На сьогоднішній день існує два українських правописи: в діаспорі та в Україні.

Існування двох українських правописів це наслідок політики лінгвоциду, якому з початку 30-х років і до останнього часу було підпорядковано культурне життя України.

Замість правопису, розробленого 1928 р. Всеукраїнською Академією Наук /надалі Правопис-28/, в Україні було запроваджено інший правопис, основне завдання якого було максимально — всупереч мовній практиці й традиціям — наблизити українську мову до мови російської.

Правопис-28 базувався на реальних самобутніх рисах української мови, незалежно від будь-яких впливів. Головна заслуга Правопису-28 полягала в тому, що його укладено з урахуванням двох реально наявних варіянтів української мови: східнього (наддніпрянського) та західнього (галицького). Принцип соборности був керівний принцип укладачів Правопису-28, і цей принцип пройшов випробу часом. Українці вільного світу — і східнього і західнього походження — визнали цей правопис єдино можливим для своїх культурних потреб. Навіть ряд наявних у цьому правописі недоліків не може применшити його ваги в історії української мови, а також його значення для вільного українства — єдиного середовища, що не визнало рис, штучно накидуваних українській мові в СССР.

Зміна українських правописів сталася за таких обставин. З 1929 р. в Україні проходив пляномірний і систематичний погром українства, початок якому поклав процес СВУ. Погром цей великою мірою було спрямовано проти українських мовознавців. Продовж 1929-1937 рр. знищено мовознавчу еліту України, що працювала над словниками й підручниками, досліджувала й викладала українську мову.

Саме після процесу СВУ, під час трагічного голоду 1932-33 рр. і сталася зміна правописів. Стероризовані мовознавчі кадри уклали новий український правопис, що ним з дуже незначними змінами от уже 60 років користується українська культура в УССР, а тепер і в незалежній Україні.

Вимога, що стояла перед укладачами нового правопису /надалі — Правопис-33/, була гранично проста: максимально наблизити українську мову до мови російської, довести розбіжності між цими мовами до мінімуму. Таку тенденцію, як і вироблений на її підставі Правопис-33, цілком слушно можна назвати асиміляційними.

Риси української мови, перекреслені Правописом-33

Згідно з асиміляційним принципом у Правописі-28 зроблено такі зміни:

1. Вилучено літеру Ґ.

2. Усталено тверде написання ряду прикметників:

Правопис-28

Правопис-33

західній

західний

східній

східний

трикутній

трикутний

3. Множину іменників чоловічого роду з числівниками два, три, чотири — скопійовано з російщини:

Правопис-28

Правопис-33

два листи

два листа

три мідяки

три мідяка

чотири робітники

чотири робітника

 4. Закінчення И в родовому відмінку однини для іменників жіночого роду з двома шелестівками /приголосними/ на кінці основи замінено на І:

Правопис-28

Правопис-33

до смерти

до смерті

без совісти

без совісті

без чести

без честі

5. Узаконено правопис слів на російський зразок:

Правопис-28

Правопис-33

випроваджати

випроводжати

голодівка

голодовка

манастир

монастир

мариво

марево

салітра

селітра

соняшний

сонячний

шаравари

шаровари

Повніший перелік таких слів у Розділі XXXVIII.

6. Українські прізвища у непрямих відмінках дістали російські закінчення: 

Прізвище

Правопис-28

Правопис-33

Гончар

до Гончаря

до Гончара

Кравців

доКравцова

доКравціва

Мазурок

до Мазурка

доМазурока

Швець

до Шевця

до Швеця

7. Назви міст перекручено/повніший список у Розділі XXXVIII:

Правопис-28

Правопис-33

Берестя

Брест

Лубні

Лубни

Маріюпіль

Маріуполь

Мукачів

Мукачеве

Прилука

Прилуки

Рівне

Ровно

Ромен

Ромни

Тираспіль

Тирасполь

Прикметники, утворені від назов міст перемиський, радомиський обернуто на перемишльський, радомишльський.

8. Слова кіло, авто, пальто занесено до категорії невідмінюваних.

