На крутій горі на високій
Горять вогні ярі,
Киплять котли кипучі,
В тих котлах кипучих

Горить вогнем невгасимим
Всяк Живіт піднебесний,
Довкруг стоять волхви старезні,
Речуть слова віщі
Про Живіт, про Смерть,
Про весь рід людей.
Всьому миру Животи довгії
А на тую злую Смерть
Волхви кладуть
Закляття великоє,
Нежиті безпутній – на страх,
Людям чесним – на здоровля,
А Богам рідним – во славу!

* Кощуна – священне оповідання про діяння Богів, волхвів, героїв, які виконуються (часто з музичним супроводом) перед святковими обрядами. Слово кощуна побутувало до ХІ ст. До нашого часу дійшли його синоніми: баснь, байка (від баяти – оповідати), казка, сказ (від казати), міф, билина, історична пісня, духовний вірш, легенда.

Теги:
Джерело: З книги "Правослов. Молитви до рідних богів"

Схожі статті