Усім привіт і давайте буцика!

Знаючи, що я блогер досить вузькопрофільний і не такий популярний, як хотілося б, я тішуся кожній публікації деінде. Нещодавно натрапила на матеріал з мого блогу "Як інтегрувати українську мову в життя: порада № 1 – глобалізуймося!" на сайті «Хроніки Любарта», за що щиро дякую. А потішно, коли твоїй думці довіряють й закидають пропозиціями для майбутніх тем і проблем.

Тому сьогодні відповідаю на запитання користувача Сергія Єфіменка.

Спершу поясню, що ж таке "семантика" й чим вона відрізняється від "значення". Якщо звернутися до Великого тлумачного словника української мови за редакцією Бусла, то можна знайти такі значення слова «семантика»:

  1. Значення мовних одиниць – окремих слів, фразеологізмів, складових частин слова тощо.
  2. Те саме, що семасіологія – розділ мовознавства, що вивчає лексичні значення мовних одиниць – окремих слів, фразеологізмів і т. ін. та зміни цих значень.
  3. Значення (слова, виразу).
  4. Розділ семіотики, що вивчає знакові системи як засоби вираження змісту.
  5. Частина опису мови програмування, яка приписує зміст його конструкціям.

У той час як «значення» – це:

  1. Громадська, політична, історична і т. ін. вага, роль кого-, чого-небудь; важливість.
  2. Сутність чого-небудь; зміст.
  3. Абстрактна величина з однією характеристикою, згідно з якою вона може порівнюватися з іншими абстрактними величинами.

Кожне слово має семантичне поле, яке обов’язково складається з денотату, і необов’язково містить конотації, імплікації та регістри.

"Денотат" – це, власне, тлумачення предмету, ознаки чи дії, яке усталене за певним словом.

Кому не подобається моє визначення – подаю за тим же Буслом:

"Предмет думки, що відображає предмет або явище об'єктивної дійсності та утворює той понятійний зміст, з яким співвідноситься дана мовна одиниця.

"Конотація" – це емоційно-оцінний компонент значення, властивий тому чи іншому слову. Він може бути присутній у слові одразу або набутися в узусі з часом. Поділяють конотації на меліоративні (такі, що викликають позитивні емоції), пейоративні (викликають негативні емоції), демінутивні (зменшувано-пестливі) та аугментативні (збільшено-згрубілі).

"Імпліфікація" (не плутати з "ампліфікацією") – це усталений асоціативний зв’язок між словом, зазначеним у тексті чи уривку мовлення, та іншими словами, які в тексті чи уривку мовлення не вказано, проте які на основі стійкої асоціації легко встановити.

Наприклад, якщо в тексті вам трапиться слово «кенгуру», то із високою ймовірністю в цьому тексті йдеться про Австралію. Якщо ви кажете про Єлисейські поля, так чи інакше ви згадаєте Францію. А ще ви уявлятимете альпійські галявинки з якоїсь реклами, доки не дізнаєтеся, що це лише назва вулиці

Але ви не хвилюйтеся, я сама про це дізналася лише на п’ятому курсі

"Імпліфікації" також можуть бути як нейтральні, так й емоційно забарвлені.

А ще є така річ, як "регістр". Що це таке, можна глянути в енциклопедії «Українська мова» редакції 2007 року:

mova22

Ось так по-різному можна висловити один і той же зміст, використовуючи лексику різних регістрів (речення не мої, на жаль, ім’я лінгвіста втрачено):

  1. Всіх ворогів покладе могутній удар десниці героя.
  2. Означена особа наділена властивістю приводити в нефункціональний стан будь-якого противника з огляду на великі фізичні можливості її кінцівок.
  3. Цей добродій переможе в сутичці своїми залізними кулаками будь-якого суперника.
  4. Цей чоловік здатний у бійці будь-кого побити, бо в нього дуже сильні кулаки.
  5. Наш молодець хоч якого забіяку годен відмолотити: сили в п’ястуках у нього дай Боже.
  6. У чувака такі чортяч і граблі, що не під’їжджай – набацає тичок.

І ще по варіанту на кожен регістр:

  1. Махом одним розмете вражу рать правиця силаня-буйтура.
  2. Питомою рисою названого індивіда є спроможність завдавати поразки іншій конфліктуючій стороні шляхом реалізації кінетичного потенціалу стиснутих кистей рук.
  3. Цей пан, маючи таку міць у кулаках, у разі бійки не поступиться нікому.
  4. Цей чоловік має міцні кулаки і може побити будь-кого.
  5. Хлопчина хоч кого віддухопелить: силищи має ого-го!
  6. До цього не підконаєш: у бійця кляті лапи – накладе до біса.

Як бачите, поняття «семантика» є ширшим, ніж «значення». Однак за певного контексту їх можна вживати як контекстуальні синоніми.

До слова, синоніми поділяють на абсолютні (в яких семантика збігається повністю) й контекстуальні, які різняться значеннями, проте за певного контексту можуть виражати відношення синонімії.

Антоніми теж поділяються на повні (які становлять між собою антонімію), та контекстуальні, значення яких набувають антонімічних відношень лише в конкретному тексті й за конкретного дискурсу.

Тепер переходимо до інших слів.

"Візія", за тим же словником Бусла, має такі значення:

  1. Привид, мара.
  2. Видовище.

Тобто ми стикаємося з явищем гетерофемії – помилковим уживанням одного слова замість іншого.

Особисто мені не доводилося чути слово «візія» у значенні «бачення». Принаймні, я такого не пригадую. Як перевірити наявність гетерофемії? Я не знаю іншого методу, окрім як загуглити два слова одразу.