9. Від числівників шістдесятий, п'ятдесятий допущено творення іменників шестидесятник, п'ятидесятник замість шістдесятник, п'ятдесятник.

10. Затверджено відмінювання числівників на російський манір: сімдесяти, п'ятдесяти у родовому й давальному відмінках, замість сімдесятьох, п'ятдесятьох у родовому відмінку та сімдесятьом, п'ятдесятьом у давальному.

11. Доведено до мінімуму вживання форми наказового способу дієслів другої особи множини: послухаймо! заспіваймо! почнімо!Натомість культивовано російські форми послухаєм! давайте заспіваєм! почнемо!

12. Скасовано вживання нестягнених прикметників чорная хмара, милеє товариство. Ці форми невід'ємні від кличного відмінку, надто в поезії: краснеє сонце, убогая душе!

13. Правопис приростка З- у словах, що починаються з літери Ф, підігнано до російських норм:

Правопис-28

Правопис-33

зфалшувати

сфальшувати

зфотографувати

сфотографувати

14. Скасовано вживання форм займенників без протетичного Н: до його, на їй, які допускає Правопис-28, враховуючи мовну практику.

15. Стандартизовано імена людей відповідно до російських норм:

Правопис-28

Правопис-33

Агатангел

Агафангел і Агатангел

Тадей

Фадей і Тадей

Теодосій

Феодосій

 16. Іншомовне /латинське і грецьке/ "Н" у словах перекладено літерою X, як у російській мові:

Правопис-28

Правопис-33

Гаммер

Хаммер

Ганна

Ханна

Гельсінкі

Хельсінкі

Гофман

Хофман

 17. Переклад грецької літери "тета" у словах скопійовано з російської мови

Правопис-28

Правопис-33

анатема

анафема

Атени

Афіни

Методій

Мефодій

Теофанія

Феофанія

 18. Двозвук іа в чужих словах, що його українці вимовляють як ія, перекладено як іа, повторюючи російський правопис. 

Правопис-28

Правопис-33

варіянт

варіант

комедіянт

комедіант

Сіям

Сіам

 19. Німецький дифтонг еі, що звучить як ай — дістав російське написання ей.

Правопис-28

Правопис-33

Айнштайн

Ейнштейн

Гайне

Гейне

капельмайстер

капельмейстер

20. Англійське W в іменах перекладено як У, а не В:

Правопис-28

Правопис-33

Волтер

Уолтер

Волф

Уолф

Вотерґейт

Уотергейт

21. У словах з м'яким Л штучно, на російський копил стверджено Л:

Правопис-28

Правопис-33

Ля-Манш

Ла-Манш

лямпа

лампа

пляц

плац

22. Запроваджено російський правопис до таких іншомовних слів /нижче дано лише приклади; повніший перелік у Розділі ХХХVІ): 

 

Правопис-28

Правопис-33

а.

генеза

генезис

 

криза

кризис

 

теза

тезис

б.

Геллада

Еллада

 

гієроґліф

ієрогліф

 

гістерія

істерія

 

гураґан

ураган

в.

Арабія

Аравія

 

Бакх

Вакх

 

Теби

Фіви

г.

амнестія

амністія

 

хемія

хімія

ґ.

метода

метод

 

роля

роль

 

спіраля

спіраль

д.

міністер

міністр

 

Олександер

Олександр

 

циліндер

циліндр

е.

євнух

євнух

 

Европа

Європа

 

єпархія

єпархія

 

Еспанія

Іспанія

є.

ґолф

гольф

 

мусулманин

мусульманин

 

носталгія

ностальгія

 

шелф

шельф

ж.

авдиторія

аудиторія

 

авдієнція

аудієнція

 

клявза

кляуза

з.

вуаль чол. роду

вуаль жін. роду

 

деталь чол. роду

деталь жін роду

 

емаль чол. роду

емаль жін роду

 

модель чол. роду

модель жін роду

і.

евфорія

ейфорія

 

иевтральний

нейтральний

 

неврологія

нейрологія

ї.

