Сьогодні ми розкажемо правду про "ріднвірство" та розвінчаємо міфи про язичництво.

Міф 1 Рідновіри вважають, що богів багато

Божество одне, але має багато імені і облич. Це - його іпостасі різної статі: Сварог, Мокош, Коляда, Стрибог, Велес, Морена та інші. До речі, в рідновірстві немає дискримінації жінок як релігійних лідерів, якими є священники християн. Є волхви, але є й волхвині. Рідновіри ведуть свій родовід від Божества, а не створені ним. Як наслідок, ми відчуваємо відповідальність за власне життя і те, що діється у світі. Бог нам допомагає зрозуміти, як правильно, але за нас нічого не робить. Все, що сталося, це не тому, що "Бог так дав" і ми "погано молилися". Це результат того, що ми щось зробили неправильно.

Міф 2 Рідновіри впевнені, що душа потрапляє після смерті туди, де живуть усі предки людей, і лишається там назавжди

Сучасні рідновіри, як і наші предки, переконані, що душа перевтілюється, і у результаті своєї еволюції буде ставати все мудрішою і сильнішою, а врешті навіть може еволюціонувати в душу зірки чи планети. Врешті-решт дух повертається до першоджерела – Божества, щоб продовжити свій шлях, який не закінчується ніколи.

Міф 3 Рідновіри бояться богів і приносять їм жертви, щоб задобрити

Ми не боїмося богів, а ставимося до них як до батьків. У наших предків страх перед карою з небес не культивувався. Але всі, хто чинить не по Праві, тобто не згідно зводу мудрості, залишеної богами, розуміє, що Божество його вчитиме, що так робити не слід. Уявімо: дівчину зґвалтували. А в наступному житті ґвалтівник повернеться в часі і народиться цією ж дівчиною, щоб наочно зрозуміти, "як воно". Переселення душ дуже допомагає в нашому вихованні, але це не єдиний спосіб. Всі життєві негаразди, які з нами трапляються, намагаються вилікувати якесь зло, що живе всередині нас.

Міф 4 У рідновірів "середньовічні" і "дикі" поняття про добро і зло

Ми переконані, що люди проходять шлях зла, аби вийти ним до світла і назад вже ніколи до темряви не повертатися. Адже в життя є чорний бік. У предметів є тінь, а нічна темрява вчить нас не спотикатися. "Чорнобог і Білобог в Сварзі перуняться в Праві, з'єднуючись, становлять суть одне", сказано в Суті першій Покону Роду всевишнього. Можна порівняти ці поняття з інь-ян у китайській філософії. Людям потрібно шукати власні погані риси характеру та перетворювати їх на хороші, виправлятися й еволюціонувати, а не просто давити в собі негатив через страх перед темрявою у власній душі.

Міф 5 У рідновірів світ поділено на добрі та погані зони, як і в християн

Світобудова складається з Наві, Яві та Праві. Нав − світ непроявленого, там перебувають мертві між перевтіленнями. Яв – людський світ. І Прав – духовний простір, що втілює інформацію та закони. Слав – світ богів. Але немає розмежування ні на які злі й добрі зони. У Ведах написано, що світів у світобудові більше, ніж піску в пустелі.

Міф 6 Рідновіри користуються магією і обрядами для досягнення корисних цілей

Для наших предків магія була природною, як дихання, проте нею не досягали корисних цілей. Навіть спокуси такої не виникало. Адже користуватися магією могли лиш ті, в кого достатньо для цього енергії та мудрості. Були дві категорії таких людей: воїни та мудреці по духу. За межі цих двох каст магія виходила лише у вигляді знахарства та інших безпечних форм. Чаклунство використовувалося для глибокої взаємодії зі світом, для творчості, для "вищих" цілей".

Міф 7 Рідновірське суспільство було диким

У нашому суспільстві існували касти, просто вони дуже відрізняються від індійських. У рідновірстві касти звуться варнами. Представники касти "робітників" працювали в сільському господарстві. Ремісники – піклувалися про те, щоб всі були "обуті, одягнуті й при реманенті", це були "золоті руки". Воїни – захищали. Волхви – навчали та духовно піклувалися. Ніяких обмежень спілкуванні та взаємодії між варнами у Русі не було. Волхв міг народитися в сім'ї робітників і так далі. Душа послідовно перевтілювалася з варни в варну, але змінити касту можна було й протягом одного життя, щоб цього досягти, треба змінити свій світогляд та душу. Справді, передбачалося, що трудівнику місце на полі, адже він просто ще не здатен піклуватися про країну чи чаклувати. Наслідки діяльності трудівників та ремісників при владі ми бачимо зараз... Люди деградують – екологія гине.

Міф 8 Рідновірство – це повернення до чогось старого й віджилого

Не варто рухати прогрес у тому напрямі, згідно з яким гинутиме природа. Наші ідеї легко пристосовні до сучасності. Рідновіри завжди знали, що світ - одне ціле, тому наші ідеї не суперечать природі. Ми не завдамо шкоди екології, бо земля – наша мати.

Міф 9 Язичники приносили криваві жертви богам

По-перше, слово "язичник" означає "чужий". А ми на своїй землі не чужі. По-друге, ніяких жертв не було. Не те що кривавих, а взагалі ніяких. У істориків немає об'єктивних підтверджень того, в чому вони звинувачують свій народ. Це просто вигадки, щоб відвадити людей від згадок про рідну віру. Слов'яни ніколи не приносили богам жертв. Винятком були воїни. Присвячуючи себе Перуну, вони хотіли перемогти в бою, або померти. Тобто, вони приносили в жертву себе, але це – їхній власний вибір. Трудівники (весі) також просили в духів природи урожаю, але приносили не жертви, а здійснювали спілкування з духами, даруючи їм ягоди та продукти харчування, і чекаючи за це допомоги в урожаї. Але якщо природа дарує нам, чому б не зробити і їй подарунок?

Теги:
Джерело: https://gazeta.ua/articles/history/_9-mifiv-pro-suchasne-yazichnictvo/567893
 

Медіа