Не масляна, а український Колодій

Одне із давніх слов’янських свят, що бере початок ще з дохристиянських часів. З часом прижилось і в християнських традиціях, як останній “Всеїдний” тиждень перед довготривалим постом.

Інші назви свята: Колодка, Колодки, Масляниця, Масляна, Масниці, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Пущення, Загальниця. Походження Колодія бере своє коріння ще з доби Трипільської культури. Святкували прихід весни та пробудження природи не тільки в Україні, а й в на території інших слов’янських країн. Проте у кожного було особливе трактування свята, свої традиції й обрядові страви. Це одна із причин, чому не можна підміняти українське свято Масницю на російську Масляну. Адже попри те, що вони схожі — свята це різні, та походять з території різних сучасних держав.

Масляна отримала таку назву, тому що обрядові страви заправлялись вершковим маслом. Але були це зовсім не млинці, як це заведено в Росії. А вареники з домашнім сиром, сирники та інші страви з сирами та молочними продуктами. Їх їли кожного дня протягом тижня, адже з першого дня посту на них триватиме заборона і треба встигнути посмакувати.

Хто такий Колодій?

Тлумачення давньої назви Колодій — має язичницький підтекст. Це маленький Сонце-Божич, який вже достатньо підріс для того, щоб стати Коло-дієм — тим, хто розкручує Сонячне Коло.

Він запускає цей природний процес, коли Сонце піднімається все вище, відганяючи зиму і морози, запускаючи новий етап оновлення природи.

Починають святкувати Колодій завжди в понеділок. І хоча традиції святкування у кожному регіоні відрізнялись — проте це суто українське свято відзначали всі. Проходило воно з жартами, співами, ярмарками.

Протягом всього тижня прославляють Колодія, радіють приходу весни та відпочивають. Цей тиждень також вважається жіночим. Оскільки Колодій — бог любові, шлюбу і злагоди, головними у всі сім днів були жінки. Чоловіки мали їх у всьому слухатись та без образ сприймати жарти та різні підколювання, збиткування.

Про святкування

Як ми вже згадували, млинці не були ключовою стравою святкових частувань. Основні страви — це вареники з сиром у вершковому маслі, а також сирники, запіканки з сиру, галушки з сиром і маслом. Такі страви готували вдома, виносили на ярмарки та гуляння.

Коли ж на Масляну бились і мірялись силами, Масниця була святом любові та злагоди. Протягом тижня кепкували над парубками, які не встигли одружитись до посту — чіпляли їм на ногу “колодки”, як жартівливе покарання. Завершувались ці гуляння не менш доброю традицією, а саме днем прощення і примирення.