КУПАЙЛО - Бог літнього сонця, Бог земних радощів, молодості, шлюбу та краси.

КУПАЙЛО або КУПАЛО, - одне з найзначніших свят європейських народів, яке відзначається у день літнього сонцевороту, коли Сонце в небі найвище. Найдовший день, найкоротша ніч.

На КУПАЛА Сонце "на пташиний дзьоб" переходить у наступну половину року, починає "котитись вниз", відмикаючи шлях для Зими.

На КУПАЛА Батько-Небо поєднується з Матір'ю-Землею, Яв - з Нав'ю, Вогонь - з Водою, а Чоловік, - з Жінкою.

На КУПАЛА відзначали великий шлюб Бога літнього розквіту вогню - Сонця-Семиярила з життєдайною Богинею води Даною.

Лише в КУПАЛЬСЬКУ НІЧ Бог ПЕРУН запалює на папороті цю вогненну квітку, квітку щастя, яка цвіте тільки раз на рік.

У КУПАЛЬСЬКУ НІЧ, - а це якраз середина літа, коли вся природа буяє зеленню, - Бог Купало благословляє зрілість усього сущого, а серця молодих і юних скріплює любов'ю.

На цьому святі Земля-Мати має найбільшу чародійну силу, яку віддає всім, а ВОГОНЬ і ВОДА - велику життєдайну, всеочищуючу та цілющу силу.

Дівчата, святково одягнені, запоясані чорнобильником і духмяними травами, з вінками квітів на головах, разом з неодруженими хлопцями, беручись за руки, скачуть через вогонь і шукають чарівний цвіт папороті.

КУПАЙЛО це українське сято кохання.

Запалене на святі КУПАЛА колесо, що котиться з гори у воду - символ повороту СОНЦЯ на зиму. Від цього дня, день похвилинно починає скорочуватись, а ніч збільшуватись, аж до осіннього рівнодення.

Сум прощання та радість пізнання нового буття - основний мотив, який сповнює свято.

З історичних джерел відомо, що Богу Купалу приносили в жертву хліб - головний плід землі.

На Купала відкривається Небесна брама, тому всі молитви людей чують боги.

Це ж тисячу триста літ хранимо святощі наші.

І нині жони наші кажуть,

що ми благі і втратили розум наш,

і самі зараз, як овча мале перед оними.

І не сміємо кинутися до брані і мечем разити ворогів наших.

Се Бог Купало гряде до нас і говорить нам,

що повинні стати горді і чисті тілами і душами нашими.

І впали до ніг його, аби він приходив до нас і нас охороняв,

ведучи до раті жорстокої, і там би стали до Сварги лицем.

І се, до січі йдучи, хвалили Богів наших у брані, як і в мирні дні.

І се Бог Купалиць рече нам, якщо вистоїмо до она часа,

то будемо по славі своїй вшановані, а також з Отцями сопричащени.

ВЕЛЕСОВА КНИГА Д 21. 3.

 

Як Отці наші, маємо очиститися мольбою в омовінні і митися,

мольби творячи, за чисті душі свої і тіла,

яко Сварог уставив ті омовіння і Купалища і те казав,

що не сміємо те покинути.

І умиємо тіла, й умиємо душі свої в чистих Водах Живих,

і підемо трудитися, всяк день мольби творячи і суру п*ючи,

як і Предки раніше робили.

ВЕЛЕСОВА КНИГА Д 26. 6.

 

Сварогу славославити і Дажбогу,

які же суть у Сварзі пречистій,

Перуну і Стрибогу, які громами і блискавками повелівають.

А Стрибог вітри яритиме на землю.

І тому Ладобогу, який править лади родинні і благості всякі,

і Купалбогу, який до Митнищ правитиме усяким омовінням,

і Ярбогу, який править весняним цвітінням і Русаліями,

Водничами, і Лісичами, і Домовичами.

А Сварог всіми править.

ВЕЛЕСОВА КНИГА Д 38-А. 7.

Теги:
Джерело: https://www.facebook.com/permalink.php?id=310865162689284&story_fbid=940911826351278
 

Медіа