авул

аул

 

богдохан

богдихан

 

Букарешт

Бухарест

 

вермічелі

вермішель

 

данець; &данський

датчанин; &датський

 

маштаб

масштаб

 

моххамеданин

магометанин

 

претенсія

претензія

23. Знак м'якшення в іншомовних словах після Н і Д замінено на апостроф за російським зразком:

Правопис-28

Правопис-33

адьє

ад'є

адьютант

ад'ютант

коньюнктура

кон'юнктура

І це тоді, коли збережено написання Нью Йорк, Ньютон, коньяк!

Цей далеко неповний перелік — не згадано ряд інших правописних та морфологічних ляпсусів — дає уявлення про штучно накинуті нашій мові риси в наслідок погрому Правопису-28.

Крім калічення писемної мови, перехід на новий правопис супроводжувано ще й лексичним суржикуванням. Цілу низку властивих українцям лексичних одиниць було вилучено, як націоналістичні. Практично це означало припинення розвитку мови: замість самобутніх українських форм нова мовна практика орієнтувала українців на запозичення й запровадження російських форм.

Наведу тут кілька прикладів лексичного суржикування, зберігаючи попередню нумерацію:

24. Правопис-33 скасував більшість псевдоваріянтних форм іменників: мальо́вання, устатко́вання, розчаро́вання, відшкодо́вання (див. Розділ XXIII).

25. Практиковано уникання прийменників у тих випадках, коли вони не повторюють російського вживання:

а) Прийменник до у парах до школи, до Києва послідовно замінювано на прийменник у: у школу, у Київ;

б) Прийменник на у виразі засуджений на 10 років у всіх офіційних текстах замінювано на прийменник до: засуджено до 10 років, копіюючи російське вживання;

в) Прийменник за у виразах за царя, за Польщі, за німців старанно виправлювано на при (як у росіян): при царі, при Польщі, при німцях.

26. Культивовано форми у мене є, у неї є, у нас є, що повторюють російські, і вилучувано оригінальні українські форми я маю, вона має, ми маємо.

27. Штучно розділено прикметник дружній на два прикметники: дружній та дружний, різницю між якими можна встановити, лише зіставляючи їх з російськими формами. Дружний — це російське дружный, а дружній — це російське дружественный, дружелюбний. "Словник української мови" (СУМ) пояснює і дружний і дружній майже однаково:

Дружний — зв'язаний дружбою, взаємною прихильністю, довір'ям, відданістю, згодою; Дружній — заснований на дружбі, взаємній прихильності, довір'ї, доброзичливості. Спробуйте розрізніть ці нюанси!

Подібну операцію пророблено і зі словом багатир. З одного слова штучно зроблено два: багатир (= багатій) та богатир (= витязь, лицар, герой).

28. Зникли з ужитку в УССР конструкції з неособовими дієприкметниками: випуск машин припинено, злочинця затримано. Натомість процвітають форми: випуск машин припинений, злочинець затриманий.

29. Безграмотно відмінювано іменники жіночого роду з наростком -інь: далечінь, височінь, глибінь: 

Правопис-28

Правопис-33

Н. далечі́нь

Н. далечі́нь

Р. далечині́

Р. далечі́ні

Д. далечині́

Д. далечі́ні

3. далечі́нь

3. далечі́нь

О. далечі́нню

О. далечі́нню

М. далечині́

М. далечі́ні

Наголоси у непрямих відмінках таких слів, встановлені Правописом-33, суперечать загальноприйнятій вимові. Усі ми говоримо на височині́, у далечині́, на глибині́. Модель Правопису-33 — це суцільний ляпсус.

Згадавши наголоси, треба сказати, що наголосова система української мови і собі зазнала суржикування. Усі наголоси в офіційних словниках уніфіковано під російські наголоси:

Правопис-28

Правопис-33

доне́змогу

донезмо́ги

душни́й

ду́шний

за́їзд

заї́зд

о́сідок

осі́док

по́душка

поду́шка

Повніший перелік слів, що зазнали калічення наголосу, у Розділі XVII. До лексичного суржикування слід зарахувати й цілковите запровадження нової, скопійованої з російської, термінології в усіх галузях знання: 

Питома українська форма

Російська форма

Накинута форма

Великий Віз

Большая Медведица

Велика Ведмедиця

городина

овощи

овочі

дієйменник

инфинитив

інфінітив

живе срібло

ртуть

ртуть

риска

тире

тире

родзинки

изюм

ізюм

садовина

фрукты

фрукти

стоп

сплав

сплав

Ширше про суржикування говориться у Розділах XXX, XXXI. Словнички слів-покручів - у Розділах XXXVIII, XXXIX.

