невдоволення, депресії, страху, переживання, непевності в собі тощо. Якщо Гризь заволодіє людиною, це неминуче призведе до тяжких хвороб. Гризь, або Гризачка — одна із тринадцяти доньок Мари, черв'якоподібна потвора з хижими зубами.

Отже, від зубного болю потрібно звернутись до Місяця: «Місяцю-Місяцевич, срібні ріжки, золоті ніжки. Зійди, місяцю, вгамуй зубний біль, віднеси біль лихий під небеса, моя скорбота не мала, не тяжка, а твоя сила могутня. Мені суму не перетерпіти. Ось зуб, ось два, ось три, ось чотири — все твоє, бери. Візьми мою лиху хворобу, а мені дай здоров'я міцне, як сталь, а біль віднеси з собою за хмари далеко. Хай буде так!».

Від болю в суглобах чи ногах і від душевної гризоти кличуть хлопчика чи дівчинку — познахірочку, тобто народженого першим або останнім з дітей, дають йому кусати ногу, руку чи груди, промовляючи: «Гризь-Гризище, вовк тебе знище, щоб як напав, так і пропав, тобі, сучок, не розвиватись, а тобі, Гризь, в (душу, серце, руки, спину, ноги) не вселятись».

Надзвичайно цікаві замовляння від крові та плачу дитини, в них відчутні мотиви обожнювання водойм та дерев — одні з найдавніших у формуванні релігійних уявлень українців.

Замовляння від крові: «Текло три ріки під калиновий міст: перша водяна, друга молочна, третя кривава. Я водяну ізоп'ю, молочну споживу, а криваву іспиню, із сірого коня кров ізгоню», або «Ішли ліки черев три ріки, і лозу рубали, і рожу саджали — і рожа не прийнялась, і кров уйнялась». При цьому рукою над раною потрібно виконувати хрестоподібні рухи. 

Плач хлопчика замовляють такими словами: «Дубе, дубе ти чорний. У тебе, дубе, білая береза, у тебе дубочки-синочки, а у березочки дочки. Тобі, дуб і береза, шуміть та рости, а рожденному (ім'я) спать та рости».

У цих замовляннях особливо відчутний основний принцип народної Магії — за допомогою словесних формул зробити уявне реальним, а бажане — дійсним, передати хворому властивості дерева, яке асоціювалось із міццю та здоров'ям, або ж припинити дії створенням уявної картини смерті рослини (рожа не прийнялась — кров уйнялась).

Завершуючи розповідь про магічну медицину, наведемо рецепт напою безсмертя. Запевняємо, що напій, безсумнівно, корисний, шкоди не завдасть нікому.

Взяти по одній столовій ложці листя кропиви, валер'яни, волоського горіха, буквиці лікарської, листя і цвіту конвалії; по півложки листя та цвіту материнки, цвіту алтеї, листя звіробою та спориша; по три чверті столової ложки листя барвінку, цвіту ромашки, буркуну, мати-й-мачухи, липи; чайну ложку кінської м'яти, а також пів чайної ложки золототисячника і 10—15 плодів шипшини.

Рослини повинні бути зібрані у свій «сильний час» і висушені в тіні. Перед приготуванням напою їх треба розтерти в порошок, просіяти через мілке сито, потім залити чотирма склянками окропу (вода має бути джерельною), настоювати півгодини, процідити через марлю. Напій приймати протягом дня, розділивши на 7 частин, за 30 хвилин до і через годину після вживання їжі, останню частину п'ють перед сном.

Теги:

Схожі статті

  • 10.10.2016
    7529

    У книжцi лiкаря-фiтотерапевта i письменника Ю. І. Липи (1900–1944) простежено українськi

    ...
  • 11.03.2016
    2738

    У другому виданні викладено понад тридцятирічний досвід автора з лікування хворих на

    ...
 

Медіа