Суржик — явище неоднозначне

Мова схожа на живий організм, який постійно розвивається і якому повсякчас може щось загрожувати. Для української мови довгий час становила небезпеку політика русифікації.

Змішання української та російської мов породило таку проблему, як суржик. Так, результати дослідження, проведеного у 2012 році, показали, що кожен десятий українець спілкується саме суржиком.

Тлумачний словник української мови пропонує два значення цього слова:

• пряме: суміш зерна пшениці й жита, жита і ячменю, або ж ячменю і вівса;
• переносне, розмовне: елементи двох або кількох мов, об'єднані штучно, без додержання норм літературної мови (одним словом — нечиста мова).

Думаю, Ти не раз чув, як Твій співрозмовник каже «канєшно», «тоже», «харашо», «понімати» тощо. «Російські слова на український манер» є дуже поширеним явищем.

Науковці вважають, що суржик виникає тоді, коли люди спілкуються однією мовою вдома, а іншою — там, де вони вчаться і працюють. Дехто з філологів навіть переконаний, що на побутовому рівні суржик — це нормальна тенденція для будь-якої держави. Проте українці змішують мови і у професійній сфері спілкування.

Ще один майданчик специфічного змішання мов — інтернет. Дуже часто він стає таким собі простором свободи. В інтернеті навіть та молодь, яка «вживу» цілком майстерно спілкується літературною мовою, дозволяє собі перемішувати українські й російські вирази так, як їй заманеться. Чи варто називати це цілком негативним явищем — хтозна, проте слід пам'ятати: використовувати суржик можна тільки свідомо і в міру.

Ти ж погодишся, що інколи добре розумієш: слово, яке Ти збираєшся вжити — аж ніяк не літературне. Однак Ти обираєш саме його з якоїсь причини: або тому, що хочеш виразити ним свою іронію, або тому, що в ньому є якийсь особливий відтінок сенсу, який не передаси ніяк інакше. Ось чому суржик — явище не тільки мовне, а й психологічне.

Подібний феномен існує у багатьох країнах світу: у Білорусі — трасянка, у Канаді — жуаль, у США — спенґліш. Лінгвісти переконують: усі сучасні мови колись були такими собі суржиками. Тож суржик — явище дуже неоднозначне й багатогранне.

Якщо Ти використовуєш суржик в окремих особливих ситуаціях (емоційне спілкування з найближчим другом, коментарі в соціальних мережах) — це не смертельно. Проте переконайся, що Ти робиш це свідомо, і старайся не переборщити. А ще — поміркуй: можливо, Ти все ж знайдеш у літературній мові такі мальовничі слівця, які виявляться ще більш підходящими!

Якщо ж Ти часто не впевнений, до якої мови належить слово, яке щойно вилетіло у Тебе з вуст — варто замислитись. А раптом Ти розмовляєш суржиком постійно — у школі, на вулиці, в магазині — і навіть не помічаєш цього? Саме таке побутування суржику і загрожує українській мові найбільше. А тому моя порада на сьогодні така: прислухайся до того, як Ти говориш — чи звучить Твоя українська так само гарно, як Шевченкова?