Хто першим весну зустрічає?

Енциклопедичний словник пояснює, що пролісок - це "... рід багаторічних трав сімейства амарилісових".

І далі: "проліском називають також анемону і ряд інших трав, що цвітуть навесні". Більш визначене тлумачення слова "пролісок" дає Володимир Даль: "...досить загальна назва рослин, які цвітуть одразу ж по сході снігу...". У середній смузі Росії пролісками називають медунку, чубарку, вітрогонку лютичну і гусячу цибулю жовту.

І все-таки існує й справжній пролісок. Це три синіх або білих, розкинутих у боки пелюстки на тоненькій стеблинці. Щоправда, у середній смузі він не зустрічається і любуватися ним можуть лише жителі більш південних широт Росії і, безумовно, України.

До речі, назва "пролісок" зовсім не пов'язана зі словом "ліс". Спочатку квітка звалася "пролізок" - від дієслова "лізти". Його листочок, згорнутий у трубочку, пролазить не тільки крізь товщу торішнього листя, але й крізь сніжну кірку.

Помилковою є й думка, начебто проліски є першими весняними квітами. Зазвичай, першими на пагорбах, південних схилах ярів, витягнувши шийки убік сонця, по сусідству з холодними брилами сірого злежалого снігу з'являються квіточки матері-й-мачухи. Але саме їх, перших, ніхто не називає ні пролізками, ні пролісками.

І наостанок. Не треба зривати першоцвіти. Бо ще трохи весняних сезонів і пролісків стане зовсім мало, тому що вони просто зникають з природи. Мабуть мало хто знає, що з метою збереження ще за часів СРСР ці рослини були занесені в "Червону книгу".

Варто також пам'ятати, що за незаконне вилучення з навколишнього середовища рослин, занесених до Червоної книги України, та їх продаж винні притягуються до адміністративної відповідальності згідно з чинним законодавством.