Разом з церковнослов'янською мовою писемність східних слов'ян запозичила й азбуку, так звану кирилицю. Певний час кириличне письмо з успіхом використовувалося при переписуванні книг, а з появою друкарства – і для друкованих. Та згодом громіздкий і застарілий кириличний друк з його складним правописом і численними титлами став непридатним для друкування наукових видань, навчальних посібників, художньої літератури тощо. Тому невдовзі з'явився спрощений друкований шрифт, який отримав назву "гражданська азбука" або "гражданка".

Поширеною є думка, нібито гражданський шрифт був вигаданий в Росії Петром I в 1708 році для друку світських видань в результаті першої реформи російського алфавіту (зміни складу абетки і спрощення накреслення літер алфавіту). При цьому новий шрифт із простішим і більш закругленим накресленням літер було створено на основі нового скорописного почерку московського кириличного письма кінця XVII – початку XVIII століття (ним вели дипломатичне листування і писали грамоти) та латинського шрифту "антиква".

Стверджується навіть, що на початку 1707 року Петро I власноруч намалював ескізи, за якими кресляр і малювальник Куленбах, що служив при штабі армії для креслення мап і диспозицій, зробив малюнки тридцяти двох малих літер нового алфавіту, а також чотирьох великих літер "А", "Д", "Е" і "Т". Повний комплект шрифтових знаків в трьох розмірах за малюнками Куленбаха був замовлений в Амстердамі в друкарні білоруського майстра Іллі Копіевіча.

Та чи дійсно цар Петро І був винахідником "гражданки"? Виявляється, що ні.

Ось, наприклад, які дані наводить український письменник, фольклорист і літературознавець І.В. Глинський: "У 1637 року в Печерській друкарні за участі Петра Могили була надрукована книга "Євангеліє учительноє" шрифтом схожим на сучасний. Петру І, який відвідав Печерську друкарню, сподобався "київський шрифт", і згодом він використав його при створені російської "гражданки", трохи пізніше відлитої в Амстердамі".

А ще раніше подібне стверджували й самі росіяни. Так, російський журналіст і перекладач В.І. Кельсієв у 1868 році писав таке: "Говорят, что Петр Великий гражданскую печать выдумал, а оказывается, он просто-напросто заимствовал ее у галичан и прочих малорусов, которые употребляли ее еще в XVI в. Заголовки многих грамот и статутов, виденные мною в Ставропигии, начерчены чисто нашими гражданскими буквами, а текст, писанный в XVI в. - очевидный прототип нашей скорописи и наших прописей елисаветинских и екатерининских времен".

В дореволюційному "Русском энциклопедическом словаре" 1875 року читаємо: "Гражданские буквы, (в противоположность церковнославянским), ныне употребляемые в России, впервые употреблены в печати Петром Могилою, окончательно введены імператором Петром І в 1708 г."

А відомий український мовознавець Г. П. Півторак наводить таку цікаву деталь: "Перші зображення 32-х літер гражданського шрифту на замовлення російського царя виконано у місті Жовква (нині Львівської області) у січні 1707 року … військовим інженером і креслярем Куленбахом…". Отже, як бачимо, без "галичан и прочих малорусов" тут не обійшлося.

За своєю графікою гражданський шрифт був дуже наближений до західноєвропейської латинки і тому не дивно, що вперше був виготовлений в Голландії. У червні 1707 року Петро I вже отримав з Амстердама перші проби шрифту середнього розміру, а у вересні - відбитки пробного набору шрифтами великими й дрібними. Потім у Голландії придбали друкарський верстат та інше друкарське обладнання, було запрошено майстрів-друкарів для роботи в Росії та навчання російських фахівців, які наприкінці 1707 року разом зі шрифтом, друкарським верстатом й іншими товарами добралися до Москви і одразу ж приступили до роботи.

Отже, наближений за графікою до західноєвропейського, новий шрифт був виготовлений західноєвропейськими майстрами в Західній Європі для спрощення типографського набору на друкованих верстатах, виготовлених в тій же Західній Європі.

Теги:
Джерело: https://uamodna.com/articles/hto-vy-taka-grazhdanko/
 

Медіа