молитви

Морозе, Морозе, ходи до нас Куті їсти!

Господиня подає Господарю мисочку з накладеною кутею для Злих сил.

Відчиняють кватирку і Господар у неї гукає, запрошуючи „злі сили”:

Богине Мокошо! Матінко життєдайної сили!

Християнство, християнська філософія та християнська обрядовість протистояли язичницькому світові східнослов’янських замовлянь не лише «адміністративно», не лише витісняючи їх і переслідуючи.

Жертву Тобі правим —
овсяне борошно
і так співаємо
Славу і велич Твою.

Від семи сідмиць,
Від Небесних Криниць
Зійди, Благодать Божа,
На наше требище,
На наше капище!

Всякий день
звертаємо погляд свій
на Богів, які є Світ,
що його ж звемо:

Той шар української (а ширше — східнослов’янської і загальнослов’янської) культури, що його репрезентовано в цій книжці, — особливий. Причому особливий у багатьох відношеннях. Цей шар

Прийшли ми до тебе,
Матінка Вода,
Матінка Водяная Володарка,
З повинною головою.
Прости ти нас,
Простіть і ви, Діди й Прадіди!
(Доземний уклін)

Жовтень – місяць особливий. Він і до осені перехилився, і до зими наближається. Відлетіли птахи. Стало дуже тихо у лісах та гаях. Дерева одягнули особливі шати, немов хизуються своїми барвистими

Святі Діди, кличемо вас!
Святі Діди, летіть до нас!
Діду, Діду, йди до обіду!
Ти поїси, і нам даси!

Це Триглава молимо всі –
від мала до велика,

Вересневі світанки – початок осені. Складної, непередбачливої пори року. Селянинові доводиться працювати, працювати, працювати. Закінчувати збирання збіжжя, садовини, городини. Сіяти озимину,

Зав’яжу я по п’ять вузлів
Усякому стрільцю
немирному, невірному
на пищалях, на луках
і на всякій ратній зброї.

На морі, на окіяні
На острові на Буяні
Стоїть стовп залізний,
На тому стовпі муж залізний,
Підпершись посохом залізним,
Заколює він по залізу-булату  і синьому

Варіант 3

Відчиняють у храмі „царські врата”,
а баба бранка біля породіллі молиться

— Велесе, Боже Великий!
Прийди на поклик наш
і прийми дарунки наші!

Вийду я на вулицю:
Сонце — в лице,
Місяць — в плече,