Дивимося результати – таки є:

movw3

Що ж, якщо скоро у слова «візія» з'явиться третє значення «бачення» – нехай. Слово вже українізоване закінченням-а. З якої мови воно запозичене, я вам точно не скажу, припускаю, що спочатку з латини чи з польської, а нове значення – це, мабуть, українізація англійського ‘vision’. Але тут краще проконсультуватися з істориками мови. Я ним нею не є, на жаль. Так уже збіглося, що й за старе й за ось це модерне значення відповідає одне слово. Побачимо з часом, чи відобразиться це в словниках.

Що ж "атракцією"?

Дивимося в той же словник Бусла (у мене електронна версія, тому, на жаль, я не можу вказати сторінку):

  1. Рухи кінцівок, які спрямовані до тулуба.
  2. Принада (із позначкою «західноукраїнське слово»).

Тобто, слово «атракція» у значенні «принада» вживається вже досить давно. Наскільки це слово західноукраїнське чи всеукраїнське, я вам теж не скажу, не знаю. Сподіваюся, це не принципово. Тим паче, що з часом ареал вжитку слів розширюється або ж звужується.

Не знаю, що треба казати з приводу "юзерів", тут, здається, усім ясно, що це "користувачі".

Хіба що можна додати той нюанс, що зазвичай це ті особи, які послуговуються мережею Інтернет та всіма новинками техніки й електроніки. Юзери якихось послуг установ мені не траплялись – у цьому випадку слід зважати на регістр: користувачів лишимо офіційно-діловому й науковому стилям, юзерів – решті. Конотацій слово «юзер» також не має, тож ці слова абсолютні синоніми, різниця лише у сферах ужитку.

Об’єднаю в одному пункті й синонімічні пари «івент – подія», «фідбек – зворотній зв’язок», «фейк – підробка», «дедлайн – кінцевий термін». Ці слова – також абсолютні синоніми й різняться хіба що регістром. Сфера вжитку перших – неофіційна: інтернет-простір й побутове усне мовлення, других – офіційна: діловодство, публічні виступи. Однак у добу метамодерну регістри спокійно змішують, бо й кордони офіціозу й приватності стають менш чіткими.

А от «фальсифікат» – це таке ж запозичене слово, як і «фейк», просто його ми позичили трохи раніше. Так, до прикладу, англійською підробка «falsification». Проте я не знаю, з якої саме мови й коли взяте слово. Та й байдуже.

"Лайк" – то не вподобання. "Вподобання" – це зацікавлення кимсь, чимсь як таким, що відповідає смакам, бажанням, настроям (цитую словник Бусла). А "лайк" – це "вподобайка"

Із приводу "лайфхаку" й "корисної поради": їхні семантичні поля перетинаються, але не збігаються. Тобто кожен лайфхак – це корисна порада, але не кожна корисна порада – одразу лайфхак. Тут звернімося до етимології самого слова (на щастя, слово не так давно з’явилося й не обросло новими значеннями, тож й вона незатерта). Морфологічно англійське слово ‘lifehack’ – результат словоскладання іменників ‘life’ та ‘hack’ (де останній – віддієслівний іменник. Якщо я помилилась зі способом творення й це словоосновоскладання, тоді ‘hack’ – це основа однойменного дієслова. Історики й морфологи англійської мови, розсудіть, будь ласка). Одне з багатьох значень іменника ‘hack’ – це удар у спортивних іграх – регбі, баскетболі. Інше – приладдя для удару - мотика; кирка; кайло; сікач, сокирка; ковальське зубило. Ще одне зі значень – удар від сокири.

Дієслово ж має ще ширшу семантику:

  1. рубати, розрубувати; надрубувати; заподіювати різану рану; пробивати, прорубувати, прокладати (дорогу) ; робити зарубку; зазублювати;
  2. розбивати, розпушувати (мотикою);
  3. підрізати (сучки);
  4. тесати, обтісувати (камінь);
  5. різко скоротити, урізати; обкраяти;
  6. кашляти сухим, уривчастим кашлем;
  7. запнутися, зупинитися (підшукуючи потрібне слово);
  8. прокладати борозну;
  9. ударити по нозі (у регбі) (hack 's shins) — ударити по руці (у баскетболі);
  10. зрізати, знімати, збирати.

На жаль, англо-український словник за редакцією В’ячеслава Бусла не фіксує ще одне значення дієслова ‘to hack’, у якому його сьогодні вживають найчастіше – зламати захищену систему. По-нашому: «хакнути», «крякнути», «крекнути», хто як називає, народ ще не визначився.

Як бачимо, семантичне поле слова ‘hack’ містить чіткі семи «удар», «вдарити», «зламати» й схожі. Так ми можемо пояснити етимологію слова «лайфхак» - «нанести нищівний удар по життю», «хакнути життя» чи ще якось, тобто нестандартно вирішити певні побутові проблеми, якщо вже можна так висловитися – розрубати гордіїв вузол. Хоча я не претендую на звання великої пані-етимолога чи пані-історика мови, я радше пані-стиліст.

І на останок у нас лишилася "локація". Так-от, то й же словник подає визначення «локації» як «визначення місцезнаходження тіла за допомогою локатора», «таке визначення місцезнаходження чого-небудь деякими тваринами», у словосполученнях «оптична локація» та «лазерна локація». Тож значення «місце» у слова теж сучасне. Чи усталиться воно в й чи зафіксують його словники – побачимо з часом.

Вживати запозичені синоніми чи ні – особиста справа кожної людини. Загальнообов’язковими є хіба що політкоректні терміни, гендерно-нейтральна лексика та коректна ЛГБТ+ термінологія.

Теги:
Джерело: https://uamodna.com/articles/blog-oljgy-sharko-pro-movu-vy-napysaly-my-zyasuvaly-analizuemo-novi-globalizmy/