Довіртеся природі: невиліковних хвороб немає

Про те, що невиліковних захворювань нема, у цьому була переконана моя старенька 99-річна бабуся, яка зналася на травах і впевнено говорила, що Бог подбав про всіх, нікого не обійшов і ні про що не забув. Тому і послав на землю своїх живих рятів­ників — рослини, щоб вони лікували людські хвороби. А людині, у свою чергу, дав розум, інстинкт, інтуїцію, мудрість, аби вона знаходила саме ті рослини і у такій кількості, щоб до­помогти організмові справитись з будь-якою недугою. І це цілком природно. Адже кожна людина — дитя природи. І не вина природи у тому, що людина часто віддаляється від її джерел, нехтує цілющими скарбами та мудри­ми звичаями і традиціями своїх пращурів.

На щастя, завжди були серед великої кількості людей одиниці чи десятки, які не тільки не забували, а й постійно відкривали все нові й нові секрети живої природи, досліджу­вали, перевіряли їх на практиці та поширювали серед людей. Передавали, як естафету, з по­коління до покоління. Тому і дожили до наших днів, століттями випробувані рецепти, створені на основі лікарських рослин, що становлять нині базу народної медицини.

Глибоке переконання моєї бабусі, що від усіх хвороб природа має ліки, передалося й мені. За десятки років моїх спостережень, досліджень — це знайшло практичне підтвердження.

Можливо, саме тому мене часто дивують висновки деяких вчених сучасної офіційної (доказової, як її ще люблять нині називати) медицини про те, що є невиліковні захворю­вання. А звідси і відповідне ставлення до них. Я вважаю, що це не по-людському. Залишати хворого наодинці з хворобою — аморально. Чи не тому рік у рік хвороби молодшають— одні через брак досвіду у лікарів, інші — тому, що їх заздалегідь віднесли до невиліковних.

Ось, наприклад, такий суворий «вирок» ви­несли хворобі Паркінсона, розсіяному склеро­зу, цукровому діабету тільки тому, що досі не знайшли точних причин виникнення цих тяжких недуг. Часто навіть сильними хімічними препа­ратами можна швидше знищити людину, ніж сам вірус, який проник у клітину. А можливо потрібно не вбивати вірус, а підсилити сам ор­ганізм і спрямувати його на боротьбу з вірусом.

Можна назвати добрих два десятки хвороб так званої невиліковної групи. Але ж це без­глуздо. Бо виходить, що Бог не правий і його природні ресурси обмежені.

Твердити, що хвороби невиліковні, значить, обеззброювати хворого і засвідчувати свою безпорадність. Вважаю, що краще об’єднувати зусилля на боротьбу з недугами, знявши штуч­не табу про їхню невиліковність. І більше уваги приділяти профілактиці, запобіганню хворо­бам. А для цього лікарям варто прислухатись до своєї праматері — природної медицини, до законів живої природи: Бо відриваючись від них, наука і практика втрачають коріння, фундамент. А отже, не вистоять, не втримаються.

Треба мати терпіння

Багато людей, звикнувши до вгамування болю хімічними ліками, вже за якусь годи­ну думають, що й рослинні ліки дадуть результат так само швидко. Але ж ні, результату — і ми про це кажемо у мережі аптек «Зелена планета» — доводиться чекати щонайменше місяць-два, бо ці ліки не обдурюють організм, а виліковують його від недуг назавжди. Тож, насамперед, тре­ба зважати, якого ступеня захворювання.

Якщо людина хворіла 40 років і прийшла з бажанням вилікуватися за один місяць, то так не буває.

По-перше, вона повинна піти до церкви (звичайно, Наталя Земна має на увазі грекохристиянську церкву, але ми, рідновіри, здатні глянути на це поняття ширше) й очистити свою душу, висповідатись і не думати про зле й лихе, нікому не заздрити та жити спокійно, відчуваючи кожну свою клітину, відчуваючи світлу радість на душі.

І по-друге, якщо людина приходить до нас із цілою «клумбою», а то й цілим «полем» захво­рювань, коли вже геть усе вийшло з ладу, то, звичайно, з результатом доведеться зачекати. Бо шлунок у такої людини зазвичай недостат­ньо виконує свою функцію, печінка збільшена, налита кров’ю, застійна. Нирки уже з піском, а то й з камінцями — опущені. Часто підви­щується тиск, а на той тиск реагує серце. А від такого стану у людини ще й болить голова. До цього — набряки і хворі ноги, судини слабкі — немає нормального кровообігу, оскільки части­на крові стоїть у правій долі печінки, а через те, що слабкі судини, кров не циркулює.

