Як говорять галичани – словник

Мова у Галицько-карпатському регіоні суттєво відрізняється від мови інших слов’янських народів.

На це вплинуло сербське та хорватське населення, що жило тут у минулому.

У північній частині Галичини проживають носії наддністрянського діалекту. Найбільше діалектів у південній та закарпатській частинах (бойки, гуцули, гойналі, покутянці, буковинці).

Особливості галицьких говорів:

конструкції
• узяв ніж, перекинув віз,
• ми ся надіяли
• хлопець не має грошей
• хо́джу, но́шу
• людий, дітий
• стри[х]чи, печи
• мене болит голова
• сльози їй на очах
• журити ся, гризти ся за сином
• поїхав до ліса
• пішов за [водов, дохтором]
• питати ся за [гроші]
• чекати на гості
• вищий від [батька, брата]
• дві відрі, двоє відер
• дві руці, дві дівці
• шо, же, що: дівчина, же пасе гуси
• зі, зо [мнов]
• [то було] вліті
• [я дав] бим, [ти дав] бис, бись
• ходив єм, им; ходили смо, сьмо
• буду брав, робив, косив
• даш, їш, дась, їсь
• [година] пів третя, пів четверта
• молоді дівчині, на ті ялинці,

відмінки
• орудний в.: тов, том,
• тамта; тої, сеї;
• вона: нев, нем, ньом
• він: него
• на дверех; на грудьох, на грудех
• на зятьох, на коньох
• гості: гостий; гостєма
• коні, люди – дав.в.: коньом, конім; людьом, людем; [нема] коний
• гроші: гроший
• люди, діти, свині, гуси: людий, дітий, свиний, гусий
• сова, коза, баба: совів, козів, бабів
• порося, теля, ягня: поросятом, телятом, ягнятом; дав.в.: поросяту, поросяти, теляту, теляти, ягняту, ягняти;
• поле, серце – ор.в.: польом, серцьом
• у місяци, у кінци
• місц.в.: на дубі, на леді
• дав.в.: товаришеви, злодієви, коньови, дубови, лісови, братови, женихови,
• ор.в.: солев, тінев, ночев, долонев, землев; солем, тінем, ночем, долонем, земльом*
• р.в.: ночи, любови, соли, тіни

слова
• насінє, житє,
• той, сей
• кирницця
• памніть, мнєсо
• заслабла
• лиґати
• колисати
• мід – меду; лід – леду
• двіста; дев’ятесять; одинайціть, одинаціть; штири; їден, єден;
• челядь (сім’я)
• лапати
• пильнувати, стерегти (берегти)
• зачекай [на мене]
• здибати [ся]
• скорше, борше [бігчи]
• файний, ладний
• стид, встид
• цвинтар; трумло, трумбло
• мама, тато, стрийко, вуйко, цьотка/тета,
• груба, у тяжі
• посаг, віно
• весіля́, весілє́
• ґаздиня, ґосподиня
• наймит, слуга
• ріща
• трясовина
• зимно, студено, студінь
• хмара, туча (чорна хмара)
• бузьок, бусько
• довбач, жовна, дятел
• лилик (кажан)
• німина, маржина
• курє, курєто, ціпєто; кугут
• вивірка, вивюрка
• бурачиня, бурачанка
• бараболя, бульба, мандибурка; бараболиня, бульбиня, мандибуриня
• кавалок, кусень; байда (кавалок хліба); цілушка, окраєць
• житниско, стерня
• шприхи
• гойданка, колисанка
• пулярес
• ґудз
• ремінь, ремінець
• верета, плахта
• обрус
• горня, банячок
• горнець, гладущик
• стодола
• стайня, хлів; куча, карник (для свиней)
• стрих, під, гора
• обійстя, пляц
• жеби, жиби, аби
• най
• без, через
• [двері] нороствір
• афікси, частки: сі, сє [е, и]
• печут, дают; ходіт, носіт
• речіти, ричати, рикати
• солотший, солочший; висший
• здоровіший, біліший
• мамині [черешні]
• покрадьки
• легонький, легенький
• квасок
• лівак, лівшак
• мо́го, тво́го
• протетичний в: вострий, вогірок, ворати, (північ)
• цвітка цвите
• ґраната, бриґада
• зоря, звізда; буря,
• гончєр, кричев, стричєти
• пчола
• саджа
• войсько, військо
• хлопец, хлопець
• фіст, фалити, фасоля, фіра,
• паха, хороба
• вандрувати
• комнір, ковнір
• кирниця,
• кровавий, кирвавий
• лишка
• бубен,
• діброва, дуброва; глубокий
• горєчий, богатий
• місіць; тєшко
• видро, ведро