Божа аптека. Портулак лікарський

Дандура  - друга  його назва.

З дитинства пам'ятаю, як бабця доглядала на городі  цю чудову рослину. Добавляла в їжу, на столі літом завжди була зелена цибуля, часник, кріп та портулак. Давала дітям  при температури, болях у животі, нудоті, прикладала до ран.

Пізніше я сама переконалась в силі цієї магічної рослини. Портулак сію багато, вживаю самостійно, додаю до супів та салатів. Роблю зілля.

Портулак володіє багатьма лікувальними властивостями. З його допомогою лікують хвороби печінки, це гарний  ранозаживлюючий засіб, також він підходить для профілактики ниркових захворювань. Антибактеріальні властивості одні з найголовніших. Він здатен протистояти бактеріям сальмонели, а також збудникам дизентерії. Портулак не тільки захищає від цих хвороб, а й ефективно їх лікує.

У складі рослини багато  білка. До всіх корисних властивостях портулаку потрібно також додати жарознижуючу і сечогінну. У нього низька калорійність так що його можна сміливо включати в дієтичне меню.

Стародавні єгиптяни вирощували портулак і вживали в їжу. Він зображувався у них в ієрогліфах. Є припущення, що в ієрогліфах про нього згадують під назвою «Макха-мака». Дослідник Шелл знайшов ассірійські історичні матеріали, серед яких були і рецепти для лікування різних хвороб портулаком.

Лікарі Стародавньої Греції: Теофраст, Гіппократ і Пліній досить часто застосовували портулак при різних захворюваннях, в тому числі при головних болях, кон'юнктивітах, геморої, кровохаркання, проти глистів та при захворюваннях шлунка. У арабів, які називали його «благословенним овочем», існує легенда, ніби Мохаммед (Магомед) видужав від ран на ногах, завдяки доторку до портулаку при ходінні по полю. Один з арабських лікарів Ібн Ель-Бентер вживав портулак для лікування захворювань печінки, нирок, шлунка, а також при діабеті.

В середні віки портулак використовувався як кровоспинний засіб при кровохаркання і гемороїдальних кровотечах. У старовинних лікарських порадниках вказується, що при сонячному ударі і скорбуті прикладали примочки з соку портулаку.

З лікувальною метою іноді використовують і сік надземної частини рослини, який приносить користь при нефритах, пієлонефритах, циститах, а також при гонореї, трихомонадних кольпітах, сифілітичних ураженнях суглобів, дизентерії, укусах змій і комах.

При імпотенції застосовують настій портулаку городнього (1 столова ложка сухої трави на 200 мл окропу. Настоювати 1 годину при кімнатній температурі, процідити). Пити по 2 столових ложки 3 - 4 рази на день.

При хвороби печінки і жовчного міхура всередину приймається відвар з трави і насіння портулаку городнього: (разова доза трави -10- 20 г, насіння - 1 - 2 г на 200 мл окропу).

Свіжовичавлений сік портулаку городнього п'ють при кровохарканні по 1 десертній ложці 3-4 рази на день.

Для виведення бородавок їх змащують свіжим соком.

При псоріазі (лускатий лишай) використовувати у вигляді примочок настій на воді або реп'яховому олії порошку насіння портулаку городнього.

Цей же настій можна вживати при лікуванні хворих з вираженими явищами атеросклерозу мозку і гіпертонії, що супроводжуються порушенням функцій нирок і печінки.

Настій: 1 столову ложку свіжого соку томити на слабкому вогні 8 - 10хв., настоювати до охолодження, процідити. Приймати по 2 столових ложки 3-4 рази на день. Зовнішньо у вигляді компресів гарячі відвари або запарену траву призначають при фурункульозі, лікуванні маститу.

Портулак рослина Місяця.