Отже, треба поступово відновлювати ор­гани. Як приходив у занепад організм, отак потрібно його й «відремонтовувати», оживляти, відновлювати. Боротися за кожну клітину, кожний орган. Починати треба з отруєного шлунка, далі привести до ладу печінку й стан підшлункової залози, налагоди­ти нервову систему, кровообіг, поліпшити стан серця, нормалізувати тиск... Ці захворювання навіть перерахувати години не вистачить.

Адже, лікуючись пігулками, людина усуває не захворювання, а лише симптоми болю. Перестало боліти — ну, й добре, а за місяць захворювання знову дає про себе знати. Тому, взявшись за відновлення організму рослинними ліками, треба набратися терпіння.

Бо якщо людина не налаштована на повне одужання, то краще не починати, тим більше, що ліки «Зеленої планети» — це не хімічні пігул­ки, які можна проковтнути і усунути біль.

Трави знімають біль лише тоді, коли усу­вається запальний процес. Рослинами треба лікуватися тривалий час і на це людина повин­на налаштовувати себе.

Остерігайтесь памперсів

Та мама, яка одягає дитину в памперси, повинна знати, що НІКОЛИ з цієї дитини не буде нормального чоловіка. Бог так зробив організм чоловіка, що яєчка і сам статевий орган виступають із тіла.Тож весь час статеві органи чоловіка повинні бути на холоді, на повітрі, тонізуватися. І тільки повітря, тільки оцей холод є природним - він тонізує, покращує усю абсолютно функцію. Зараз же ледача мама у памперс заховала дитячий орган і радіє з того, що не треба прати пелюшок. А з цього починається калічення своєї ж дитини.

Тож нехай кожен батько знає, що його дружина - мати його сина - з пелюшок калічить дитину, яка є нащадком, продовженням їхнього життя на землі Розкарячили дитину, одягли памперс і радіють, що це все так по-сучасному. То чому ж плачемо, що чоловіки вироджуються? Якщо ми ставимося до всіх маленьких дітей, то ми виродимось, самі вб'ємо своїми руками та руками матерів того хлопчика, що стане завтрашнім українцем... 

Навушники спричиняють склероз

Нині всюди бачиш молодих людей в навушниках. На жаль, звичка (чи мода) саме так слухати музику не минає без наслідків. У підлітків, юнаків та дівчат, які тривалий час користуються навушниками, не лише СЛАБНЕ СЛУХ, а й загальмовуються ті центри мозку, які, скажемо так, реагують на запитання.

Звукові хвилі руйнівно впливають на стінки судин і нервові волокна. Людей, які захоплюються навушниками, рано може вразити СКЛЕРОЗ судин головного мозку. Таке нерозумне захоплення може призвести до НЕВРИТІВ слухових та зорових нервів. Може навіть ПОРУШУВАТИСЯ ПАМ'ЯТЬ. 

Дорослим - батькам та вчителям - треба серйозно поставитися до цієї проблеми, пояснювати дітям і молоді небезпечність такої, на перший погляд, невинної звички, допомогти дітям зберегти здоров'я.

Рецепт для всіх

Візьміть трилітрову скляну банку. Покладіть на дно 2 ст. ложки трави чистотілу (су­шеної чи свіжої). Зверху покладіть 2 ст. ложки листя волоського горіха. Два столові буряки завбільшки з ваш кулак, не чистячи, а тільки помивши, пропустіть крізь м’ясорубку і теж покладіть у банку. Далі візьміть, дві жмені заздалегідь приготовленого пророс­лого зерна пшениці (як готувати — відомо: залити водою, щоб проросло, висушити, пропустити крізь м'ясорубку, поставити в духовку, як запахне хлібом — готово, ви­ймайте) і теж покладіть у банку. Зверху ще насипте півсклянки цукру і на самий верх покладіть маленьку скоринку житнього хліба (20 г).

Залийте все це водою, бажано з артезіан­ської свердловини. По вінця не заливайте — залиште місце для бродіння. Поставте банку на сонце, зав'язавши марлею. Через тиж­день коли з’явиться газ, можна вживати.

Пийте перед їдою скільки хочете, замість води. Можна цей настій і розводити, бо він виходить дуже концентрований. Скажімо, відлили склянку – долийте води, хай стоїть далі.

Напій зміцнює імунітет організму, онов­лює кров, очищає судини ;поліпшує серцеву діяльність, насичує організм вітаміном В12.