Гармонія єднання Людини з Природою, в звичаєвих святах українців, за сонячним календарем

Дотримання звичаїв свого народу, що формувалися протягом тисячоліть і генетично закріплені в багатьох поколіннях святий обов'язок кожного. Звичаї, Свята і Обряди об'єднують нас в Єдиний Народ, дають нам силу та відрізняють від інших народів. Це наше живильне джерело, наше коріння.

Наші предки жили в злагоді і гармонії з Природою і ритмами Всесвіту. Звичаї українців найбільше поєднують Людину з силами Природи. За вченням наших пращурів ми є діти Сонця, онуками Дажбожими і Сонце Дажбог (даючий життя Бог) дійсно вказує нам на ті великі свята, що ми маємо святкувати протягом року. Наша відична (від слова відати, знати) звичаєва культура дає знання і просвіту за рухом Сонця головним стержнем взаємодії в природному середовищі з усіма стихіями. Наші «...славні Прадіди Великі…» як їх називав Т.Г.Шевченко мудро усвідомлювали і втілювали в життя розуміння єдності Людини і Природи. Як учив Г.С. Сковорода: «Є видимий Світ і невидимий Світ але вони єдні». «Хочеш пізнати Світ пізнай себе, хочеш полюбити Світ полюби себе». Просвіта людини починається з усвідомлення будови Світу, розуміння своєї місії в житті та взаємодії з навколишнім середовищем. За звичаєвою культурою від Роду до Роду, від Віку до Віку вічно твориться живе коло Білого Світу і в цьому вічно живому Світі живемо і ми українці, на своїй рідній прекрасній землі «...у цьому Раї на Землі» як писав Т.Г.Шевченко. І буде наш Рід вічним як Світ. Наші молитви славлення глибинно мудрі і дуже красиві. Наші жреці прославляли Рід Зверненням до батька Роду:

Славний Батьку Роде будь
Хай Боги нас бережуть,
Славим Матінку ми Славу
І весь Рід наш Православний,
Бий Перуне блискавицю
Славим Рода й Рожаницю,
Славим Родову могуть
Хай у Праві всі живуть!

Нами святкуються і славляться чотири найголовніші свята сонячного сонцестояння.

Від Коляди, коли Сонце перебуває найближче до Землі (найдовша ніч, найкоротший день) і починаючи підніматися над Землею єднається з своєю протилежною стихією Водою, освячує її, структурує і наші предки святкували Водосвяття. Далі свято весняного рівнодення Великдень. Коли Сонце підніметься до свого купола найдовший день, найкоротша ніч святкуємо Купальське свято. Купайло Бог земних радощів. В дні літнього сонцестояння відбувається єднання Сонця і Води це протилежні стихії, що за світоглядом наших предків є першоосновами буття. Українська приказка «Цар Вогонь і цариця Водиця Світ сотворили». Вогонь і Вода, Чоловік і Жінка, Небо і Земля шлюбні пари нашого відичного вчення. На святі «Купайла», поєднання чоловіка і жінки, стихій Сонця і Води, що народжує життя, символізує зелена гілка верби «Купайлиця», що є символом Дерева Роду нашого, яке дівчата прикрашають стрічками та плетеними з квітів віночками. Необхідні елементи святкування купальського свята це вінок здоров'я, проходячи через який люди набираються здоров'я і нових духовних сил, сонячне колесо, вбране вінком і різнокольоровими стрічками, кругом якого водяться дитячі хороводи, гойдалка як елемент очищення цілющим купальським повітрям, опудала Марени і Коструби як символів чоловічих і жіночих негараздів та моральних вад, які спалюються в купальському вогні очищаючи все навколишнє середовище і людські душі від незгод, темноти і холоду. Основним стержнем, довкола якого відбуваються дійства є Купальський Вогонь Купальське Вогнище Роду нашого, що символізує сонячне сплетіння, запалюється з 4-х сторін що означає лики Сонця (4 пори року): Божища Коляду (зима); Батька Ярила (весна); Батька Купайла (літо); Батька Світовида (осінь) він знищує все зле: хвороби, нещастя, злидні, зраду… Перестрибуючи через нього ми очищаємось на рівні людського Духу.

Навколо всіх святкових атрибутів водиться «Кривий танець». Всі присутні беруть у ньому участь, взявшись за руки, співаючи ритуальну пісню: «А ми Кривого танцю йдем».

Закінчується свято запалюванням Колеса символу Сонця, яке досягло своєї найвищої точки і вже котиться до Небосхилу. Але обов'язково в воду, щоб зародилося нове життя.

Далі свято осіннього рівнодення Світовида. І знову святкуємо Коляду…

Поза Природою не існує Богів і ми маємо співпрацювати з божественними силами Матінки-Природи, усвідомлюючи єдність і цілісність усього Всесвіту. Знаємо що Світ дуальний: є світло і темрява, холод і тепло, добро і зло… Від нас залежить з якими силами ми співпрацюємо. Кого ми підтримуємо в видимому Світі ті ж сили невидимого Світу працюють на нас. Якщо ми енергетично підживлюємо егрегор зла, то і він нас буде нагороджувати відповідними випробуваннями. Єднаймося до цілісного русла добра, миру, злагоди, волі і ладу, до великої щирої любові до рідної землі і свого найдревнішого, наймудрішого Роду. Змінювались часи і епохи, ми по різному називались і усвідомити «...яких батьків ми діти і як нам далі жити» (Л.І. Ященко) ми зможемо лише повернувшись до Правди Роду нашого Великого. За літописом наших пращурів ми святкуємо 7525 рік наші відичні свята… Нам не треба чужинські ідеології бо як учив Т.Г.Шевченко «В своїй хаті своя правда і сила, і воля…». Вже наступила нова епоха, наступив кінець світу зла, брехні, хаосу, поневолення людини, знищення Природи заради матеріального збагачення купи невігласів бездуховних, брехливих, злих і ненажерливих. Ми в стадії переходу від дикунства і рабства до культури людського буття, де основною молитвою має бути, як гласить Велесова книга:

«Отже, молячись Богам, матимемо чисті Душі і тіла наші Матимемо життя з праотцями нашими, які з Богами злились воєдино. Правда така, що ми Дажбожі внуки ко уму А ум, великий Божий, є єдиний з нами І тому творимо і говоримо з Богами воєдино». 1