Можна без перебільшення сказати, що українську лексику поставлено в залежність від російської. Ішло, а практично і йде досі, пляномірне усунення питомої української лексики і заміна її "кращою" російською. Наприклад:

Українська форма

Прищеплювана форма:

гуртовий

оптовий

дбайливий

бережливий

досить

достатньо

зазіхання

посягання

обставати за /обстоювати/ що

ратувати за що

Питоме українське слово закотистий (закотистий комір) вилучено із словників і запроваджено слово відкладний (відкладний комір), бо воно повторює російську форму отложной (отложной воротник).

Коли "пропхати" російське слово не було як, то використовувано форми, котрі якнайточніше копіюють російські. З низки українських синонімів вживано саме той, який копіює російський відповідник. Так, з ряду синонімів 

Богослужба

Богослуження

Богослужіння

відправа

Служба Божа

в офіційному вжитку культивовано лише форму богослужі́ння, що формою і наголосом збігається з російським богослуже́нием.

Усі періодичні видання, а також видавництва в УССР регулярно діставали "чорні" списки питомих українських слів, яких не канонізував Правопис-33 і яких треба було уникати.

Усе це свідчить, що післяпогромний правопис був і є знаряддям лінгвоциду, і його цілком слушно можна назвати колоніяльним, чого не можна сказати про Правопис-28, укладений без партійного втручання.

Хиби Правопису-28

Однак, Правопис-28 має й недоліки. Це й не дивно, бо він був перший соборний правопис, вироблений після століть безправ'я. Ось його хиби:

1. Правопис слова хрестити й похідних від нього як христити — це явний ляпсус Правопису-28.

2. Правопис непрямих відмінків слова мистець, а саме мистця, мистці, мистцем тощо, суперечить українській традиції не вимовляти три шелестівки /приголосних/ зряду. Українська мова знає три варіянти цього слова: митець, метець і мистець. В УССР за єдино можливу форму вибрано слово митець. Діяспора ж обрала варіянт мистець, бо він має спільний корінь із словом мистецтво, й від нього можна створити іменник жіночого роду мисткиня, якого митець не утворює. Отже, вибір діяспори мабуть таки кращий. Але непрямі відмінки слова мистець вимагають скорочення одного звуку, як у слові чернець:

 

чернець але ченця, ченці /а не чернця, чернці/

 

Звук Р у непрямих відмінках слова чернець випав. Те саме має місце і у слові мистець:

 

мистець але митця, митці /а не мистця, мистці/

 

Звук С у непрямих відмінках слова мистець випадає ( див. Розділ XV).

3. Викликає заперечення написання слів зідхання і надхнення, які вимовляємо зітхання й натхнення.

4. Правопис-28 не до кінця розв'язав проблему псевдоваріянтів. Крім пар мальо́вання й малюва́ння, забудо́вання й забудува́ннята інших, проаналізованих Правописом-28, українська мова знає й інші псевдоваріянти: 

Наслідок дії

Дія

з'є́днання (військовий відділ)

з'єдна́ння

зобов'я́зання (обіцянка)

зобов'яза́ння (накладаннязобов'язань)

об'є́днання (організація)

об'єдна́ння

обла́днання (апаратура)

обладна́ння

переко́нання (погляди)

перекона́ння

пока́рання (кара)

покара́ння

покли́кання (внутрішній потяг)

поклика́ння (посилання)

уподо́бання (смак, зацікавлення)

уподоба́ння (не вживано)

Вичерпної аналізи цілого ряду псевдоваріянтів Правопис-28 не дає.

