Дерево життя

Зображення Світового дерева можна побачити на кераміці Трипільської культури V-III тис. до н.е. Сьогодні цей знак-символ у вигляді квітучої рослини у вазоні або дерева знаходимо на старовинних українських рушниках та писанках.

Світове дерево або Дерево Життя є одним з найпопулярніших символів в українському народному мистецтві. Як універсальний образ міфопоетичної свідомості людства Світове Дерево зустрічається у різних народів. Його найдревніші зображення в Україні збереглися на ритуальному посуді. Зображення Світового дерева можна побачити на кераміці Трипільської культури V-III тис. до н.е. Сьогодні цей знак-символ у вигляді квітучої рослини у вазоні або дерева знаходимо на старовинних українських рушниках та писанках.

Дерево життя – знамено трьох основ світу. Яв – світ видимий, явний, дійсний. Стовбур Дерева життя – земне існування людей у просторі з Сонцем. Нав – світ невидимий, духовний, потойбічний, світ предків, коріння Дерева життя. Прав – світ законів, правил, освячених звичаями, досвідом, обрядами. В кроні Дерева життя живуть боги. Світове дерево уособлює єдність усього світу. Це своєрідна модель всесвіту і людини, де для кожної істоти, предмету чи явища є своє місце.

Про Cвітове Дерево як основу космогенезу говориться в такій українській щедрівці:

Як ще не було початку світа,
То ще не було неба, ні землі.
А лишень було широке море,
А на тім морі явір зелений,
На тім яворі три голубочки,
Три голубочки раду радили:
“Як би ми, браття, світ поставили?
Ой ходім, браття, аж на дно моря
Та там добудем дрібного піску.
Тот пісок дрібний посієм всюди,
Та встане з него свята землиця,
Та буде тамки золотий камінь,
З того каменя та буде сонце,
То буде сонце і місяць ясний,
Рум’яна зоря і звізди прекрасні.

Світове дерево було втіленням Великої Богині, Матері Всесвіту, володарки неба і всієї природи. Найчастіше священними були дерева, у яких в плодах чи стовбурі знаходили молочний сік, що асоціювався з молоком Великої матері світу.

Дерев’яний хрест – найпростіша первісна подоба Дерева життя, що символізує модель людини з розставленими руками, поділ доби на ранок, день, вечір, ніч, року – на весну, літо, осінь, зиму, простору – на північ, південь, захід, схід. Тризуб також символізує Світове дерево.

Опредметненим виявом (атрибутом) світового дерева є віха – висока палиця з колесом на вершечку. Віха зустрічається в обрядах українців, а також весільне гільце, Марена з верби і т.п. Весільне гільце робили із сосни, прикрашали квітами, калиною, стрічками – воно символізувало наречену.

Світове дерево в образі жінки символізує невичерпну силу, що відтворює все живе, вічне, оновлене. Чи не тому в українських легендах, піснях, повір’ях дівчина або жінка частенько перетворюється в дерево: калину, вербу, тополю?

Світовим деревом українців, як правило, виступають верба, явір, дуб, вишня, яблуня, липа. Як символ Матері Всесвіту, а точніше її тотемним деревом верба відігравала значну роль в обрядах і ритуалах релігійних і народних свят. І досі збереглись назви “вербний тиждень”, “вербна неділя”, “вербниця”, промовляння “не я б’ю, верба б’є”.

Відгомін про Світове дерево, очевидно, міститься в гарному повір’ї про те, що людина немарно проживе життя, якщо посадить дерево. В Україні існував звичай саджати на честь загиблих героїв дерева – живі пам’ятки.

26 листопада 2005 року в Києві неподалік від Києво-Печерської лаври біля храму Святого Андрія Первозванного був заснований Калиновий гай в пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років. Там буде посаджено понад 10 тис. калинових кущів, які символізуватимуть кожен український населений пункт, що постраждав під час Голодомору.