5. Словник Г. Голоскевича рекомендує писати чікаґський, вінніпеґський, а практика мовлення підказує, що краще чіказький, вінніпезький.

6. Форми коральовий, алькогольовий та автомобільовий, які встановлює Правопис-28 (за словником Г. Голоскевича) так само слід замінити на коралевий, алькоголевий та автомобілевий.

7. Правопис часток разом із словами: алеж, бож, хтонебудь, денебудь, поперше вимагає уніфікації з написанням хіба ж, будь-хто, де-не-де, по-своєму.

8. Неправильно стверджувано, що слово пані не відміняється.

9. Дано неправильне написання слова костел як костьол.

10. Прикметник порський записано без пом'якшеного С: порский.

Спосіб реконструкції беззаперечно доводить, що порський утворено від дієслова порскати, як і ціла сім'я віддієслівних прикметників: 

 

від гризти

гризький

 

від грузнути

грузький

 

від ковзати

ковзький

 

від трусити

труський

 

від трясти

тряський

За аналогією

   
 

відпорскати

перський (Гр., Пан.)

Не треба забувати й того, що українці традиційно пом'якшують С у закінченні ський: морський, гірський, київський, і нема жодної причини робити винятки з цього правила.

11. Не ліквідовано русифікаційного написання слів єпископ, Єва, Євген, які за традицією слід писати епископ, Ева, Евген (і як варіянт Євген).

12. Важко погодитися і з правописом слів титулювати, кориґувати, акомпаньювати і не абиякий, які правильніше писати титулувати, кореґувати, акомпанувати і неабиякий.

13. Правопис-28 не передбачає варіянтів жіночого роду для слів вуаль, деталь, емаль, модель, яким визначено чоловічий рід. Соборний правопис мав би взяти до уваги потребу варіянтів у даному разі та в деяких інших випадках.

14. Правопис м'якого Л в іншомовних словах вимагає допрацювання.

15. Вимагає допрацювання і правопис літери Ґ в чужих словах.

16. Правопис-28 не розробив до кінця правопису чужих слів, що мали на початку іншомовне "Н". Історично, запозичуючи слова з інших мов з літерою "Н", українці зберігали цей звук: 

Hanna

Ганна

harmonia

гармонія

hairasis

гересь

hairaticos

геретик

herbarium

гербарій

Hermes

Гермес

heros

герой

hidraulikos

гідравліка

hippopotamos

гіпопотам

honor

гонор

hotel

готель

humanism

гуманізм

humor

гумор

Отже, йдучи за традицією і за практикою наших клясиків, Правопис-28 затвердив наступне написання у цілій низці таких слів: 

гарфа і арфа

Геллада

гересь і єресь

геретик ієретик

гієрархія

гієрогліф

гіподром

гістерія

гураґан

Однак Правопис-28 не взяв до уваги, що до цієї категорії слів належать ще й такі слова:

Іншомовне слово

Правопис-28

Має бути

hebrew

єврей &єврейський

гебрей &гебрейський

rehabilitatio

реабілітація

регабілітація

Плюси Правопису-33

Для повноти картини й об'єктивности викладу треба згадати і про позитиви Правопису-33:

1. Правопис-33 краще розробив написання деяких прізвищ:

українізовано написання російських прізвищ Донськой, Трубецькой, тоді як Правопис-28 копіював російські форми: Донской, Трубецкой;

поліпшено написання слов'янських прізвищ Міцкевич, Засулич, які Правопис-28 рекомендував писати Міцкєвіч, Засуліч.

2. Правопис-33 краще віддає деякі географічні назви: Об, Перм, Твер, що їх за Правописом-28 належало писати Обь, Пєрмь, Твєрь.

3. Краще розв'язано правопис слів титулувати, неабиякий та деяких інших.

4. Зроблено ще кілька незначних і несуттєвих змін.

Однак, ці позитиви жодною мірою не можуть урівноважити тої страшної шкоди, яку асиміляційний правопис завдав українській культурі.

Теги:
Джерело: https://sites.google.com/site/mandrivnyjvolhv/ridna-vira/ridna-mova/knigi/karavanskyj/sekreti/06/41

Схожі статті